Основні положення дисертації висвітлені у публікаціях:

1. Гірняк М.О. Авторська свідомість як метатекстуальна категорія //Вісник Житомирського педагогічного університету. – Житомир, 2004. – Вип.15. – С.122-126 (0,6 др. арк.).

2. Гірняк М. Авторська свідомість і наративна ідентичність (на матеріалі інтелектуальної прози В. Домонтовича) //Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. праць /за ред. Поліщука Я.О. та ін. – Рівне: Перспектива, 2004. – Вип. ХІІІ. – С.34-40 (0,6 др.арк.).

3. Гірняк М. Дзеркало в тексті і текст як дзеркало (на матеріалі інтелектуальної прози В. Петрова-Домонтовича) //Вісник Львівського університету. – Львів, 2004. – Вип.33. Серія філологічна. Теорія літератури та порівняльне літературознавство. – Ч.1. – С.137-145 (0,7 др. арк.).

4. Гірняк М. Слово і мовчання: самоусвідомлення через Іншого (на матеріалі інтелектуальної прози В. Петрова-Домонтовича) // Слово і час. – 2004. – №11. – С.28-36 (0,7 др. арк.).

5. Гірняк М. Ідентичність персонажа як модусу імплікації автора в тексті (на прикладі творчості В. Петрова-Домонтовича) //Актуальні проблеми сучасної філології. Літературознавство: Зб. наук. праць /за ред. Поліщука Я.О. та ін. – Рівне: Перспектива, 2005. – Вип.ХV. – С.80-90 (0,8 др. арк.).

6. Гірняк М.О. Поняття автора й авторської свідомості в контексті термінологічних проблем сучасного літературознавства //Вісник Житомирського державного університету. – Житомир, 2005. – Вип.22. – С.168-172 (0,6 др. арк.).

Додаткові публікації

7. Гірняк М. До проблеми “взаємин” формалізму і В. Петрова-Домонтовича //Матвієнко С. Дискурс формалізму: український контекст (Соло триває… нові голоси. Лекція на пошану Соломії Павличко). – Львів: Літопис, 2004. – С.69-71 (0,1 др. арк.).

8. Гірняк М. У пошуках значень, або Мандрівка лабіринтами думок Умберто Еко //Еко У. Роль читача. Дослідження з семіотики текстів /пер. з англ. М. Гірняк. – Львів: Літопис, 2004. – С.5-20 (0,8 др. арк.).

Анотація

Гірняк М.О. Диверсифікація авторської свідомості в інтелектуальній прозі В. Домонтовича. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.01.06 – теорія літератури. – Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка, Національна Академія Наук України, м. Київ, 2006.

Предметом дослідження в дисертації є гетерогенний характер авторської свідомості В. Домонтовича. Усвідомлюючи принципову відмінність (і водночас тісний зв’язок) між письменником як реальною особою і автором як естетично перетвореним суб’єктом, ми розглядаємо авторську свідомість як метатекстуальну категорію, що передбачає глибинну єдність текстуального і позатекстового наближення до автора художнього твору.

Реконструювання авторської свідомості передбачає звернення до суб’єктного рівня організації тексту, тобто до персонажів і нараторів, які опосередковують у художньому творі автора, не даючи водночас змоги читачеві розшифрувати авторську позицію. Важливими є також несуб’єктні форми вираження авторської свідомості, адже сюжетно-композиційна та жанрово-стильова специфіка прози В. Домонтовича дозволяє зробити висновок про своєрідність авторського мислення, про “авторські” пріоритети при побудові віртуального світу. Наявність у творах Домонтовича ключових образів маски, дзеркала, темряви, нудьги, порожнечі чи двозначного слова свідчить про відповідну тональність світовідчування автора, який залишає частку свого “я” в художньому тексті, незважаючи на те, що читач ніколи не зможе осягнути автентичний авторський образ.

Ключові слова: автор, авторська свідомість, авторська інтенція, образ автора, наратор, персонаж, ідентичність, домінанта.