- •Генеза і сучасні уявлення про об’єкти дослідження і предмет науки криміналістики.
- •Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування злочинів і судового розгляду кримінальних справ щодо них (т.З. «криміналістичної діяльності»).
- •Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди щодо цього.
- •Історія розвитку і сучасного стану криміналістики за кордоном.
- •Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •Взаємозв”язок криміналістики з теорією оперативно-розшукової діяльності, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •Взаємозв’язки криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •Поняття методу дослідження в криміналістиці. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди.
- •Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування в ході розслідування злочинів.
- •Сфера використання у розкритті та розслідуванні злочинів логічних методів досліджень.
- •Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
- •Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •Об”єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •Структура процесу криміналістичної ідентифікації. (Стадії ідентифікаційного дослідження)
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •Використання математичних методів і комп”ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •Об”єкти і суб”єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •Поняття, завдання і структура «Криміналістичної техніки» як розділу криміналістики.
- •Загальне поняття, види, призначення та комплекти техніко-криміналістичних засобів.
- •Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •Поняття, види і значення судової фотографії.
- •Поняття, види судово-оперативної фотографії.
- •Методи судово-оперативної фотографії.
- •30. Правила фотографування місця події.
- •31. Види та правила панорамного фотографування.
- •32/ Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •35. Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
- •36/ Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються
- •Класифікація слідів у трасології.
- •38. Сліди-предмети і сліди-речовини як об’єкти дослідження трасології
- •Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •40. Загальні правила виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину з місця події чи під час проведення інших слідчих дій.
- •41. Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія
- •Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх властивості та типи (види).
- •43. Загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини та їхнє значення.
- •44. Класифікація методів виявлення слідів пальців рук людини.
- •45. Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
- •46. Загальні правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
- •Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •Поняття та види слідів ніг.
- •Правила опису сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •51.Правила опису сліду взуття в протоколі огляду місця події. Криміналістичне значення слідів взуття.
- •Сліди транспортних засобів, їх види та криміналістичне значення.
- •Правила фіксації слідів транспортних засобів.
- •Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення.
- •Поняття судової балістики та її об'єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об'єкта судової балістики.
- •Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •Поняття боєприпасів до вогнепальної зброї як об”єкт судової балістики. Їх характеристика.
- •Види слідів застосування вогнепальної зброї та їх криміналістичне значення.
- •Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів.
- •Правила огляду в/з, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •Правила фіксації слідів застосування в/з.
- •Ідентифікаційні та класифікаційні завдання судово-балістичних експертиз.
- •Правила підготовки, упакування та направлення обєктів на судово-балістичну експертизу. Особливості одержання експерементальних зразків гільз та куль.
Взаємозв’язки криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
Криміналістика та кримінальне право. Зв'язок криміналістики з кримінальним правом обумовлюється насамперед тим, що право визначає, конкретизує види кримінально караних діянь, через що перед криміналістикою постає завдання вироблення окремих методик розслідування цих злочинів. Іншими словами, кримінальне право визначає, що є злочином, а криміналістика - якими методами його розслідувати.
Криміналістика і кримінальний процес. Кримінальний процес, як право визначає (регламентує) процедуру розслідування, а криміналістика на цьому ґрунті розробляє організаційні, техніко-тактичні і методичні прийоми та засоби вирішення завдань кримінального судочинства.
Принципи і норми кримінального процесу передусім фіксують що і як повинно бути зроблено під час розслідування злочинів з тим, щоб ця діяльність була законною, щоб було забезпечено захист прав і законних інтересів учасників кримінального судочинства. А криміналістика дає рекомендації, як цього досягти.
У більшості випадків кримінальний процес і криміналістика розглядають одні й ті ж аспекти процесуальної діяльності, але з різних боків.
Криміналістика та кримінологія. Зв'язок криміналістики з кримінологією полягає в тому, що їх спільним завданням є профілактика злочинів. Дані кримінології використовують для криміналістичної характеристики злочинів, а прийоми збирання профілактичної інформації застосовують у кримінології.
Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
Вітчизняними криміналістами виступили:
Євген Федорович Буринський (1849-1912 рж.) – батько судової фотографії, засновник першої вітчизняної судово-експертної лабораторії. Започаткував основи судового почеркознавства, запровадив у криміналістиці принцип криміналістичної трансформації.
Микола Сергійович Бокаріус (1869-1931 р.ж.) – доктор медицини, відомий судовий медик і криміналіст, засновник і перший директор Харківського НДІ СЕ, засновник і редактор журналу “Архів кримінології і судової медицини.
Сергій Михайлович Потапов (1873-1957 р.ж.) – ініціатор створення теорії криміналістичної ідентифікації. Першим читав курс кримінальної техніки. З 1914 по 1919 рр. завідував Київським кабінетом н/с експертизи, а з 1920 по 1922 рр. був старшим науковим співробітником Одеської лабораторії н/с експертизи.
Серій Іванович Тихенко (1896-1971 р.ж.) – професор криміналістики, заслужений діяч науки і техніки, автор багатьох наукових досліджень у галузі судової експертизи, а також розробки методики розслідування розкрадань.
Микола Прокопович Макаренко (1874-1945 р.ж.) – професор, завідувач кабінету науково-судової експертизи в Одесі з першого дня його утворення в 1914 році, а потім керівник Одеського НДІ СЕ (1925-1938 рр.) Працював над розробкою техніки розслідування злочинів.
Іван Миколайович Якімов (1884-1954 р.ж.) – започаткував единий методичний підхід до розслідування злочинів, детально дослідив різновиди слідчого огляду, розробив основи обшуку. Автор перших методичних посібників з криміналістики.
Сергій Миколайович Матвіїв (1881-1937 р.ж.) – доктор медицини і криміналістики. Сфера діяльності – експертиза речових доказів. Широкий розголос отримали його праці щодо дослідження розбитого скла: він встановив ознаки, за якими можна визначити напрям пострілу або нанесення удару.