Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Бердичівський коледж промисловості, економіки та права

Циклова комісія спец дисциплін спеціальності 5.05050302

“Технологія обробки матеріалів на верстатах і автоматичних лініях”

Методичні вказівки

по виконанню лабораторних, розрахунково-графічних і практичних занять

з дисципліни “Основи обробки матеріалів та інструмент”

для студентів спеціальності 5.05050302

“Технологія обробки матеріалів на верстатах і

автоматичних лініях”

Розглянуто на засіданні циклової комісії

спецдисциплін спеціальності 5.05050302

Схвалено і рекомендовано для використання

студентами спеціальності

протокол № __ від ____________

Розробив: викладач коледжу

___________ Дудчук М.М.

2012

Перелік лабораторних, розрахунково-графічних та практичних робіт

з дисципліни “Основи обробки матеріалів та інструмент”

Лабораторні роботи:

1. Вимірювання кутів токарних різців.

2. Вивчення впливу різних факторів на сили діючі при точінні.

3. Вимірювання геометричних параметрів свердла.

4. Вивчення впливу різних факторів на величину обертаючого моменту та на вісьову силу при свердлінні.

5. Вимірювання геометричних параметрів фрез.

Практичні заняття:

1. Розрахунок складової сили різання та потужності різання.

2. Розрахунок швидкості різання при токарній обробці.

3. Аналітичний розрахунок та визначення з таблиць елементів режимів різання при точінні.

4. Аналітичний розрахунок та визначення з таблиць елементів режимів різання при свердлінні, зенкеруванні та розверстуванні.

5. Аналітичний розрахунок та визначення з таблиць елементів режимів різання при фрезеруванні.

6. Розрахунок та визначення з таблиць елементів режимів різання при зубофрезеруванні.

7. Розрахунок та визначення з таблиць елементів режимів різання при різьбонарізанні.

8. Аналітичний розрахунок та визначення з таблиць елементів режимів різання при протягуванні.

9. Аналітичний розрахунок та визначення з таблиць елементів режимів різання при шліфуванні.

Розрахунково-графічні роботи:

1. Розрахунок і конструювання твердосплавного токарного різця.

2. Розрахунок і конструювання свердла.

3. Розрахунок і конструювання фрези.

4. Розрахунок і конструювання мітчика.

5. Розрахунок і конструювання черв’ячної модульної фрези.

6. Розрахунок і конструювання циліндричної протяжки.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Бердичівський коледж промисловості, економіки та права

Методичні вказівки

для виконання лабораторної роботи №1

Тема: “Вимірювання кутів токарних різців”

з навчальної дисципліни:

“Основи обробки матеріалів та інструмент”

Автор - викладач: Дудчук М.М.

Розглянуто на засіданні циклової комісії

спецдисциплін спеціальності 5.05050302

Схвалено і рекомендовано для використання

студентами спеціальності

протокол № __ від __________

2012

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № -1

Вимірювання кутів токарних різців.

І. МЕТА РОБОТИ:
Навчальна:	Вивчити геометричні параметри і конструктивні елементи токарних різців.
Розвиваюча:	Формувати вміння студентів, застосовувати набуті знання, для вирішення реальних практичних завдань.
Виховна:	Розвивати інтерес до майбутньої професії та підвищувати їх професійні здібності.
ІІ. ПЛАН РОБОТИ:	1.Ознайомитись з основними типами токарних різців.
	2.Вивчити конструктивні елементи і геометричні параметри ріжучої частини різця.
	3.Визначення конструкторських елементів і геометричних параметрів заданого різця шляхом прямого вимірювання.
Розподілення студентів на групи (бригади), призначення бригадирів,проводиться інструктаж з техніки безпеки та охорони праці.
ІІІ. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ:	1. На робочому місці студенти знайомляться з конструкцією і геометрією токарного різця. Потім складається ескіз одного токарного різця з показом конструктивних розмірів і геометричних параметрів.

Головний задній кут α, передній кут γ, допоміжний кут α¹ , і кут нахилу головної ріжучої кромки λ, вимірюються настільним кутоміром конструкції МІЗ.

При вимірюванні кутів різець встановлюється на плиті настільного кутоміра так, щоб ножі вимірювача лежали в головному перерізі площини, тобто перпендикулярно проекції головної ріжучої кромки на основну площину, як показано на мал.1.

Для вимірювання головного заднього кута вимірювач встановлюють на потрібну висоту і закріплюють гвинтом. Ніж підводиться так, щоб він доторкався до головної задньої грані і по шкалі кутоміра відліновуєм величину кута мал.2.

Для вимірювання переднього кута ніж вимірювання 2 підводиться так, щоб він доторкався до передньої грані і за шкалою кутоміра відліновуєм величину кута γ мал.3.

Для допоміжного заднього кута α¹, ножі вимірювача встановлюються в допоміжній перерізній площині в площині перпендикулярній до проекції допоміжної ріжучої кромки на основну площину і ніж вимірювача - 1 проводиться так, щоб він дотримувався до допоміжної задньої грані, мал.4.

При вимірюванні кута нахилу головної ріжучої кромки ніж вимірювача - 2 встановлюється в площині та проходить через головну ріжучу кромку або паралельно їй, потім підводиться так, щоб доторкнувся з ріжучою кромкою і за шкалою кутоміра відліновують величину кута, мал.5.

Головний кут в плані і допоміжний кут в плані вимірюється універсальними і оптичними кутомірами мал.6,7. Одна з лінійок кутоміра прижимається до тіла різця, а друга до головної або допоміжної ріжучої кромки і кріпиться за допомогою штопора.

ІV.ПРОТОКОЛ ЗВІТУ

Тип різця, матеріал ріжучої частини

Розмір різця

Геометрія різця

В

Н

L

γ

α

α1

δ

β

λ

φ

φ1

ε

Мал.1 Установка різця на плиті кутоміра для виміру кутів

Мал.2 Вимірювання головного заднього кута

Мал.3 Вимірювання переднього кута

Мал.4 Вимірювання допоміжного заднього кута

Мал.5 Вимірювання кута нахилу головної ріжучої кромки

Мал.6 Вимірювання головного кута в плані

Мал.7 Вимірювання допоміжного кута в плані

Мал.8 Прохідний упорний відігнутий різець правий ГОСТ 18879 – 73

Мал.9 Відрізний різець ГОСТ 18884 – 73

Мал.10 Прохідний прямий різець правий ГОСТ 18878 – 73

Мал.11 Прохідний відігнутий різець правий ГОСТ 18877 – 73

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Бердичівський коледж промисловості, економіки та права