3. Продовження олімпійських традицій

 Підтвердження зростання популярності Олімпійських ігор у другій половині ХХ ст. є поява інших комплексних змагань. Вони проводяться за іншими програмами і певним чином доповнюють олімпійські свята сучасності.

 “Дружба-84”. Яскравою міжнародною подією такого типу стали змагання “Дружба-84”, які засвідчили великі досягнення спортсменів багатьох країн. На протязі чотирьох років спортсмени успішно готувались до Ігор ХХІІІ Олімпіади в Лос-Анджелесі. Але олімпійський комітет СРСР за згодою політичного керівництва країн прийняв рішення не брати участі в Олімпіаді-84. Це була демонстративна відповідь на бойкот Московської Олімпіади з боку США. Природно, що Олімпійські комітети країн соцтабору змушені були підтримати позицію СРСР. Керівники спортивних організацій соцкраїн прийняти рішення провести змагання, щоб спортсмени змогли продемонструвати свою майстерність, яку набули в ході підготовки до Олімпійських ігор. Змагання “Дружба-84” не протиставлялись Олімпіаді-84, не були альтернативними іграми. Вони проводились не під час Олімпіади. Старти “Дружба-84”залучили учасників більш ніж з 50 країн. Змагання проводились з 28 видів спорту на кращих спортивних спорудах СРСР, НРБ, УНР, КНДР, Куби, ПНР, МНР і ЧССР.

 Змагання “Дружба-84” принесли значні спортивні результати, багато з яких перевершили досягнення Ігор у Лос-Анджелесі. Так, на Олімпіаді-84 було встановлено 11 світових рекордів (10 з плавання і 1 – з легкої атлетики). На “Дружбі-84” 48 результатів перевершили світові рекорди в легкій атлетиці, плаванні, важкій атлетиці, стрільбі, велоспорті. На цих змаганнях успішно виступили всесвітньовідомі спортсмени: С.Бубка, Ю.Варданян, А.Сабоніс (СРСР), У.Хон і М.Кох (НДР), А.Хуанторена (Куба), Я.Рсев (НРБ) і багато інших. Міжнародні змагання “Дружба-84”проходили під девізом “Спорт – дружба – мир”.

 Ігри доброї волі. Ідеї “Дружби-84”отримали своє логічне продовження у гаслі “Від дружби в спорті – до миру на Землі”, під яких проходили Ігри доброї волі в Москві в липні 1986 року. Ці Ігри стали прямим відображенням підсумків переговорів у Женеві між Генеральним секретарем ЦК КПРС М.С.Горбачовим і президентом США Р.Рейганом. Дух Женеви відкрив можливість для розширення двосторонніх контактів між СРСР і США у різних життєвих сферах, і зокрема в спорті.

 Підписання угоди про проведення Ігор доброї волі відбулося в серпні 1985 року з ініціативи американської телекомпанії Теда Тернера “Ті-Бі-Ес”, яка представляла інтереси спортивних федерацій США, з одного боку, і представників Спорткомітету і Держтелерадіо, з іншого.

 Підвищена цікавість до цих Ігор була викликана ще й тим, що провідні радянські і американські спортсмени не зустрічалися після Ігор ХХІ Олімпіади в Монреалі, тобто 10 років. У ході підготовки Ігор доброї волі з’ясувалося, що й інші країни бажають брати в них участь. У результаті на Ігри в Москву приїхало 3000 спортсменів з 80 країн світу. Змагання проводились з 20 видів спорту в Москві (основні змагання), Таллінні (вітрильний спорт), Юрмалі (теніс) і Видному (мотобол). Символічно, що Ігри доброї волі проходили в рік, що був оголошений ООН Міжнародним роком миру. У привітанні учасникам Ігор Генеральний секретар ООН Перес де Куельяр відзначив, що дух дружби і чесних змагань послужить кращому взаєморозумінню між народами.

 Як гості на Іграх доброї волі були присутні президенти МОК Х.А.Самаранч, президенти багатьох міжнародних спортивних об’єднань, міністри спорту різних країн. Пряму трансляцію з Ігор вели компанії США, Японії, Бразилії, Греції, Франції, НДР та інших країн.

 У ході змагань було встановлено 6 світових і багато національних рекордів. За високі результати, показані на Іграх, спортсмени 28 країн стали володарями золотих, срібних і бронзових нагород. З великим успіхом на Іграх виступили С.Бубка і В.Сальніков (СРСР), Е.Мозес і Ф.Джойнер (США), брати Кастор (Португалія) і багато інших найсильніших спортсменів світу. Ігри доброї волі стали традицією. У 1990 р. вони відбулися у Сіетлі, США, у 1994 році – у Санкт-Петербурзі (Росія), у 1998 р. – у Нью-Йорку (США).

 Регіональні та інші ігри. Міжнародна спільнота в останні десятиріччя подбала про проведення нових спортивних змагань із залученням десятків країн різних регіонів світу.

 Так, з 1981 року один раз на чотири роки проводяться Всесвітні ігри з не олімпійських видів спорту. У 1997 р. в Лахті (Фінляндія) були проведені V Ігри, VІ Ігри відбулися у 2001 року в Японії.

Регулярно один різ на два роки проводяться Арктичні зимові ігри (вперше біли проведені у 1975 р.). У цих Іграх беруть участь тільки школярі, які проживають в містах і селищах, що розташовані північніше 55-ї паралелі. Змагання проходять з 19 видів спорту, зокрема перегони на псових упряжках, крос по глибокому снігу на спеціальних снігоступах, метання сокири на дальність, стрибки через нарти тощо.

 З 1993 року Міжнародна організація з розвитку жіночого спортивного руху в ісламських країнах проводить Ігри спортивної солідарності жінок ісламських держав.

 У 1994 році вперше були проведені Міжнародні студентські спортивні ігри ісламських країн (Ісламські ігри) з баскетболу, волейболу, вільної боротьби, футболу, настільного теніс.

 З 1995 р. (вересень, Рим) почали проводитись Всесвітні військові ігри з 17 олімпійських видів спорту за участю спортсменів біля 100 країн світу.

 Вельми популярними стали ігри, які проводяться за регіональними ознакам: Ігри Південно-Східної Азії, Афро-Азіатські ігри, Ігри островів Індійського океану, Балтійські ігри, Ігри малих країн, Європи, Європейські ігри.

 Кращі олімпійські традиції знайшли своє відображення у Всесвітніх юнацьких іграх, які були проведені в Москві в липні 1998 року. У цих Іграх взяли участь 7000 юних спортсменів зі 132 країн світу. Програма включала 15 видів спорту: баскетбол, волейбол, вільна і греко-римська боротьба, гандбол, спортивна і художня гімнастика, дзюдо, легка і важка атлетика, спортивне і синхронне плавання, теніс і настільний теніс, фехтування і футбол.

 На п’єдестал пошани піднімались спортсмени 43 країн. За кількістю завойованих медалей Україна посіла друге місце.