
- •Тема 1. Етика в системі філософського знання та духовного життя суспільства. Поняття і структура моральної свідомості і самосвідомості.
- •1.1. Становлення етики як науки
- •1.2 Головні концепції походження моралі.
- •1.3. Мораль як соціальний феномен
- •2.1 Загальна характеристика і класифікація головних етичних категорій
- •2.2.Структура моральної свідомості
- •2.3.Інтерпретація добра і зла
- •2.4.Категорії моральної свідомості
- •2.5.Категорії моральної самосвідомості
- •Тема 2. Моральні проблеми людської діяльності і спілкування. Моральний світ і моральний розвиток особи в сучасній культурі
- •1. Моральні проблеми людської діяльності і спілкування.
- •2. Моральний світ і моральний розвиток особи в сучасній культурі
- •1.1.Проблеми моральної діяльності: її практичні і моральні виміри.
- •1.2.Вчинок як першоелемент моральної діяльності.
- •1.3.Співвідношення мети і засобів у людській діяльності
- •1.4.Спілкування як царина людської моральності
- •2.1. Проблеми життя і смерті та їх моральний зміст
- •4.2.Проблеми прикладної етики.
- •Тема 3. Естетика: предмет і роль в культурі. Естетика як система категорій. Сутність і структура естетичних категорій
- •1.1.Предмет естетики: становлення проблематики науки.
- •1.2.Місце естетики в системі наук.
- •2.Естетика як система категорій. Сутність і структура естетичних категорій
- •2.1.Класифікація естетичних категорій
- •2.2.Естетична діяльність та естетична свідомість: сутність та структура.
- •2.3.Характеристика основних естетичних категорій.
- •Тема 4.Естетика як метатеорія мистецтва
- •1.Мистецтво як об'єкт естетичного аналізу. Художньо-образна природа мистецтва
- •2. Мистецтво як творчий і комунікативний процес
- •3. Видова специфіка мистецтва
4.2.Проблеми прикладної етики.
Морально-етичний характер має і низка больових проблем у конкретних галузях сучасної медицини, права, національних відносин − це все сфера прикладної етики. ІЦе Кант стверджував, що у всьому світі не може бути вчинку, який би був здійснений на одній лише повазі до морального закону, і який би не мав інших основ поза мораллю.
Найбільш показовими для розуміння феномену прикладної етики є проблеми, які можна назвати відкритими моральними проблемами: смертна кара, евтаназія, аборти, трансплантація органів. Вони відкриті в тому сенсі, що невирішеним залишається питання про морально гідні способи їх практичного вирішення.
Для більш конкретного розкриття відкритих проблем моралі варто вказати на їх властивості:
1. Вони пов'язані з публічними сферами життя суспільства, піддаються раціональному регулюванню і соціальному контролю. Саме їх наявність як проблеми, що притягує суспільну думку, засвідчує підвищення моральних вимог, що пред'являються до суспільної діяльності. Так, смертна кара знаходиться під особливою увагою суспільства, викликає великі суперечки. Адже, це не просто вбивство, а вбивство, яке здійснюється в результаті чітко сформованої волі суспільства. Це свідомий акт держави;
2. Осмислення відкритих моральних проблем важко звести до виробленої визначеної моральної позиції, воно потребує своєрідних знань. Моральний вибір тут співпадає з професійним рішенням. Важко вирішити питання трансплантації органів без врахування питання про критерії життя;
3. Ці проблеми можна охарактеризувати як відходження від моральних вимог, але які потребують морального статусу, як певне виключення з правил, що підтверджують правило. Евтаназія − робиться в благо того, хто причетний (так стверджують прихильники евтаназії);
4. Ці проблеми мають казусний характер. Відкриті не тому, що не знайдено їх вирішення, а тому, що вони його не мають. Це одиничні проблеми, які потребують конкретного вирішення.
Однією з проблем прикладної етики є проблема евтаназії (прекрасна, легка, приємна смерть). В сучасній біомедичній етиці (так звана біоетика — сфера знання, яка має своїм предметом етичні проблеми, пов'язані з медициною), а саме трансплантація органів, штучне розмноження, евтаназія, експерименти на людині. Евтаназія − як безболісне приведення безнадійно хворої людини до смерті.
Таким чином, в межах прикладної етики теоретичний аналіз і безпосереднє прийняття морально-відповідального рішення поєднуються і стають змістом реальної, відповідним чином організованої суспільної практики. Це особлива форма, яка включена в самий життєвий процес. І це особлива форма прийняття відповідальних рішень, самої людської практики, яка піднімається до теоретичного рівня.
Змістовий модуль 2
Естетика як тип духовного
Тема 3. Естетика: предмет і роль в культурі. Естетика як система категорій. Сутність і структура естетичних категорій
1.Естетика: предмет і роль в культурі
1.1.Предмет естетики: становлення проблематики науки.
1.2.Місце естетики в системі наук.
2.Естетика як система категорій. Сутність і структура естетичних категорій
2.1.Класифікація естетичних категорій.
2.2.Естетична діяльність та естетична свідомість: сутність та структура.
2.3.Характеристика основних естетичних категорій.