Самостійна робота №2 (11 годин)

Тема: Будова слова. Словотвір. Морфологія

Мета:

1 Навчальна: узагальнити і систематиззувати знання і навички з фонетики, лексики, фразеології.

2 Розвиваюча: розвивати уміння узагальнювати матеріал, вільно оперувати з великими обсягами навчального матеріалу.

3 Виховна: виховувати почуття поваги до української мови, її розвитку, історії.

Теоретичне обґрунтування

Ключові поняття та терміни до теми

Морфеміка – розділ мовознавства, що вивчає поділ слова на морфеми, вичленування морфів у слові, аломорфію морфеми, межі аломорфії, перетворення на морфем, швах, спрощення, перерозклад у морфемі, ідентифікацію морфем, їхню структурну, дистрибутивність, функціональну класифікацію.

Морфема – найменша значуща частина слова (корінь, суфікс, префікс, флексія), що складається з однієї або кількох фонем.

Префікс – значима частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова; приросток.

Корінь – основна, єдина обов'язкова для кожного слова морфема, що є носієм його лексичного значення, повторюється у всіх граматичних формах і споріднених словах.

Суфікс – словотвірна, рідше словозмінна (формотворча) морфема, що стоїть по кореню (разом з яким творять основу слова) перед флексійним закінченням (риб-к-о, риб-'яч-ий, риб-ал-и-ти, рибал-к-а).

Закінчення – змінна звукова частина змінюваного слова. Відсутність звукового закінчення прийнято називати нульовим закінченням.

Морфологія – розділ граматики, в якому вивчають явища, що характеризують граматичну природу слова як граматичної одиниці мови.

Іменник – самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що?

Прикметник – самостійна частина мови, що виражає ознаку предмета, граматично виявлену в категоріях роду, числа і відмінка та відповідає на питання який? яка? яке? які? чий? чия? чиє? чиї?

Числівник – самостійна частина мови, яка позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

Займенник – повнозначна змінна частина мови. Відповідає на питання хто? що? скільки? який? чий? котрий?

Дієслово – самостійна частина мови, що позначає дію або стан предмета як процес і відповідає на питання що робити? що зробити?

Прислівник – це повнозначна, самостійна частина мови, що виражає ознаку дії, стан предмета або ознаку якості і відповідає на питання як? де? звідки? наскільки? якою мірою?

Прийменник – службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами у реченні.

Сполучник – це службова частина мови, яка служить для зв'язку однорідних членів речення та частин складного речення.

Частка – це службова частина мови, яка надає слову чи реченню додаткових відтінків або служить для творення деяких граматичних форм і нових слів.

Вигук – незмінювана особлива частина мови, яка виражає почуття, волевиявлення мовця, не називаючи їх.