Механізм держави

Державні установи, підприємства, організації

Державні органи

Органи спеціального призначення

СБУ

М

НГ

25. Співвідношення апарату та механізму держави.

Частина державних організацій (саме державні органи) наділяються владними повноваженнями, за допомогою яких здійснюється управління в суспільстві з метою реалізації завдань і функцій держави. Ця частина відображається окремим поняттям – “апарат держави”.

Апарат держави є частиною механізму держави.

26. Орган держави: поняття та риси.

Орган держави – це структурований і організований державою чи безпосередньо народом колектив державних службовців (або депутатів Рад), який наділений державними владними повноваженнями, здійснює державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції відповідно до його призначення.

Наявність владних повноважень означає, що орган держави здатний встановлювати обов’язкові правила поведінки, тобто юридичні норми і індивідуальні акти і домагатись за допомогою встановлених законом засобів їх здійснення.

Органи держави мають загальні і специфічні ознаки.

До загальних ознак можна віднести:

1. Всі органи держави, що створюються відповідно до закону шляхом безпосередньої чи представницької демократії, покликані виконувати передбачені законом функції;

2. Мають державно-владні повноваження;

3. Діють у встановленому порядку;

4. Взаємопов’язані відносинами субординації;

5. Всі разом створюють одну цілісну систему що називається апаратом держави.

Специфічними рисами, тобто такими, що відокремлюють державні органи від недержавних і організацій, слід вважати:

1. Формування їх безпосередньо державою чи виборцями і здійснення державними органами своїх функцій від імені держави;

2. Виконання кожним державним органом чітко визначених, встановлених у законному порядку повноважень, видів і форм діяльності;

3. Наявність у кожного державного органу юридично закріпленої організаційної структури, територіального масштабу діяльності, спеціального положення, що визначає його місце і роль у державному апараті а також порядок його взаємовідносин з іншими державними органами і організаціями;

4. Надання державним органам повноважень державно-владного характеру.

27. Класифікація органів держави.

Органи держави класифікують по шести основним критеріям:

1. За роллю і місцем в системі державного апарату:

• первинні, що утворюються шляхом безпосередніх виборів населенням;

• вторинні, що утворюються первинними і їм підзвітні.

2. За напрямком та змістом діяльності:

• органи державної влади;

• глава держави;

• органи державного управління;

• судові органи;

• контрольно-наглядові органи.

3. За способом утворення:

• ті, що обираються;

• ті, що призначаються;

• ті, що передаються у спадок.

4. За часом функціонування:

• постійні органи, що виконують основні функції держави та існують тривалий історичний період;

• тимчасові, що створюються для виконання одноразових завдань.

5. За складом та способом прийняття рішень:

• єдиноначальні, рішення від імені яких приймаються керівником;

• колегіальні, рішення яких приймаються в процесі обговорення шляхом голосування.

6. За територією, на яку поширюються рішення:

• центральні органи, рішення яких поширюються на всю територію;

• місцеві органи, рішення яких поширюються на адміністративну одиницю;

• локальні органи, рішення яких поширюються на певні підприємства, установи чи організації.

Найбільш поширеною є класифікація державних органів на законодавчі, виконавчі та судові.

Законодавчі:

• обираються населенням;

• здійснюють повноваження по прийняттю актів вищої юридичної сили;

• діють колегіально;

• мають виключні повноваження (ст 93 КУ).

Виконавчі:

• здійснюють виконаві повноваження, тобто конкретизують норми законів та реалізують їх на практиці;

• здійснюють розпорядчі повноваження, тобто самостійно визначають структуру своїх органів;

• приймають нормативні акти на основі, на виконання і у відповідності до законів;

• складають систему вищих центральних та місцевих органів;

• функціонують за принципом подвійного підпорядкування (органу що створив та вищестоящому органу).

Судові:

• здійснюють особливу діяльність – правосуддя;

• незалежні і підкорюються тільки закону;

• приймають рішення в особливій формі (постанови, вироки, рішення);

• діють в особливих процесуальних формах;

• їх рішення можуть бути оскаржені чи опротестовані.