
- •Генеза і сучасні уявлення про об’єкти дослідження і предмет науки криміналістики.
- •Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування злочинів і судового розгляду кримінальних справ щодо них (т.З. «криміналістичної діяльності»).
- •Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди щодо цього.
- •Історія розвитку і сучасного стану криміналістики за кордоном.
- •Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •Взаємозв”язок криміналістики з теорією оперативно-розшукової діяльності, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •Взаємозв’язки криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •Поняття методу дослідження в криміналістиці. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди.
- •Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування в ході розслідування злочинів.
- •Сфера використання у розкритті та розслідуванні злочинів логічних методів досліджень.
- •Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
- •Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •Об”єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •Структура процесу криміналістичної ідентифікації. (Стадії ідентифікаційного дослідження)
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •Використання математичних методів і комп”ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •Об”єкти і суб”єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •Поняття, завдання і структура «Криміналістичної техніки» як розділу криміналістики.
- •Загальне поняття, види, призначення та комплекти техніко-криміналістичних засобів.
- •Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •Поняття, види і значення судової фотографії.
- •Поняття, види судово-оперативної фотографії.
- •Методи судово-оперативної фотографії.
- •30. Правила фотографування місця події.
- •31. Види та правила панорамного фотографування.
- •32/ Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •35. Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
- •36/ Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються
- •Класифікація слідів у трасології.
- •38. Сліди-предмети і сліди-речовини як об’єкти дослідження трасології
- •Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •40. Загальні правила виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину з місця події чи під час проведення інших слідчих дій.
- •41. Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія
- •Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх властивості та типи (види).
- •43. Загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини та їхнє значення.
- •44. Класифікація методів виявлення слідів пальців рук людини.
- •45. Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
- •46. Загальні правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
- •Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •Поняття та види слідів ніг.
- •Правила опису сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •51.Правила опису сліду взуття в протоколі огляду місця події. Криміналістичне значення слідів взуття.
- •Сліди транспортних засобів, їх види та криміналістичне значення.
- •Правила фіксації слідів транспортних засобів.
- •Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення.
- •Поняття судової балістики та її об'єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об'єкта судової балістики.
- •Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •Поняття боєприпасів до вогнепальної зброї як об”єкт судової балістики. Їх характеристика.
- •Види слідів застосування вогнепальної зброї та їх криміналістичне значення.
- •Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів.
- •Правила огляду в/з, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •Правила фіксації слідів застосування в/з.
- •Ідентифікаційні та класифікаційні завдання судово-балістичних експертиз.
- •Правила підготовки, упакування та направлення обєктів на судово-балістичну експертизу. Особливості одержання експерементальних зразків гільз та куль.
Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
За зв'язком механічного стану об'єктів з виникаючими слідами сліди-відбитки поділяють на статичні і динамічні.
Динамічні сліди утворяться при ковзному русі ніг по якій-небудь поверхні. Такий слід теж може бути придатний для ідентифікації. Наприклад, у сліді ковзання на глинистому ґрунті досить точно можуть відбитися у виді трас особливості рельєфу підошви.
Види:
Динамічні сліди взуття можуть бути поверхневими й об'ємними. До об'ємного відносяться такі сліди, у яких слідоутворюючий об'єкт відбився у всіх трьох вимірах (ширина, глибина, довжина). Поверхневі сліди характеризуються двома вимірами (шириною, довжиною) і відображають лише поверхневу будівлю слідочтворюючого об'єкта.
Поверхневі сліди бувають двох видів:
- сліди-нашарування - формуються за рахунок накладення на слідосприймаючий об'єкт речовини, що знаходиться на слідоутворюючім об'єкті або частково від нього що відокремились (сліди забруднення або забрудненої, наприклад фарбою або кров'ю, взуття, частки металу від залізного ломика при зломі)
- сліди-відшарування - виникають за рахунок видалення, відділення слідоутворюючим об'єктом часток речовини, що знаходиться на следовоспринимающей поверхні. Крім того, поверхневі сліди можуть виникнути в результаті термічного, хімічного, фотохімічного й іншого впливів.
У залежності від ступеня розрізнення поверхневі сліди підрозділяються на: видимі, слабовидимі, невидимі.
По місцю розташування сліди підрозділяються на локальні і периферичні.
Ідентифікаційне значення:
По динамічному сліду можна визначити напрямок руху слідоутворюючого об'єкта, провести його ідентифікацію, виявити деякі особливості його зовнішньої будови.
Звичайно, мають трасологічне значення «динамічні сліди ніг - в основному у випадках, коли ногами завдавались удари по перепоні (по тілу), мало місце волочіння людини або ковзання ногами. За слідами можна припускати про особливості людини (її зріст, ознаки ходи); про ознаки взуття; про обставини дій (напрям і темп руху) тощо.
Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
Знаряддя зламу - спеціально виготовлені, перероблені та пристосовані для умисного застосування у вчиненні злочинів засоби.
Інструменти зламу - певні побутові та виробничі пристрої, що використовуються для зламу чи для вчинення злочину іншим способом, але тоді вони будуть як засоби злочину, а не зламу.
Класифікація:
1) Отже, засоби зламу, що їх використовують для зламу перепон або для відкривання замків, можна поділити на:
- спеціально виготовлені або пристосовані для вчинення злочинів знаряддя
- звичайні інструменти, предмети, пристрої, що мають загальнотехнічне призначення, використовуються у повсякденному житті
- предмети, що випадково опинилися на місці злочину (смуги заліза, арматури та інші металічні прути, відрізки металевих труб, камінь тощо).
2) Всі засоби зламу, незалежно від того, до якої з названих трьох категорій вони належать, можна поділяти ще за способом їх впливу на:
- механічні (ніж, ножиці, склорізи, кусачки тощо, довбальні, ті, що пиляють, свердлильні)
- термічні, хімічні (газо- та електроапарати для різки і зварювання металлу).
3) Від застосування знарядь та інструментів на зламаних перепонах чи запиральних пристроях частіше за все виявляють:
- сліди-відображепня;
- сліди-речовини (мікроскопічні стружки, ошурки, часточки розрублсної поверхні тощо);
- сліди-прсдмети (відламки, частини перепон, запиральних пристроїв, знарядь та інструментів).
4) За характером впливу знарядь та інструментів на різні перепони утворюються:
- поверхневі сліди;
- об'ємні сліди.
5) За характером механічної дії об'єктів слідоутворення:
- статичні;
- динамічні, які за кількістю і локалізацією: одиничні, лінійні, площинні.
6) Залежно від виду ріжучого інструмента сліди різання поділяються на:
- сліди звичайного різання (зрізи), що виникають від інструмента з одним лезом (ножа, сокири, долітця);
- сліди зустрічного розрізу, що утворюються інструментами з двома ріжучими частинами (ножицями, кліщами, кусачками, бокорізами);
- сліди розрізу з відокремленням відщепу або стружки (ошурків) - сліди стругання або тесання;
- сліди розрізу з відокремленням часточок (ошурок), тобто сліди пиляння або свердління.
7) Залежно від місця виявлення сліди знарядь зламу та інструментів можуть класифікуватися на:
- ті, які утворилися на запиральних пристроях;
- ті, що утворилися на різноманітних перепонах.