Тема 8. Загальна характеристика нового принципу виробництва

План лекції і семінару

1. Передумови переходу до першого етапу нового принципу виробництва.

2. Основні риси постіндустріального суспільства, періодизація й основні тенденції розвитку інформаційно-послугового принципу виробництва.

1. Передумови переходу до першого етапу нового принципу виробництва

Інформаційно-послуговий принцип виробництва — це такий етап розвитку продуктивних сил суспільства, коли головною сферою, в якій здійснюється створення продукту, що забезпечує задоволення потреб суспільства, є сфера інформації та послуг. Найважливішою особливістю цього принципу виробництва є те, що виробничий процес тут здійснювався за допомогою напівавтоматизованих чи цілком автоматизованих машин або систем машин. На основі перетворення цього принципу виробництва на панівний в економіці почалось формування постіндустріального суспільства.

Проте тут важливо простежити етапи становлення нового принципу виробництва, перетворення його на панівний. Шостий етап розвитку машинно-промислового принципу виробництва був «підготовчим». Його часові рамки можна співвіднести з VI довгою хвилею економічної динаміки, тобто з 40—90-ми роками ХХ ст. Машинно-промисловий принцип виробництва на цьому етапі досяг меж свого розвитку. Механізованими виявилися не лише всі види некваліфікованої праці в суспільному виробництві, але практично всі види домашньої праці. Крім того, у цей період з'явилося багато несистемних елементів, що готували народження нового принципу виробництва. Зокрема до цього періоду належить початок науково-технічної революції. Хоча вона одержала назву науково-технічної, але точніше її було б назвати науково-інформаційною, оскільки саме у сфері створення й оброблення інформації відбулися найбільш глобальні зміни. У цей період також з'явилися й одержали розвиток нові види транспорту (пасажирські літаки, судна на повітряній подушці та підводних крилах, трубопроводи, перші ракети), було створено нові штучні матеріали, автомати різних видів, нові засоби зв'язку. Були відкриті та почали використовуватися нові види енергії (ядерна й термоядерна), було створено перші комп'ютери і програмні пристрої, здатні керувати виробничим процесом. Поступово почався процес автоматизації виробництва. Хоча головні зміни, очевидно, ще попереду. Вони звичайно відбуваються, коли починається другий етап виробничої революції.

У самому підготовчому етапі до становлення інформаційно-послугового принципу виробництва й науково-інформаційної виробничої революції можна виокремити такі підетапи:

1. 50—60-ті роки — утвердження деяких рис чи окремих елементів нового принципу виробництва в країні-лідері.

США першими почали освоювати інформаційно-послуговий принцип виробництва. Чому саме в Сполучених Штатах Америки вперше почався такий перехід? Як завжди тут наявний сплав національних особливостей і загальних закономірностей. Уже на початку XX ст. було помітне лідерство США в продуктивності праці, всеосяжному застосуванні машин та в економічному стимулюванні робітників. Перша світова війна не лише особливо не торкнулася США, але і принесла їм безсумнівну користь. У 20— 30-ті роки Штати мали найбільш технічно передову економіку. У світі, не існувало іншої такої країни, де була б настільки високою продуктивність праці, де досягнення науки впроваджувалися б настільки швидко.

Досить важливим було й те, що в США після великої депресії держава стала брати на себе відповідальність не лише за економічний розвиток, а й за зростання рівня життя населення. Усе це робило заробітну плату дуже високою і створювало в підприємців стимули для впровадження нової (спочатку напівавтоматизованої) техніки.

Крім сказаного, дуже важливим було те, що для переходу до інформаційно-послугового принципу виробництва був потрібний ринок набагато більший і ємніший, ніж ті національні ринки, що були в окремих європейських країнах. За всіма цими мірками США підходили на роль лідера в переході до нового принципу виробництва.

2. 60—70-ті роки. Це період, коли відбувалося дозрівання умов для вступу в новий принцип виробництва інших країн. Успішне відновлення економіки в Європі та Японії, а також створення в Європі єдиного ринкового простору, який був досить ємним, підготувало й там умови для переходу до нового етапу розвитку. Крім того, у цей період стали помітні перші успіхи в ряді важливих напрямків НТР.

3. 70—80-ті роки. Цей період пов'язаний з досягненням межі розвитку попереднього принципу виробництва й посиленням на цій основі кризових явищ, що свідчили про підготовку до зміни принципу виробництва, що раніше панував. Енергетична й сировинна кризи ознаменували кінець багатьох колишніх тенденцій і поклали початок значної економії природних ресурсів. Разом з розширенням заходів з охорони довкілля це свідчило про початок формування рис нового принципу виробництва й постіндустріального суспільства в цілому. Отже, труднощі та потрясіння цього періоду, їхнє подолання стали каталізатором широкого переходу до науково-інформаційної виробничої революції та поступового становлення інформаційно-послугового принципу виробництва. З кінця 80-х років разом з появою в широкому продажу зручних у використанні комп'ютерів, засобів зв'язку й іншого є підстави вважати, що світ вступив у перший етап виробничої революції, яка характеризує поступове становлення нового принципу виробництва. У цей період переваги науково-технічної революції вже стали очевидними й повною-мірою виявився її науково-інформаційний характер.

Більшість із сьогоднішніх технічних і електронних чудес не є принципово новими. Вони є виробами, у яких зібрані найрізноманітніші комбінації зроблених раніше винаходів. При цьому ці вироби доведені до певного ступеня досконалості та розраховані на їх використання широким колом неспеціалістів. Тому вони й можуть масово поширюватися, круто змінюючи обличчя світу, побут і т. ін. Нові сектори, з урахуванням міжнародної спеціалізації та світового поділу праці, стають у цей період у деяких країнах провідними.

Разом з тим, ряд відкриттів у галузі генетики й медицини, а також принципово нові покоління комп'ютерів, ще не настільки радикальних, щоб почати новий виток змін, але вкрай важливих як складові частини майбутнього, виникають на очах. Дуже ймовірно, що приблизно в 30—40-і роки XXI ст. почнеться другий етап інформаційно-послугового принципу виробництва благ.

На першому етапі виробничої революції, крім зовсім нових явищ, наявний і розвиток тих, що вже мали основу до її початку. Але тепер вони складаються в іншу систему і здобувають такі масштаби, що починається перехід кількості в нову якість. Так, електричний зв'язок (телеграф, телефон) і радіо мають уже солідний вік. Але очевидно, що за багатьма параметрами сучасні засоби зв'язку (наприклад, стільниковий мобільний зв'язок) випереджають колишні на кілька порядків. Розглянемо деякі тенденції в розвитку продуктивних сил на сучасному етапі.

Передусім слід зазначити, що тенденції, які ще раніше накреслились, бурхливо розвиваються. З'являються дедалі різноманітніші машини й механізми, рівень автоматизації яких поступово зростає. Транспорт стає все могутнішим і швидшим, збільшується роль науки, як засобу виробництва (безпосередньої продуктивної сили), і як товару у вигляді різних науково-дослідних розробок. Величезна частина населення зайнята наданням різноманітних послуг. Економіка орієнтується на товари тривалого користування і блага, пов'язані з розвитком (чи псевдорозвитком) і розвагами: освіта, спорт, медицина, відпочинок, туризм і т. ін. Виробництво товарів інформаційно-розважального призначення — комп'ютерних ігор, книг, фільмів, пісень і т. ін. — набуло масового характеру.

Разом з тим, особливо важливо підкреслити посилення наднаціонального характеру ряду нових галузей виробництва, продукція яких досить швидко долає такі обмеження, як національні кордони, роблячи їх дедалі прозорішими і навіть ефемерними. Цьому сприяють: 1) швидкість поширення інформації та можливість безпосереднього спілкування людей, що знаходяться в будь-яких місцях планети, причому в такому діалозі можуть одночасно брати участь багато співрозмовників; 2) технічна свобода виходу в широкий ефір; 3) багаторазове зростання аудиторії; 4) розмаїття засобів інформації; 5) доступність інформації й дедалі більша її повнота з різних питань у масштабах світу чи його провідних частин (наприклад, міжнародні каталоги відкриттів і винаходів); 6) приступність комп'ютерної технології та копіювальної техніки. Усе це свідчить про те, що сучасна людина набуває функції центру, що приймає, обробляє і передає всіляку інформацію незалежно від територіального місцезнаходження.

Отже, продуктивні сили зробили крок за межі національних кордонів і стають дедалі більш інтернаціональними. Нині галузі виробництва, які найшвидше зростають, саме за своєю природою є наднаціональними чи планетарними (наприклад, інтернет).