3. Перехрестя вулиць і доріг
Планувальні рішення перехресть вулиць і доріг надзвичайно різноманітні, при цьому із їх загальної кількості можуть бути виділені наступні основні типи: перехрестя, примикання та розгалуження. Всі типи перехресть можуть будуватися як в одному, так і в різних рівнях. Відомо, що інтенсивність руху транспорту у ередньому місті значно менша, ніж у крупних та найбільш крупних містах. Будівництво перехресть із різними рівнями руху транспорту в умовах середнього міста є неефективним.Тому далі розглядаються не всі, а лише ті перехрестя, що будуються в одному рівні і які здатні забезпечити пропуск транспортного потоку малого міста.
Виходячи з умов організації руху транспорту й пішоходів, перехрестя можуть бути об’єднані у три основні групи:
1. Прості перехрестя, інтенсивність руху на яких мала і які влаштовуються на перетинах житлових вулиць, рух на котрих не регулюється;
2.Саморегульовані перехрестя з незначною інтенсивністю руху, що дозволяє замінити перетин транспортних потоків на їх перехід з однієї смуги на іншу, з організацією нерегульованого руху транспорту, які влаштовуються на міських магістралях;
3.Регульовані перехрестя зі значною інтенсивністю руху, де використовується світлофорне регулювання потоків транспорту і пішоходів.
Регульовані перехрестя слід улаштовувати у вигляді простих перехресть, за необхідності з розширенням проїзної частини (рис.6). За умови інтенсивності лівоповоротного потоку від 100 до 300 авт./год у кожному напрямку потрібно приймати: каналізовані перехрестя, транспортно-планувальні рішення яких повинні забезпечувати створення по середині широких вулиць із розділювальними смугами зон накопичення для лівоповоротних автомобілів; розширення проїзної частини з улаштуванням напрямних острівців, включаючи острівці розрізного типу; віднесення лівого повороту за перехрестя чи подовження перехрестя влаштуванням двох стоп-ліній.
Розширення для правих поворотів і зон накопичення для лівоповоротних потоків слід улаштовувати завширшки не менше від ширини смуги руху даної магістральної вулиці (дороги) й довжиною, яка визначається інтенсивністю руху, але не менше ніж 30 м до стоп-лінії. Відгони влаштовуються на вулицях і дорогах загальноміського значення – не менше від 30 м, районного значення – не менше від 20 м.
3.1 Саморегульовані перехрестя з рухом транспорту по колу
Саморегульованим перехрестям із рухом транспорту по колу називається такий вузол, на якому перетини транспортних потоків перетворені у злиття і розгалуження, а їх рух відбувається навколо центрального направляючого острівка в одному напрямку, проти годинникової стрілки. Крайня права смуга, як правило, надається для правоповоротних потоків, на внутрішніх смугах прокладаються наскрізні і лівоповоротні потоки. Ефективне використання даного типу перехресть залежить від правильного визначення трьох основних параметрів: діаметра островка, довжини переходу з однієї смуги на іншу й ширини проїжджої частини, які залежать від швидкості та інтенсивності руху, а також від форми і положення острівка.
Ширину проїзної частини на кільці слід приймати, виходячи з розрахункової інтенсивності та пропускної здатності смуги, з урахуванням розширення в межах 3.75-4.0 м. За інтенсивності, близькій до пропускної здатності однієї смуги руху, на кільці приймається не менше від двох смуг руху. Для забезпечення зручного та безпечного правоповоротного руху в усіх випадках для нього слід передбачати ще одну смугу завширшки 4 м. Загальна ширина проїзної частини на кільці не повинна перевищувати чотирьох смуг руху з урахуванням розширень на кривій.
Форма центрального островка залежить від контурів площі і категорії магістральних вулиць. Найбільш поширені – круглі (рис.6) та еліпсовидні острівки, хоча бувають й інші, наприклад – ромбовидні.
Радіус центрального островка R визначають, виходячи із розрахункової швидкості руху транспорту по колу і необхідної при цьому довжини смуги переходу (табл. 4).
Таблиця 4. Визначення радіусу центрального островка R
Розрахункова швидкість, км/год |
Значення R, м |
Ширина проїжджої частини кільця, м |
30 |
30 |
10.0 |
40 |
40 |
11.5 |
50 |
45 |
13.0 |
60 |
50 |
14.5 |
70 |
55 |
15.5 |
80 |
60 |
16.0 |
Примітка: Розрахункова швидкість, як правило, приймається 30-40 км/год.
Саморегульовані примикання
В основі організації руху на саморегульованому примиканні лежать такі ж принципи, що і при вирішенні перетинів по колу. Транспортні засоби рухаються навколо направляючого острівка проти годинникової стрілки (рис.6).
Розміри острівка визначаються, виходячи з необхідності забезпечення достатньої довжини смуг перестроювання. Мінімальна довжина цієї смуги, яка виділена для маневрів транспортних засобів, приймається 25 м. Однак на практиці довжину відрізка переходу рідко призначають менше ніж 40 м. Ширина направляючого острівка залежить від прийнятих радіусів закруглення бордюрів для лівоповоротного руху. Якщо по магістралі рухається громадський чи грузовий транспорт, то приймають радіуси 10, 12 чи 15 м, за яких не допускається наїзд на бордюр задніх колес крупногабаритних транспортних засобів. Основні типи перехресть вулиць та доріг та їх елементи представлені на рис.6.
Рисунок 6. Основні типи вулиць та доріг та їх елементи:
а) саморегульоване перехрестя з рухом транспорту по колу;
б) примикання житлової вулиці до магістральної з саморегульованим рухом;
в) регульоване перехрестя двох житлових вулиць з розширенням проїзної частини.