5 Види і етапи педагогічної взаємодії та їх роль у навчально-виховному процесі.

Взаємодія – це спільна дія кількох об'єктів або суб'єктів, за якої результат дії одного з них впливає на інший.

Взаємодія включає:

• Прямі зв’язки (вплив);

• Зворотні зв’язки (одержання інформації);

• Субординаційні (вертикальні зв'язки);

• Координаційні (горизонтальні зв'язки)

Педагогічна взаємодія – це співпраця загальноосвітнього навчального закладу і соціальних інститутів з метою організації життєдіяльності закладу, під час якої відбувається формування ціннісних орієнтацій, набуття необхідних компетенцій, соціального досвіду, необхідних для гуманістичної діяльності та життєвого успіху учасників навчально-виховного процесу.

На першому етапі педагогічної взаємодії зазвичай відсутня безпосередня міжособистісна співпраця педагога та учня – натомість спостерігаємо функціонально-рольову активність педагога (створює педагогічні ситуації для розвитку в учнів мотивації навчання, використовує різноманітні засоби педагогічного впливу для організації у суб’єкта навчання сприйняття і осмислення нової інформації) і відносну зовнішню пасивність того, хто навчається. Можна зауважити, що на першому етапі зовнішня пасивність не виключає внутрішньої активності суб’єкта навчання, коли той взаємодіє із навчальним об’єктом.

За другого етапу педагогічної взаємодії той, хто навчається, активізується у тому розумінні, що він починає виявляти певну самостійність. При цьому той, хто навчає, – педагог – продовжує залишатися активним. Звідси випливає, що педагогічна взаємодія другого етапу полягає у поступовому послабленні безпосередньої допомоги учням з боку педагога і створенні педагогом умов, які сприятимуть розвитку самостійності суб’єктів навчання.

Третій етап педагогічної взаємодії спрямований на організацію самостійного опанування суб’єктами навчання нових знань на усіх етапах процесу засвоєння знань: сприйнятті, осмисленні, закріпленні і застосуванні набутих знань на практиці. Таким чином, третій етап педагогічної взаємодії обмежує роль педагога переважно спостереженням за самостійною навчальною діяльністю учнів, їх консультуванням у разі потреби і контролем результатів навчальної діяльності.

6 Зв'язки з громадськістю (Public relations) у роботі різних соціальних інститутів, основні вимоги до них.

Сьогодні особливо гостро постає потреба не лише у моніторингу соці­ального середовища, а й у впливові на свідомість громадян за допомогою інформування через налагоджені канали комунікаційного зв'язку. Набуває гостроти та актуальності проблема встановлення дійових зв'язків з гро­мадськістю, що передбачають чесні, відкриті, доброзичливі взаємовідноси­ни між органами публічної влади та населенням. Термін «паблік рілейшнз» (Public relations) почали використовувати лише в останні 8-9 років, із початком економічних перетворень. «Зв'язки з громад­ськістю» або «громадські зв'язки» (надалі ГЗ) відіграють дедалі більшу роль у діяльностівсых соц. інститутів.. «Зв'язки з громадськістю - це одна із функцій управління, яка спри­яє встановленню та підтримці спілкування, взаєморозуміння і налаго­дженню співробітництва між організацією та громадськістю. Вона включає в себе вирішення різних проблем: забезпечення керівництва інформацією про громадську думку та надання допомоги у розробці відповідних заходів; забезпечення їх діяльності в інтересах громадсь­кості; підтримання управлінців у стані готовності до різних змін шля­хом своєчасного передбачення тенденцій; використання досліджень та відкритого спілкування як основних засобів діяльності [289].

Основною метою ГЗ є створення зовнішнього і внутрішнього політико-соціально-психологічного середовища, сприятливого для успішної роботисоц. інститутів, забезпечення бажаної поведінки громадськості.

Вимог:

забезпечити широке, адекватне інформування як усієї громадськос­ті, так і окремих її соціальних груп;

організувати ефективний «зворотний зв'язок» із громадськістю;

залучити громадськість до участі в процесі обговорення та прийнят­тя рішень [

Відповідальним напрямом діяльності служб ГЗ є збереження, обробка та аналіз інформації, підбір статей у пресі з певних питань. Спеціалісти зв'язків з громадськістю щоденно проводять моніторинг матеріалів ЗМІ, що дає можливість виявити суспільні проблеми та настрої, визначити альтернативи управлінським рішенням, з'ясувати сили, що заінтересовані в певних подіях, тощо

Розвиток системи зв'язків із громадськістю в соц інститутах дасть можливість створити дійовий механізм вирішення багатьох проблем, що виникають у стосунках між інститутами держави та громадянського су­спільства, і, насамперед, подолати відчуженість між громадськістю та державою

7.Функції та ознаки інституту сім'ї.

Інститут Сім’ї її функції:Репродуктивна, виховна, соціалізації, комуніка-

тивна

Ознаки:

Ролі: батько, мати, дитина, сестра, брат, чоловік, дружина

Утилітарні риси: квартира, дім, присадибна ділянка, власний транспорт,

предмети культурного і побутового вжитку

Культурні символи: шлюбні обручки, весільний ритуал

Настанови і взірці поведінки: прихильність, лояльність, відповідальність, повага

Кодекс усний і письмовий: сімейні заборони і матеріальні обов’язки

Ідеологія : кохання, соціально-пси­хологічна сумісність, індивідуалізм

Функції та ознаки політичних соціальних інститутів.

8функції та ознаки пол. Соц. інст

Соціальний інститут — набір правил, що пов'язаний з певним соціальним контекстом, який допомагає реалізації важливих соціальних функцій .

Політичні інститути, які пов´язані із здобуттям влади, її здійсненням, розподілом, захистом. Це — держава, політичні партії, армія, правоохоронні органи, профспілки та інші суспільно-політичні організації.табл.