Основні розділи контролінгу.

Контролінг передбачає діяльність підприємства в наступних напрямках (розділах):

• постановка цілей – визначення кількісних та якісних цілей підприємства і вибір критеріїв, по яких можна оцінити ступінь досягнення поставлених завдань.

• планування – перетворення цілей підприємства в прогнози і плани. Перший крок планування – аналіз сильних та слабких сторін підприємства, можливостей та небезпек. На основі цього розробляють стратегію підприємства, а потім – план;

• управлінський облік – відображення усієї фінансово - господарської діяльності підприємства в ході виконання плану. Специфіка управлінського обліку полягає в тому, що він орієнтований на інформаційні потреби керівника підприємства і підрозділів, на підтримку прийняття управлінських рішень;

• система інформаційних потоків – інформаційна підтримка керування і її вирішити можна тільки на основі чіткого і злагодженого функціонування системи інформаційних потоків;

• моніторинг – відстеження процесів, що протікають на підприємстві, складання оперативних звітів про результати роботи підприємства за короткі проміжки часу, порівняння результатів з фактично досягнутими;

• контроль – фіксування та оцінка вже здійснених фактів у діяльності підприємства.

Контролінг не тотожній контролю: контроль займається фіксуванням і оцінкою вже здійснилися фактів у діяльності підприємства, а контролінг націлений на перспективу . Слід зазначити, що при цьому контролінг виконує визначені контрольні функції (при цьому сама природа контролю зазначає істотних змін). Попередній контроль:

• контроль цілей (чи правильно поставлена мета, чи коректно побудовано дерево цілей підприємства, чи не суперечать різні цілі одна одній, наскільки адекватно кількісні критерії відбивають якісні цілі підприємства);

• контроль прогнозів (наскільки вони реалістичні, обґрунтовані, інформативні, як вони допомагають підприємству вирішити поточні завдання);

• контроль розриву між цільовим і прогнозованим значеннями;

• контроль обмежень зовнішніх і внутрішніх;

• контроль якості розроблених планів;

• бюджетний контроль (насамперед контроль над витратами підрозділів);

Поточний контроль повинен бути спрямований насамперед на виявлення ″слабких місць″ і проблем.

Заключний контроль спрямований на розрахунки відхилень фактичних значень від планових і аналіз цих відхилень.

• аналіз планів, результатів, відхилень – здійснюється у трьох часових вимірниках – минулому, теперішньому і майбутньому. Аналіз минулого направлений на оцінку результатів минулої діяльності підприємства. Аналіз теперішнього допомагає визначити, що відбувається на підприємстві зараз і в якому напрямі. Аналіз майбутнього оцінює: чи зможе підприємство досягти поставлених цілей, які можливості перед ним розкриваються, з якими ризиками доведеться зіткнутися;

• рекомендації для прийняття управлінських рішень – розробляються на основі аналізу. З урахуванням ситуації, яка склалась, а також майбутніх можливостей та небезпек, контролінг визначає, які альтернативи є у підприємства в теперішній час і оцінює ці альтернативи з точки зору досягнення цілей підприємства.

Отже, основне завдання контролінгу – досягнення поставлених цілей підприємства. Для цього треба об'єднати такі різні елементи, як планування, облік, контроль, аналіз, керування інформаційними потоками і на цій основі – вироблення рекомендацій для прийняття управлінських рішень.