- •М иколаївський політехнічний коледж Рефрижератор
- •Пояснювальна записка до курсового проекту
- •1.Загальна частина.
- •1.1.Загальний опис судна.
- •Основні характеристики: Головні розміри:
- •Морехідні якості судна:
- •Комплектація та розміщення екіпажу.
- •Рульовий пристрій
- •Якірний пристрій
- •Швартовний та буксирний пристрій
- •Вантажний пристрій
- •1.2Обґрунтування вибору системи набору корпусу судна.
- •1.3 Вибір матеріалу корпусу судна.
- •2.Спеціальна частина.
- •2.1.Нормальна шпація. Визначення товщини
- •2.1.1.Нормальна шпація.
- •2.1.2.Креслення обводів мідель - шпангоута.
- •2.1.2.1.Підйом днища.
- •●Нижче лввл.
- •●Вище лввл.
- •2.1.5.Товщина зовнішньої обшивки.
- •2.1.5.1.Товщина горизонтального кіля.
- •2.1.5.2.Товщина зовнішньої обшивки днища включ-
- •2.1.5.3.Товщина зовнішньої обшивки борта нижче району
- •2.1.5.4.Товщина зовнішньої обшивки борта у районі
- •2.1.5.5.Товщина надводного борта(вище лввл).
- •2.2.Набір днищевого перекриття.
- •2.2.1.Схема днищевого перекриття.
- •2.2.2.Кількість днищевих стрингерів.
- •2.2.3.Навантаження на конструкції подвійного дна.
- •2.2.6.Визначення висоти трюму та твіндека.
- •2.2.7.Площа поперечного перерізу вертикального кіля і днищевих стрингерів (за вирахуванням вирізів).
- •2.2.7.1.Площа поперечного перерізу вертикального кіля.
- •2.2.7.2.Товщина стінки вертикального кіля.
- •2.2.7.3.Площа поперечного перерізу днищевого стрингера.
- •2.2.7.4.Товщина стінки днищевого стрингера.
- •2.2.8.Площа поперечного перерізу стінки суцільних флорів.
- •2.2.9.Товщина стінки суцільного флора (з урахуванням вирізів).
- •2.2.10.Ребра жорсткості суцільних флорів.
- •2.2.11.Лази у суцільних флорах
- •2.2.12.Товщина водонепроникних флорів.
- •2.2.13.Ребра жорсткості водонепроникних флорів.
- •2.2.14.Товщина настилу іі дна.
- •2.2.15.Товщина міждонного листа.
- •2.2.16.Ширина між донного листа.
- •2.2.17.Поздовжні ребра жорсткості днища і другого дна.
- •2.2.17.1.Момент опору поздовжніх балок по днищу повинен бути не менше.
- •2.2.17.2.Момент опору поздовжніх балок другого дна повинен бути не менше.
- •2.3.Набір бортового перекриття.
- •2.3.1.Визначення висоти трюма та твіндека.
- •2.3.2.Навантаження на шпангоут у трюмі.
- •2.3.3.Шпангоути у трюмі.
- •2.3.4.Кріплення нижнього кінця трюмного шпангоуту.
- •2.3.5.Навантаження на шпангоут у твіндеці.
- •2.3.6.Шпангоути у твіндеці.
- •2.3.7.Кріплення кінців шпангоутів у твіндеці.
- •2.3.8.Рамні шпангоути у машинному відділенні.
- •2.3.9.Кріплення кінців рамних шпангоутів.
- •2.3.10.Бортові стрингери.
- •2.4.Набір палубних перекриттів.
- •2.4.1.Мінімальні товщини.
- •2.4.2.Навантаження на верхню палубу.
- •2.4.3.Навантаження на нижню палубу.
- •2.4.4.Товщина верхньої палуби.
- •2.4.5.Товщина нижньої палуби.
- •2.4.6.Палубний стрингер.
- •2.4.7.Поздовжні ребра жорсткості вп.
- •2.4.8.Бімси нп. (поперечна система набору)
- •2.4.9.Кріплення бімсів до шпангоутів.
- •2.4.10.Рамні бімси вп.
- •2.4.15.Карлінгси нп.
- •2.4.16.Комінгс–карлінгс вп.
- •2.4.17.Вибір елементів комінгса–карлінгса вп табличним способом.
- •2.4.18.Комінгс–карлінгс нп.
- •2.4.19.Пілерси.
- •2.4.19.1.Пілерс у твіндеці.
- •2.4.19.2.Пілерс у трюмі.
- •2.4.19.3.Кріплення пілерса у трюмі.
- •2.5.3.1.Товщина першого пояса.
- •2.5.3.2.Товщина другого пояса.
- •2.5.3.3.Товщина третього пояса.
- •2.5.3.4.Товщина четвертого пояса.
- •2.5.4.Стояки перебірок у трюмі.
- •Література
Рульовий пристрій
На судні встановлюється один обтічний напівбалансирний руль. Для перекладки руля у румпельному відділенні встановлюється електрогідравлічна рульова машина з обертаючим моментом мотору 250 кНм який забезпечує перекладку руля до 35° у тривалості 28 секунд при повному передньому ході.
Якірний пристрій
Судно обладнується двома становими та одним запасним якорем типа «Холла» вагою 2500 кг кожний. Станові якорі прибираються у втяжні клюзи. Якірні ланцюги для станових якорів литі калібром 55мм довжиною 275м кожний та зберігаються у ланцюгових ящиках. Для кріплення та екстреної віддачі якірних ланцюгів в ланцюгових ящиках встановлюються спеціальні пристрої з дистанційними приводами виведеними на верхню палубу у район
управління брашпілем за допомогою шланга.
У якості запасного передбачений один якір, що зберігається на верхній палубі.
Швартовний та буксирний пристрій
Швартовні та буксирні пристрої споряджаються тросами (1 буксирний трос та 8 швартовних канатів).
Для зберігання швартовних тросів на судні передбачаються 7 в'юшок, які обладнані гальмами. Один трос зберігається в тросовій дерев'яній рулетці.
Для зберігання буксирного тросу передбачається в юшка з ручним приводом, що розміщена у носовій частині.
Для швартування та буксирування встановлено необхідна кількість кнехтів, буксирних кнехтів, звичайних та роульсних клюзів та кільових планок необхідних розмірів.
Вантажний пристрій
Вантажний пристрій складається з восьми вантажних стріл, вантажоємністю 2 тони кожна, які обслуговують вантажні люки.
Кріплення вантажних стріл по похідному передбачено в близькому до горизонта положенні.
1.2Обґрунтування вибору системи набору корпусу судна.
Для такого судна приймаємо комбіновану систему набору: поздовжню для днища та верхньої палуби, а для борту та нижньої палуби поперечну. Поздовжня система набору днища на транспортних суднах стала прийматися в зв'язку із збільшенням розмірів суден та використанням сталі, яка володіє підвищеними механічними властивостями. Ця система дозволяє більш раціонально використовувати зовнішню обшивку днища для підвищення загальної міцності корпусу. Сенс використання такої комбінації різних систем набору укладається в тому, що днище та верхня палуба при загальному поздовжньому вигині випробовують найбільші розтягуючи та стискаючі зусилля на хвилі. Тому для збільшення моменту опору еквівалентного брусу, а також для забезпечення стійкості пластин днища та верхньої палуби при загальному поздовжньому вигині для цих перекриттів доцільно застосувати поздовжню систему набору.
Основні
елементи днищевого набору при поздовжній
системі набору: вертикальний кіль,
днищеві стрингери, суцільні та
водонепроникні флори, поздовжні ребра
жорстокості, які йдуть в одній вертикальній
площині під настилом другого дна та по
зовнішній обшивці днища. Вертикальний
кіль - основна поздовжня балка днища,
яка йде по всій довжині судна від
форпікової до ахтерпікової перебірки,
нерозрізний, з обох боків підкріплений
бракетами, та суцільними і водонепроникними
флорами. Поздовжні ребра жорсткості
днища та другого дна йдуть по всій
довжині судна нерозрізними, проходять
крізь вирізи у суцільних та водонепроникних
флорах, ставляться на кожній шпації,
виготовлені із штабобульбів. Днищеві
стрингери - підсилені поздовжні балки
днища, йдуть по всій довжині судна,
неріжуться на водонепроникному флорі,
кількість залежить від ширини судна,
якщо 10<В<18 то ставиться один стрингера
на борт. Суцільні
флори-поперечні
балки, вварюються окремими бракетами
між днищевими стрингерами та вертикальним
кілем. Мають лази для вільного проходу
до днищевого
простору,
та й для полегшення конструкції.
Водонепроникні флори - підсилені
поперечні балки, підкріплюються РЖ (
штабобульб ) на кожній шпації, ставляться
під
поперечними водонепроникними перебірками
(обов'язково), та по необхідності.
ВК стрингер, міждонний лист підкріплюються на кожній шпацій між суцільними флорами, бракетами, які доходять до першого РЖ зліва і з права від балки.
Борт та нижня палуба розташовані ближче до нейтральної вісі, тому ступінь їх участі у загальному поздовжньому вигині менша, ніж у верхньої палуби та днища. У той же час борти та нижня палуба випробовуються більші поперечні та місцеві навантаження (гідродинамічний тиск води, розподілені навантаження від розміщеного на палубі вантажу), тому ці перекриття доцільно набирають по поперечній системі набору.
Основні елементи: шпангоути та бортові стрингери. Опорами для шпангоутів є флори днищевого набору та бімси верхньої, та нижньої палуби. Виготовляють шпангоути із штабобульбів, що підкріплюються до другого дна за допомогою скулових книць, які з'єднують шпангоути через між донний лист з флорами, а зверху з бімсами нижньої палуби. Бортові стрингери - підсилені поздовжні балки, виготовляють з таврового профілю, встановлюють для збільшення місцевої міцності шпангоутів у машинному відділенні, встановлюємо один стрингера на борт. При поперечній системі набору борта у машинному відділенні встановлюємо ще підсилені поперечні балки - рамні шпангоути, вони спираються на суцільні флори днищевого набору та на рамні бімси нижньої палуби. Шпангоути проходять скрізь вирізи у бортових стрингерах нерозрізними, стрингер вварюється окремими бракетами між рамними шпангоутами у машинному відділенні.
Для верхньої палуби приймаємо поздовжню систему набору. Основні елементи набору верхньої палуби: поздовжні ребра жорсткості верхньої палуби - балки головного напрямку йдуть нерозрізними по всій довжині судна, в одній вертикальній площині з поздовжніми ребрами жорсткості днища та другого дна, встановлюються на кожній шпації, виготовлені з штабобульбів, проходять крізь вирізи у рамних бімсах. Карлінгси - підсилені поздовжні балки верхньої палуби, які встановлюються в одній вертикальній площині з днищевими стрингерами та вертикальним кілем, виготовлені з таврового профілю, йдуть по всій довжині судна нерозрізними. Рамні бімси - підсилені поперечні балки верхньої та нижньої палуби, встановлюються в одній вертикальній
площині
з суцільними та водонепроникними
флорами, виготовлені з таврового профілю
вварюються окремими бракетами між
карлінгсами.
Нижню
палубу набираємо по поперечній системі
набору.
Основні елементи: бімси та карлінгси. Бімси - балки головного напрямку, йдуть від борта до борта нерозрізними, проходять крізь вирізи у карлінгсах, встановлюються на кожній шпації, спираються на шпангоути бортового набору, виготовлені з штабобульбів. Карлінгси - поздовжні балки, встановлюються в одній вертикальній площині з днищевими стрингерами та ВК, виготовлені з таврового профілю. Рамні бімси у МВ - поперечні балки, йдуть в одній вертикальній площині з суцільними флорами, виготовлені із таврового профілю, спираються на рамні шпангоути.
