права

Територія

Суверенітет

податки

30. Характеристика держав за формою правління.

Одним з основних елементів форми держави є форма державного правління, що визначає порядок утворення та організації вищих органів влади та управління.

Цей елемент дає можливість:

• визначити структуру вищих органів влади держави;

• визначити порядок утворення цих органів;

• визначити порядок розподілу повноважень між вищими органами;

дати характеристику взаємодії вищих органів влади в процесі здійснення владних повноважень.

(монархія і республіка).

31. Монархія: поняття та особливості.

Монархія – форма державного правління, при якій вища влада в державі належить одній особі.

Риси монархії:

1. Монарх персоніфікує державу та виступає у внутрішній і зовнішній політиці як глава держави;

2. Монарх здійснює одноособове правління. Може приймати до розгляду будь-яке питання;

3. Наявність персональної власності, що забезпечує сім’ю монарха та передається у спадок;

4. Влада монарха оголошується священною;

5. Влада поширюється на всі сфери життєдіяльності суспільства;

6. Влада монарха є формально незалежною і не несе відповідальності;

7. Наявність особливого порядку легітимізації (передається у спадок, призначається чи обирається);

8. Встановлення безстрокового правління.

Парламентом

Конституцією

Уряд керується прем’єром і самим монархом

Росія при

Петрі І

32. Республіка: риси та різновиди.

Республіка – форма державного правління, що характеризується наявністю вищого органу влади, який має колективно-представницький характер.

Ознаки:

1. Наявність виборних органів влади;

2. Функціонування органів за принципом розподілу влади;

3. Наявність складної структури державних органів та лише їм характерних повноважень;

4. Колегіальність у прийнятті рішень;

5. Всі вищі органи мають владні повноваження в одній із сфер суспільного життя;

6. Визначеність терміну повноважень державного органу;

7. Наявність відповідальності посадових осіб, що існуює у формі відклику чи відставки;

8. Високий авторитет судової влади.

Різновиди республік:

1. Парламентська;

2. Президентська;

3. Змішана (Україна).

33. Характеристика унітарної держави.

Унітарна держава – це єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак суверенітету.

Найважливішими юридичними ознаками унітарної держави вважають такі:

1. До складу унітарної держави не входять державні утворення, що наділені ознаками суверенітету;

2. Вона має єдину систему державних органів;

3. В унітарній державі діють єдина Конституція і єдина система заканадавства;

4. В ній існує єдине громадянство;

5. У міжнародних стосунках унітарна держава виступає як єдиний представник.

34. Поняття та особливості федерації.

Федерація – це форма складної держави, що являє собою союз ряду державних утворень.

Особливості федерації:

1. Складається з територій – суб’єктів федерації;

2. Суб’єкти федерації мають обмежений суверенітет, частину якого передають загальнофедеральним органам;

3. Наявність двох рівнів державного апарату;

4. Наявність двох рівнів законодавства;

5. Наявність двохпалатної структури парламенту;

6. Подвійне громадянство;

7. Нормативні акти будуються за принципом субординації;

8. Наявність у суб’єктів федерації власної судової системи;

9. Можливість федерації в цілому та її суб’єктів бути учасниками міжнародних відносин;

10. Наявність трьох рівнів повноважень державних органів:

• компетенція федерації;

• сумісна компетенція;

• компетенція суб’єктів.

В залежності від характеру суб’єктів, федерації поділяються на:

• територіальні, що утворені по принципу адміністративних одиниць, в якихсуб’єкти позбавлені права прямого представництва в міжнародних відносинах та встановлюється заборона одностороннього виходу (США, Мексика, ФРН);

• національні, до складу яких входять національні державні утворення та гарантується добровільність входу та виходу (Індія).

35. Характеристика складних за формою устрою держав.

За формою устрою держави поділяються на прості та складні.

унітарна:

• централізована;

• децентралізована.

1. Федерація:

• національна;

• територіальна.

2. Конфедерація;

3. Співдружність;

4. Співтовариство.

Федерація – це форма складної держави, що являє собою союз ряду державних утворень.

Особливості федерації:

11. Складається з територій – суб’єктів федерації;

12. Суб’єкти федерації мають обмежений суверенітет, частину якого передають загальнофедеральним органам;

13. Наявність двох рівнів державного апарату;

14. Наявність двох рівнів законодавства;

15. Наявність двохпалатної структури парламенту;

16. Подвійне громадянство;

17. Нормативні акти будуються за принципом субординації;

18. Наявність у суб’єктів федерації власної судової системи;

19. Можливість федерації в цілому та її суб’єктів бути учасниками міжнародних відносин;

20. Наявність трьох рівнів повноважень державних органів:

• компетенція федерації;

• сумісна компетенція;

• компетенція суб’єктів.

В залежності від характеру суб’єктів, федерації поділяються на:

• територіальні, що утворені по принципу адміністративних одиниць, в якихсуб’єкти позбавлені права прямого представництва в міжнародних відносинах та встановлюється заборона одностороннього виходу (США, Мексика, ФРН);

• національні, до складу яких входять національні державні утворення та гарантується добровільність входу та виходу (Індія).

Конфедерація – союз держав, кожна з яких зберігає повний суверенітет.

Ознаки:

1. Це об’єднання держав, що утворюється на підставі договору;

2. Наявність мети, для досягнення якої створюється конфедерація;

3. Досягнення вказаної мети надає можливість переростання конфедерації в іншу форму держави;

4. Наявність спільних органів управління, що утворюються шляхом рівного представництва держав, незалежно від кількості населення;

5. Наявність фінансових засобів, що утворюються із добровільних відрахувань за угодою;

6. Суб’єкти є повністю самостійними державами, що користуються правом вільного виходу з конфедерації;

7. Відсутність єдиного громадянства;

8. Збройні сили конфедерації складаються з військових формувань держав-учасників (пн. Америка 17-18 ст.).

Співдружність- це організаційне об’єднання держав, що характеризується наявністю спільних ознак та певним ступенем однорідності.

Ознаки:

1. Основою утворення є міждержавний статут, договір чи декларація;

2. Не є єдиним суб’єктом міжнародних правовідносин;

3. Для координації дій суб’єктів створюються наддержавні органи, що діють у формі співпраці глав держав та глав урядів;

4. Грошові засоби об’єднуються добровільно і в розмірах, які вважають за необхідні суб’єкти;

5. Нормативна діяльність здійснюється у формі підписання актів главами держав;

6. Наявність спільних ознак економічного, правового, культурного, національного чи мовного характеру;

7. Як правило, є перехідною формою в процесі розвитку держав (СНД, країни Британської співдружності).

Співтовариство – організаційне об’єднання держав, що належать до певного регіону і які створені з метою вирішення економічних питань.

Ознаки:

1. Основою є міжнародна угода;

2. Порядок вступу та виходу здійснюється лише за згодою всіх членів;

3. Фінансові відносини мають форму кредитів та позик;

4. Основною метою є врівноваження економічного розвитку країн та спрощення митних та візових бар’єрів (ЄС).