Модуль соціологія
Тема 1
1 . Місце Соціології у системі соц.-гуманітарного знання.
Місце соціологи стосовно специфічних суспільних дисциплін таке ж саме, як і загальної біології стосовно анатомії, фізіології та інших спеціальних біологічних галузей; положення загальної фізики стосовно акустики, електроніки, вчення про світло і т. д.; місце хімії стосовно органічної і неорганічної хімії.
Розглядаючи соціологію як специфічну систему знання в системі суспільних і гуманітарних наук, слід зазначити, що особливе місце її в цій системі пояснюється, по-перше, тим, що соціологія—це наука про суспільство, його явища і процеси; по-друге, вона включає в себе загальну соціологічну теорію, тобто теорію суспільства, яка виступає як теорія і методологія всіх інших суспільних і гуманітарних наук; по-третє, всі суспільні і гуманітарні науки, які вивчають різні сторони життєдіяльності суспільства і людини, завжди включали в себе соціальний аспект" тобто її закони і закономірності, які вивчаються в тій чи іншій сфері суспільного життя, реалізуються через діяльність людини; по-четверте, техніка і методика вивчення людини і її діяльності, методи соціального виміру і т. д., які розробляються соціологією, вкрай необхідні для використання їх для інших суспільних і гуманітарних наук. По-п'яте, склалася ціла система досліджень, які проводяться на стику соціології та інших наук. Ці дослідження отримали назву соціальних (соціально-економічні, соціально-політичні, соціально-демографічні, соціально-екологічні і т. д.).
Отже, соціологія — це розгалужена система знань, яка включає в себе загальну еорію про становлення, розвиток і функціонування соціальних спільностей різного рівня і відносини між ними, це галузеві і спеціальні соціологічні теорії, які охоплюють порівняно вузьку предметну сферу, а також ще більш вузькі спеціалізовані прикладні розробки часткових соціальних проблем.
Особливості соціологічного погляду на сусп. Життя.
Особливості соціології полягають у тому, що вона: по-перше, вивчає суспільство як цілісність, як цілісний соціальний організм, що функціонує та розвивається; по-друге, з точки зору соціологів, цілісність суспільства не носить споглядального характеру, вона розкривається як конкретна реальність за допомогою теоретичних та емпіричних методів;по-третє, соціологія вивчає суспільство крізь призму людської діяльності. Особистість в соціології розглядається як суб'єкт и продукт суспільних відносин, як представник певних соціальних груп.В ході розвитку соціологічного знання ця наука нерідко вдавалася до різних метафор, щоб охарактеризувати свій предмет (і організм, і поле і таке інше). Домінуючий спосіб пізнання соціального життя у наш час, на думку Петера Штомпки, визначають дві метафори: міжособистісний простір і соціальне життя. Перша підкреслює, що соціологія звертає увагу не тільки і не стільки на окремих людей, але і на все те, що скоюється між ними, і виходить з того факту, що ми завжди живемо в оточенні інших людей. Інша метафора відповідей акцентує те положення, що цей простір між людьми не залишається нерухомим, статичним, але безперервно міняється "живе", завдяки діям, що чиняться людьми. Через це соціологія стає як наука про людей, що діють в полі взаємин одного з іншим (у "міжособистісному просторі") і додають цьому полю динаміку постійного функціонування і формування (тобто підтримують "соціальне життя"). Це наука про людей, які перетворюють повторні, такі, що фіксуються їхньою свідомістю, іноді ненавмисні результати і наслідки своїх дій, в ті структурні і культурні рамки, в яких відбуваються подальші дії наступних поколінь.