
- •Тема 1. Етика в системі філософського знання та духовного життя суспільства. Поняття і структура моральної свідомості і самосвідомості.
- •1.1. Становлення етики як науки
- •1.2 Головні концепції походження моралі.
- •1.3. Мораль як соціальний феномен
- •2.1 Загальна характеристика і класифікація головних етичних категорій
- •2.2.Структура моральної свідомості
- •2.3.Інтерпретація добра і зла
- •2.4.Категорії моральної свідомості
- •2.5.Категорії моральної самосвідомості
- •Тема 2. Моральні проблеми людської діяльності і спілкування. Моральний світ і моральний розвиток особи в сучасній культурі
- •1. Моральні проблеми людської діяльності і спілкування.
- •2. Моральний світ і моральний розвиток особи в сучасній культурі
- •1.1.Проблеми моральної діяльності: її практичні і моральні виміри.
- •1.2.Вчинок як першоелемент моральної діяльності.
- •1.3.Співвідношення мети і засобів у людській діяльності
- •1.4.Спілкування як царина людської моральності
- •2.1. Проблеми життя і смерті та їх моральний зміст
- •4.2.Проблеми прикладної етики.
- •Тема 3. Естетика: предмет і роль в культурі. Естетика як система категорій. Сутність і структура естетичних категорій
- •1.1.Предмет естетики: становлення проблематики науки.
- •1.2.Місце естетики в системі наук.
- •2.Естетика як система категорій. Сутність і структура естетичних категорій
- •2.1.Класифікація естетичних категорій
- •2.2.Естетична діяльність та естетична свідомість: сутність та структура.
- •2.3.Характеристика основних естетичних категорій.
- •Тема 4.Естетика як метатеорія мистецтва
- •1.Мистецтво як об'єкт естетичного аналізу. Художньо-образна природа мистецтва
- •2. Мистецтво як творчий і комунікативний процес
- •3. Видова специфіка мистецтва
3. Видова специфіка мистецтва
Вид мистецтва — це визначена його сфера, яка відрізняється по тому, які грані життя вона переважно відображає і специфічна по матеріалу, законам створення художнього образу.
Серед видів мистецтва розрізняють:
Образотворче мистецтво − живопис, графіка, структура, художня фотографія.
Необразотворче − музика, архітектура, хореографія, декоративне мистецтво.
Відмінність полягає в тому, що образотворче відтворює життя в подібній їй формі, відображає його.Необразотворче більш передає почуття, переживання, настрої, за допомогою форми не подібної на об'єкт відображення.
Літературу не можна віднести ні до образотворчих, ні до необ- разотворчих, оскільки вона відображає життя і безпосередньо передає найтонші почуття і переживання людей.
Образотворчі мистецтва звертаються до дійсності, як джерела формування світу людини, необразотворчі − до результатів дії дійсності на духовний світ людини ( світогляд, почуття, переживання). Тому для перших основою є відображення предметного світу. Думки, почуття передаються опосередковано: по виразу очей, міміці, вигляду. Інші необразотворчі втілюють думки, почуття, настрій, а показ предметів носить опосередкований характер. Так музика, не відтворює предмет або явище, а передає враження про них за допомогою асоціацій, стимулюючи увагу слухача, через ті емоції, які втілені в музичних образах.
Мистецтва поділяють на: статичні( просторові) і динамічні( часові). Статичні — живопис, графіка, скульптура, архітектура; динамічні − література, музика, хореографія. Просторові відтворюють з величезною силою видиму красу дійсності, гармонію, але безсилі безпосередньо передавати потік життя, зміну, розвиток почуттів.
Існують мистецтва синтетичні − які поєднують в собі риси мистецтв образотворчих і необразотворчих, часових і просторових: театр, кіно, телебачення.
За характером естетичної дії на людину мистецтва поділяють на слухові, оглядові;
Види мистецтва − це реальні форми художньо-творчої діяльності, які різняться передусім засобами матеріального втілення художнього змісту (звукового, мовного, пластичного). Причиною поділу мистецтва на види є багатоаспектність типів практики людини у сфері художнього опанування світу.
Усі види мистецтва тісно пов'язані один з одним, взаємно діють один на одного, рівноцінні між собою, а їхнє розмаїття дає змогу художнього осягнення світу у всій його складності і багатогранності.
ЛІТЕРАТУРА
Естетика: Підручник /Левчук Л.Т., Панченко В.І, Оніщенко О.І. Кучерюк Д.Ю.,. − К.: Вища шк., 2005. − с.30-105.
Естетика: Навч. Посібник // За ред. В.О.Лозового. — К.: Юрі- нком Інтер, 2003. − с. 70-107.
Левчук Л.Т., Оніщенко О.І. Основи естетики. К.: Вища школа, 2000.-с. 83-120.
Наконечна О.П. Естетичне як тип духовності. Монографія. − Рівне, Н 22. − 2002. − с. 91-139.
Борев Ю. Эстетика: Учебник − М.: Политиздат, 2002. − с. 46-
93.
Ортега-і-Гасет О. Мистецтво в теперішньому і майбутньому // Вибрані твори. — К.: Основи, 1994. — с. 15-60.
Ницше Ф. Рождение трагедии, или Эллинство и пессимизм // Ницше. Сочинения.-МинскЮОО Попурри, 1997.-С.455-498.
Ильин Ч.А. Путь к очевидности. − М.: Республика, 1993. — с. 332-340.