1. Схема вертикального планування міста

На першій стадії проектування складається схема вертикального планування міста (М1:10000, М 1:20000), де виконується ув’язка основних рішень по висотному розташуванню мікрорайонів, організації поверхневого стоку й прокладання міських вулиць. У межах червоних ліній вулиць визначаються як проектні червоні позначки у найбільш характерних точках (місцях перетину вулиць і місцях зміни нахилу рельєфу на протилежний), так і проектні поздовжні похили між даними характерними точками (рис. 1).

Рис. 1 - Фрагмент схеми вертикального планування міста

Поздовжній похил (i) між двома точками – це відношення різниці їх позначок (h₂-h₁) до горизонтальної відстані між ними (l):

. (1)

Похил може бути виражений у десяткових дробах (і=0,005;0,02), процентах (iх100=0,5;2,0%), а також у проміле (iх1000=5;20⁰/₀₀). Розроблення схеми вертикального планування починається із визначення позначок існуючого рельєфу (“чорних” позначок) у необхідних точках. Визначення позначок виконується за допомогою інтерполяції або за схемою (рис.2).

Рис. 2 – Схема визначення відміток проміжних точок між горизонталями

На топографічному плані знаходяться відстані між цими точками, вираховуються поздовжні похили, які порівнюються із нормативними даними (табл.1).

Таблиця 1. Розрахункові параметри міських вулиць та доріг

Група поселень	Категорія вулиць і доріг	Розрахун-кова швидкість руху, км/год	Ширина смуги руху, м (min)	Кількість смуг проїзної частини	Найбіль-ший поздовж- ній похил,* (%)	Найменші радіуси кривих у плані, м	Ширина тротуару, м
Середні, малі міста	Магістральні вулиці (дороги)	80	3.75	2-4	60	250	3.0
Усі групи поселень	Вулиці і дороги місцевого значення:
	житлові вулиці	60	3.5	2-3**	70	125	1.50
	дороги у промислових і комунально-складських зонах	60	3.75	2	70	250	1.50
	проїзди	30	3.0	1-2	80	30	0.75
	пішохідні вулиці та дороги	4	0.75	2-6	60	-	-
	велосипедні доріжки	30	1.50	1-2	40	50	-
* рекомендований, як найбільш доцільний похил – не більше ніж 30 % ** з урахуванням стоянок легкових автомобілів

Поздовжні похили по вулицях повинні знаходитися в інтервалі між допустимими максимальними і мінімальними похилами. (Найменші поздовжні похили по лотках проїзної частини для всіх типів покриттів слід приймати не менше ніж 5⁰/_00, в умовах реконструкції - 4 ⁰/₀₀). Допустимі поздовжні похили створюються зрізанням грунту на одних ділянках і підсипанням на інших. Різниця між отриманою проектною позначкою та позначкою існуючого рельєфу визначає робочу позначку (насипання чи зрізання, які позначаються відповідно знаками “+” чи “-“.

На схемі вертикального планування у місцях перетинів осей проїзних частин вулиць і в точках зміни нахилу ставиться виноска і записуються існуючі (чорні) – під виноскою і проектні (червоні) – над виноскою позначки; поряд із даними позначками в дужках наносяться робочі позначки з відповідним знаком; стрілкою показується напрямок зниження вулиці, над стрілкою вказується проектний поздовжній похил, а під нею – відстань між точками, які обмежують ділянку вулиці з даним похилом (див.рис. 1).

При складанні схеми вертикального планування необхідно дотримуватись наступних вимог:

- червоні позначки визначаються так, щоб робочі позначки по можливості не перевищували 0.5 м, оскільки великі зрізання і насипання по вулицях зумовлюють виконання значних обсягів земляних робіт на прилеглих до них міських територіях;

- вертикальне планування перехресть проектується таким чином, щоб як мінімум по одній із вулиць поздовжній похил мав напрямок від перехрестя.

У цілому для організації відтоку поверхневих вод приймають комплексні рішення вертикального планування та водозливної системи міста .