4. Заповнити таблицю: “Застосування методів антропогенетики для діагнос­тики хромо­сом­них хвороб” (за зразком).

Таблиця 2

Застосування методів антропогенетики для діагнос­тики хромосомних хвороб

Хвороба (синдром)	Характер змін хромосомного апарату	Методи антропогенетики	Результати дослідження‚ яких слід очікувати
Шерешевського- Тернера
Клайнфельтера
Трисомія-Х
Патау
Едвардса
Дауна
"Крик кішки"

5. Вивчити та зарисувати генетичні символи для складання схеми родоводу (рис. 8).

Рис. 8. Генетичні символи, які використовуються для складання схеми родоводу.

Зробіть і запишіть загальний висновок за темою заняття та проведеною роботою.

Набути практичні навички:

1. Уміти проаналізувати ідіограму каріотипу людини.

2. Уміти використати в діагностиці спадкової патології знання цитогенетичних ме­ха­нізмів виник­нення хромосомних хвороб і методів антропогенетики.

Питання для самоконтролю:

1. Які хвороби людини пов’язані з явищем анеуплоїдії?

2. Якими основними симптомами характеризуються хвороба Дауна, синдроми Ше­ре­шевського-Тернера, Клайн­фе­льтера, Патау, Едвардса?

3. Які клінічні прояви трисомії за Х-хромосомою?

4. Який зв’язок між віком батьків та частотою спадкових хвороб у дітей? Чому?

5. Що таке синдром “Крику кішки”?

6. Що таке полісомія за Y-хромосомою?

7. Які методи антропогенетики можна застосувати в діагностиці хромосомної пато­логії?

8. За якою ознакою класифікують генні хвороби?

9. Який механізм виникнення фенілкетонурії, альбінізму, алькап­тонурії?

10. Які загальні принципи лікування хвороб обміну речовин?

11. Що собою являють групи підвищеного ризику?

12. Які методи антропогенетики можна застосувати для лабораторної діагности­ки генних хвороб?

13. Чому при генних хворобах надзвичайно актуальною є рання діагностика?

14. Чому в діагностиці автосомних аномалій не використовується метод визначення статевого хроматину?

ЛІТЕРАТУРА

Основна:

1. Біологія: Підруч. для студ. мед. спец. ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / Кол. авт.; За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Ба­жо­ри.– Вінниця: Нова книга, 2004. – С.203-233.

2. Пішак В.П., Мещишен І.Ф., Пішак О.В., Мислицький В.Ф. Основи медичної гене­тики: - Чернівці: Медакадемія, 2000. - С.165-167, 138-141, 167-170, 173-181.

3. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, пара­зи­тології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – С.212-227, 232-245, 249-264.

4. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник /Пер. з рос. В.О.Мотузний. - К.: Вища шк., 1992. - С.28-31, 115-116, 120-125, 131-138.

Додаткова:

1. Бердышев Г.Д., Криворучко И.Ф. Генетика человека с основами медицинской генетики. - К.: Вища шк., 1979.

2. Бердышев Г.Д., Криворучко И.Ф. Медицинская генетика. - К.: Вища шк., 1990.

3. Биология. В 2-х кн.: Учеб. для мед. вузов /В.Н.Ярыгин, В.И.Ва­сильева и др.; Под ред. В.Н.Ярыгина.- М.: Высш. шк., 1997.

4. Бочков Н.П., Захаров А.Ф., Иванов В.И. Медицинская генетика. - М.: Медицина, 1984.

5. Бужієвська Т.І. Основи медичної генетики. - К.: Здоров’я, 2001.

6. Лильин Е.Т., Богомазов Е.А., Гофман-Кадошников П.В. Медицинская генетика для врачей. - М.: Медицина, 1983.

7. Фогель Ф., Мотульски А. Генетика человека: В 3 т. - М.: Мир, 1989, 1990.

Практичне заняття №4

Тема: ВСТУП ДО МЕДИЧНОЇ ПАРАЗИТОЛОГІЇ.

НАЙПРО­СТІ­ШІ – ПАРАЗИТИ ЛЮДИНИ

Мета заняття: засвоїти основні поняття, терміни паразитології; вивчити особ­ли­вос­ті організації, життєві цикли, патогенне значення пара­зитичних сар­кодових, джгутикових, спо­ро­виків та інфузорій, навчитися виз­на­ча­ти їхню видову на­леж­­ність і обгрунтувати лабораторну діагнос­ти­ку та про­фі­лактику відповідних захворювань.

Обладнання: таблиці, мікроскопи, постійні мікропрепарати: евглена зелена, ма­зок кро­­ві хворого на малярію, ток­соплазма; діапроектор, діапозитиви.

Технологічна карта заняття:

- організаційна частина 3 хв;

- обговорення теоретичних питань 40 хв;

- самостійна навчально-дослідницька робота 40 хв;

- підведення підсумків заняття 7 хв.

М е т о д и к а п р о в е д е н н я з а н я т т я

Вивчити теоретичні питання:

1. Основні поняття та терміни паразитології. Класифікація паразитів та принципи взаємодії па­ра­зита і хазяїна.

2. Підцарство Protozoa. Тип Sarcomastigophorеa (Саркомастигофори), клас Lobosea (Справ­жні аме­би). Ди­зен­терійна амеба (Entamoeba histolytica), кишкова амеба (E. coli), ротова амеба (E. gin­gi­va­lis): поши­рен­ня, морфо­функціональні особливос­ті, цикли розвитку, шляхи зараження люди­ни, лабораторна діагностика і профі­лак­тика амебіазу.

3. Клас Zoomastigophorеa (Тваринні джгутикові). Паразитичні джгутикові: лямблія (Lamblia inte­s­ti­­nalis) і трихомонади (Trichomonas hominis, T. vaginalis), їхнє поши­рення. Шляхи зараження людини парази­тич­ними джгутиковими, патогенез, лабо­ра­торна діагностика і профілактика від­повідних протозоозів.

4. Характеристика і класифікація споровиків, які паразитують у людини (тип Api­com­plexa, клас Sporozoea, види: Toxoplasma gondii, Plasmodium vivax, Pl. falcipa­rum, Pl. malariae, Pl. ovale). Цикл розвитку і патогенне значення токсоплазми. Лабораторна діагнос­тика і про­філактика ток­со­плаз­мо­зу та малярії.

5. Загальна характеристика й екологія інфузорій (тип Ciliophora). Клас Сіto­stomatea: вид Balan­ti­dium coli. Балантидіаз: шляхи зараження людини, пато­генез, лабора­тор­на діагностика, профі­лак­тика.

Зміст теми: