
- •М иколаївський політехнічний коледж Рефрижератор
- •Пояснювальна записка до курсового проекту
- •1.Загальна частина.
- •1.1.Загальний опис судна.
- •Основні характеристики: Головні розміри:
- •Морехідні якості судна:
- •Комплектація та розміщення екіпажу.
- •Рульовий пристрій
- •Якірний пристрій
- •Швартовний та буксирний пристрій
- •Вантажний пристрій
- •1.2Обґрунтування вибору системи набору корпусу судна.
- •1.3 Вибір матеріалу корпусу судна.
- •2.Спеціальна частина.
- •2.1.Нормальна шпація. Визначення товщини
- •2.1.1.Нормальна шпація.
- •2.1.2.Креслення обводів мідель - шпангоута.
- •2.1.2.1.Підйом днища.
- •●Нижче лввл.
- •●Вище лввл.
- •2.1.5.Товщина зовнішньої обшивки.
- •2.1.5.1.Товщина горизонтального кіля.
- •2.1.5.2.Товщина зовнішньої обшивки днища включ-
- •2.1.5.3.Товщина зовнішньої обшивки борта нижче району
- •2.1.5.4.Товщина зовнішньої обшивки борта у районі
- •2.1.5.5.Товщина надводного борта(вище лввл).
- •2.2.Набір днищевого перекриття.
- •2.2.1.Схема днищевого перекриття.
- •2.2.2.Кількість днищевих стрингерів.
- •2.2.3.Навантаження на конструкції подвійного дна.
- •2.2.6.Визначення висоти трюму та твіндека.
- •2.2.7.Площа поперечного перерізу вертикального кіля і днищевих стрингерів (за вирахуванням вирізів).
- •2.2.7.1.Площа поперечного перерізу вертикального кіля.
- •2.2.7.2.Товщина стінки вертикального кіля.
- •2.2.7.3.Площа поперечного перерізу днищевого стрингера.
- •2.2.7.4.Товщина стінки днищевого стрингера.
- •2.2.8.Площа поперечного перерізу стінки суцільних флорів.
- •2.2.9.Товщина стінки суцільного флора (з урахуванням вирізів).
- •2.2.10.Ребра жорсткості суцільних флорів.
- •2.2.11.Лази у суцільних флорах
- •2.2.12.Товщина водонепроникних флорів.
- •2.2.13.Ребра жорсткості водонепроникних флорів.
- •2.2.14.Товщина настилу іі дна.
- •2.2.15.Товщина міждонного листа.
- •2.2.16.Ширина між донного листа.
- •2.2.17.Поздовжні ребра жорсткості днища і другого дна.
- •2.2.17.1.Момент опору поздовжніх балок по днищу повинен бути не менше.
- •2.2.17.2.Момент опору поздовжніх балок другого дна повинен бути не менше.
- •2.3.Набір бортового перекриття.
- •2.3.1.Визначення висоти трюма та твіндека.
- •2.3.2.Навантаження на шпангоут у трюмі.
- •2.3.3.Шпангоути у трюмі.
- •2.3.4.Кріплення нижнього кінця трюмного шпангоуту.
- •2.3.5.Навантаження на шпангоут у твіндеці.
- •2.3.6.Шпангоути у твіндеці.
- •2.3.7.Кріплення кінців шпангоутів у твіндеці.
- •2.3.8.Рамні шпангоути у машинному відділенні.
- •2.3.9.Кріплення кінців рамних шпангоутів.
- •2.3.10.Бортові стрингери.
- •2.4.Набір палубних перекриттів.
- •2.4.1.Мінімальні товщини.
- •2.4.2.Навантаження на верхню палубу.
- •2.4.3.Навантаження на нижню палубу.
- •2.4.4.Товщина верхньої палуби.
- •2.4.5.Товщина нижньої палуби.
- •2.4.6.Палубний стрингер.
- •2.4.7.Поздовжні ребра жорсткості вп.
- •2.4.8.Бімси нп. (поперечна система набору)
- •2.4.9.Кріплення бімсів до шпангоутів.
- •2.4.10.Рамні бімси вп.
- •2.4.15.Карлінгси нп.
- •2.4.16.Комінгс–карлінгс вп.
- •2.4.17.Вибір елементів комінгса–карлінгса вп табличним способом.
- •2.4.18.Комінгс–карлінгс нп.
- •2.4.19.Пілерси.
- •2.4.19.1.Пілерс у твіндеці.
- •2.4.19.2.Пілерс у трюмі.
- •2.4.19.3.Кріплення пілерса у трюмі.
- •2.5.3.1.Товщина першого пояса.
- •2.5.3.2.Товщина другого пояса.
- •2.5.3.3.Товщина третього пояса.
- •2.5.3.4.Товщина четвертого пояса.
- •2.5.4.Стояки перебірок у трюмі.
- •Література
1.3 Вибір матеріалу корпусу судна.
Судно експлуатується в тяжких умовах, при яких на його корпус діють знакозмінні сили: стиску, розтягу, згину, кручення. Згідно вимогам Регістру судноплавства України та зарубіжних класифікаційних товариств сталь для будування суден повинна володіти підвищенною в'язкістю, пластичністю, мати необхідну міцність та стійкість до тріщин. Низьколегована корпусна сталь містить вуглецю не більше 12%. Комплексне легування корпусних сталей забезпечує необхідний рівень їх фізико-механічних та технологічних властивостей (зварювання, гарячої плавки та гнуття), а також технологічних властивостей: виплавки в умовах металургійного виробництва. Низьколегована корпусна сталь добре зварюється засобами ручного, дугового, напівавтоматичного та автоматичного (під шаром флюсу та в середовищі вуглекислого газу), зварювання, не схильна до появи відпускної крихкості (суднові конструкції можуть підлягатись гарячій плавці), а також механічного старіння, що забезпечує проведення технологічних операцій плавки та гнуття.
Низьколегована сталь володіє високою міцністю та в'язкістю, малою схильністю до наклепу і старінню, добрими технологічними властивостями (особливо зварювальними), має низьку критичну температуру крихкості (233К) та низьку вартість, так як легується недефіцитними елементами.
ЇЇ міцність приблизно на 20% вище міцності вуглецевої сталі, що дозволяє зменшувати товщину та масу корпуса судна.
На суднобудівні заводи сталь поставляється у вигляді листового та профільного прокату.
2.Спеціальна частина.
2.1.Нормальна шпація. Визначення товщини
зовнішньої обшивки корпуса судна.
Рис.1- Епюра розрахункових навантажень на судно.
2.1.1.Нормальна шпація.
а0=0,002∙L+0,48 м (2.1.1.)
а0=0,002∙109,0+0,48=0,69 м
Приймаємо а=0,7 м
2.1.2.Креслення обводів мідель - шпангоута.
2.1.2.1.Підйом днища.
t=d(1-β),м (2.1.2.1.)
де β-коефіцієнт повноти мідель-шпангоута.
Суховантаж. β=0,98
t=6.0(1-0,98)=0,12 м
2.1.2.2.Радіус скруглення скули.
R=
,м
(2.1.2.2.)
R=
=1,54
м
2.1.2.3.Підйом палуби.
bn=
,м
(2.1.2.3.)
bn=
=0.34м
2.1.3.Мінімальні будівельні товщини.
Товщина зовнішньої обшивки повинна бути не менше
Smin=0,04∙L+6,мм (2.1.3.)
Smin=0,04∙109,0+6=10,36
мм L
80м
2.1.4.Навантаження на зовнішню обшивку.
●Нижче ЛВВЛ.
P=Pst+Pw,кПа (2.1.4-1.)
●Вище ЛВВЛ.
P=Pw,кПа (2.1.4-2.)
де Pst-статичний тиск,кПа
Pst=ρ∙g∙Zi,кПа (2.1.4-3.)
Zі-відстань точки прикладання навантажен ня(гідростатичного тиску)від літньої вантажної ватерлінії,м
g-прискорення вільного падіння,м/с2
g=9,81м/с2
ρ-питома вага морської води,т/м3
ρ=1,025т/м3
Pstд.=1,025∙9,81∙5.8=60,3кПа
Pstб1=1,025∙9,81∙4.7=47,3кПа
Pw-хвильовий тиск,кПа