2. Відсутність досвіду роботи в ринкових умовах.

Освітня послуга відрізняється від виробничої, де реалізація товару чи послуги є невід’ємною складовою виконання роботи, і при цьому вона не ставиться під сумнів. У сфері освіти часто діють особи, які в силу своїх життєвого досвіду та етичних поглядів не знають питань збуту своїх послуг. Часто керівникам та педагогам ВНЗ важко дається усвідомлення того, що їх послуги теж підвладні законам ринку. Тому методи дослідження ринку освітніх послуг та цільової аудиторії повинні стати звичними для кожного ВНЗ і лягати в онову проведення PR-заходів.

3. Поява нових спеціальностей.

У вітчизняній системі вищої освіти вже відбулося і ще передбачається багато змін (за напрямками, спеціальностями, спеціалізаціями). В сучасному швидкозмінному суспільстві одні спеціальності стають менш потрібними, інші – взагалі неактуальними, тоді як з’являються нові, які потребують роз’яснення та підтримки (політологія, комп’ютерні технології, екологія, соціальна робота, зв’язки з громадськістю). Тому цілі і задачі пропозиції освітніх послуг треба аналізувати та представляти з точки зору користі як для «споживачів» і спонсорів, так і для суспільства загалом. Такі роз’яснення нових послуг на ринку освіти можна проводити шляхом медіа-рилейшнз – за допомогою ЗМІ.

4. Проблема працевлаштування випускників.

У державній вищій освіті припинила діяти система централізованого направлення випускників на робочі місця. Велика кількість випускників працевлаштовуються самостійно і часто не за спеціальністю. В таких умовах однією з цілей PR-кампанії ВНЗ має стати налагодження контактів з бізнес-середовищем, тобто з потенційними роботодавцями випускників.

5. Фінансування.

Пошук грошей – це загальна проблема усіх неприбуткових організацій, у контексті нашої курсової роботи – державних ВНЗ. Вони не можуть розвиватися без приватних внесків. «Рівень державного фінансування ВНЗ такий, що в умовах «пострадянського» ринку та без нових методів заохочення коштів вони існувати не можуть. Жорсткий дефіцит державних коштів диктує навчальним закладам необхідність самостійного пошуку нових джерел доходів. Пошук і одержання фондів – це один з найважливіших напрямків PR.

1.2.4. Ціль та завдання pr-кампанії для внз

Основна ціль довгострокової стратегії ВНЗ – заохотити потенційних споживачів освітніх послуг до освітнього процесу.

Щоб досягти цілей PR у вищій освіті, звичайно, розробляють PR-програми для певних цільових аудиторій. Ці аудиторії поділяють на такі три групи:

1. Внутрішня аудиторія (студенти, викладачі, працівники адміністрацій, бухгалтерії, бібліотеки, студентських гуртожитків).

2. Зовнішня аудиторія (абітурієнти та їх батьки, міська та центральна влада, керівники бізнесових структур, громадські організації, інші ВНЗ).

3. Внутрішньо-зовнішня аудиторія (батьки студентів, випускники).

Охарактеризуємо кожну з цих груп.

Внутрішня аудиторія:

Думка і поведінка студентів – могутні фактори у формуванні іміджу ВНЗ серед громадськості. PR-діяльність повинна бути спрямована на формування відданого своїй alma mater студентства.

Професорсько-викладацький склад відіграє вирішальну в освітньому процесі. Інша функція цієї категорії – представництво ВНЗ перед зовнішніми аудиторіями. Керівництво повинно надавати викладачам необхідну інформацію і можливість брати участь у формуванні місії, цінностей і систем управління ВНЗ.

Основна робота з іншими співробітниками – роз’яснення в разі змін щодо оплати праці або режиму роботи. Також це робота з формування певного корпоративного стилю серед службовців ВНЗ.

Зовнішня аудиторія:

Керівники бізнесу. Оскільки державне фінансування не збільшується, а витрати на зміст зростають, багато навчальних закладів звертаються до ділових кіл з метою створення взаємовигідних відносин. Освіта – це та сфера, де підтримка корпорацій проводиться не тільки грошима, але й устаткуванням.

З іншого боку, ця аудиторія є потенційним наймачем випускників. Підприємства, що високо цінують певний заклад освіти, конкурують між собою за спеціалістів, що виходять з цього ВНЗ.

Робота з налагодження зв’язків з місцевою владою має вестись постійно і бути спрямованою на встановлення дружнього ставлення до ВНЗ. Ознакою доброго ставлення місцевої влади до ВНЗ може бути статус установи, звільненої від сплати податків, наданий навчальному закладу.

Побудова добрих відносин зі ЗМІ. Задача PR – сприяти збалансованому висвітленню в ЗМІ життя ВНЗ, надаючи репортерам приклади наукових досягнень і внесків викладачів та студентів у добробут суспільства.

Абітурієнти та їх батьки жваво зацікавлені справами ВНЗ, тому вони є важливою аудиторією.

Внутрішньо-зовнішня аудиторія:

Підтримка випускників має фінансовий та іміджевий характер. Людина, що закінчила ВНЗ і має гарні спогади про нього, поширює свої позитивні враження серед інших представників громадськості. На заході пожертвування випускників – дуже важливе джерело добровільної підтримки ВНЗ.

Отже, одне з основних завдання PR для ВНЗ – створити та підтримувати взаємовигідні стосунки з кожною з аудиторій, зацікавлених у вищій освіті.

Висновки до розділу

Можемо підсумувати, що PR-кампанія займає особливе місце у структурі зв’язків із громадськістю, оскільки вона містить сукупність завчасно спланованих організаційних і комунікаційних заходів. Одначе PR-кампанії відрізняються між собою. Залежно від сфери суспільного життя, у яких вона застосовується, PR-кампанія має специфічні організаційні моменти та характеристики. Зокрема, Public Relation в освітній галузі працює за тими ж принципами, що й для комерційної сфери. Адже в часи ринкової економіки навчальні заклади постали перед проблемою існування в умовах посиленої конкуренції на ринку освітніх послуг, недостатнього бюджетного фінансування чи повної його відсутності та кризи освіти як такої. За таких умов стратегічні зусилля PR ВНЗ повинні спрямовуватися на заохочення потенційних споживачів освітніх послуг обирати саме їх навчальний заклад. Щоб досягти цієї основної цілі, у ВНЗ необхідно розробляють PR-програми для окремих цільових аудиторій – зовнішньої, внутрішньої та зовнішньо-внутрішньої.

Розділ 2. Планування PR-кампанії для Гусятинського коледжу Тернопільського національного університету ім. Івана Пулюя

Гусятинський коледж Тернопільського національного університету ім. Івана Пулюя заснований у 1988 році як політехнічний технікум. У 1999 році технікум перепрофілювався на коледж І-ІІ рівня акредитації. У ВНЗ діє два відділення – стаціонарне та заочне. У 2009 році до коледжу вступило 143 студенти. До ВНЗ структури ВНЗ входять головний корпус, виробничі приміщення та майстерні, гуртожиток на 120 місць. Коледж входить до структури Тернопільського національного технічного університету ім. Івана Пулюя, що дає можливість студентам продовжувати безкоштовну ступеневу освіту.

Коледж готує молодших спеціалістів за такими спеціальностями: «Програмування і комп’ютеризація», «Організація виробництва», «Бухгалтерський облік і аудит», «Обладнання для харчових виробництв», «Обслуговування та ремонт автомобільних двигунів», «Діловодство», «Технологія харчових виробництв».

Фінансування здійснюється за рахунок державного бюджету, коштів юридичних та фізичних осіб.

Аби розробити ефективну PR-кампанію для коледжу, насамеперед необхідно провести дослідження ринку освітніх послуг Тернопільської області та їхніх потенційних споживачів. Відповідно до результатів дослідження, буде сформована ціль і стратегія кампанії та розроблено календарний план проведення PR-заходів.