2. Охарактеризувати стимулятори дихання центральної і рефлекторної дії. Назвати приклади до застосування окремих препаратів.

Стимулятори дихання – це речовини, які різними механізмами здатні стимулювати дихальний центр та збільшувати частоту і глибину дихання.

Класифікація

1. Препарати центральної дії (кофеїн, бемегрид, етимізол) викликають підвищення тонусу дихального центру довгастого мозку шляхом прямого впливу на нього.

2. Засоби, які рефлекторно збуджують дихальний центр (розчин аміаку, цититон, лобеліну гідрохлорид) активують Н-холінорецептори каротидних синусів. При цьому рефлекторно підвищується тонус дихального центру довгастого мозку.

3. Комбінованої дії (кордіамін, вуглекислота).

Етимізол – стимулятор дихання центральної дії. Препарат активує виділення АКТГ передньою часткою гіпофіза і, відповідно, секрецію в кров глюкокортико стероїдів.

Показання: при передозуванні наркозних засобів, легких отруєннях іншими речовинами пригнічуючого впливу, при ателектазі легень, при асфіксії новонароджених, як протизапальний та протиалергічний засіб при артритах, поліартритах, бронхіальній астмі, астматичному бронхіті.

Шляхи введення:

• внутрішньом’язово

• внутрішньовенно(повільно).

Тому іноді його застосовують При цьому його призначають усередину по 1 таблетці 3-4 рази на день або ж внутрішньом’язово по 2 мл 1,5 % розчину двічі на день. Курс лікування становить 20-30 днів. Із

Побічні ефекти: диспепсичні явища, неспокій, запаморочення, порушення сну.

Кордіамін – препарат з групи аналептиків. Тонізує також судиноруховий центр.

Показання: для профілактики і лікування гострих та хронічних розладів кровообігу, ослаб­лення дихання, зокрема, при інфекційних захворюваннях, колапсі і пригніченні дихання, викликаних передозуванням засобів для наркозу, снодійних, анальгетиків, при асфіксії новонароджених.

Вуглекислота, яка є фізіологічним стимулятором дихання, засто­совується у вигляді карбогену. До складу газової суміші входять 5-7 % СО2 і 93-95% О2. При її інгаляції об’єм дихання зростає в 5-8 разів. Розпочинається ефект через 5-6 хвилин після початку вдихання карбогену. Відбувається це за рахунок збудження хеморецепторів каротидних клубочків. При цьому покращується загальний і мозковий кровообіг.

3. Виписати рецепт на розчин промедолу 2% для в/м введення при вираженому больовому синдромі.

Recipe: Solutionis Promedoli 2% - lml

Da tales doses numero 3 in ampullis

Signa. Для внутришньом'язового введення при вираженому

больовому синдромі.

БІЛЕТ №31

1. Назвати джерела отримання лікарських речовин.

Лікарські речовини добувають з природної сировини і продуктів синтетичного походження. Джерелами отримання лікарських речовин є лікарські рослини, продукти надр землі, органи тварин, продукти життєдіяльності мікроорганізмів і грибів, продукти синтетичного та напівсинтетичного виробництва, а також генно-інженерних технологій.

2. Охарактеризувати групу аналептиків: класифікація, механізм дії, окремі представники. Назвати покази до застосування.

Аналептики (analepticos - відновлення, оживлення) – це засоби, які в терапевтичних дозах відновлюють ослаблену функцію життєво важливих центрів довгастого мозку, тобто дихального і судинорухового. Тонізуюча дія на дихальний центр проявляється поглиблення та прискоренням дихальних рухів, підвищенням чутливості його до вуглекислоти.

Збудження судинорухового центру призводить до:

• звужування кровоносних судин та підвищення артеріального тиску;

• зростання споживання кисню головним мозком та іншими органами;

• відновлення обміну речовин;

• покращення діяльності мозку.

За характером впливу на ЦНС аналептики є антагоністами наркозних засобів. До аналептиків належать: кофеїн, камфора, сульфокамфокаїн, кордіамін, бемегрид.

Кофеїн - алкалоїд, що міститься в листках чаю, бобах кави і какао, горіхах коли. В порошку входить до складу таблеток «Аскофен», «Кофетамін», «Піркофен», «Цитрамон» та ін.

Кофеїн-бензоат натрію застосовується при інфекціях та інтоксикаціях, при яких спостерігається пригнічення ЦНС і серцево-судинної системи, при мігрені; як збуджувальний засіб при розумовій і фізичній втомі, для усунення сонливості, при лікуванні неврозів.

Камфора - кристалічний порошок з характерним запахом і смаком. При нанесенні на шкіру проявляє подразнювальну дію з розширенням судин, відчуттям тепла і печії та зменшення болю при суглобових, м'язових та невралгічних болях, для профілактики пролежнів. Підшкірне введення олійного розчину застосовують для:

• попередження колапсу

• пригнічення дихання при інфекційних захворюваннях, отруєннях хімічними агентами.

Кордіамін за фармакологічними властивостями близький до камфори.

Бемегрид застосовують для:

• попередження зупинки дихання та зниження AT;

• прискорення пробудження при наркозі;

• для стимуляції життєво важливих функцій при шоку будь - якої етіології;

• асфіксії (за винятком механічної: стороннє тіло в дихальних шляхах, параліч дихальної мускулатури, пневмофіброз, гостра бронхіальна обструкція.