
- •Генеза і сучасні уявлення про об’єкти дослідження і предмет науки криміналістики.
- •Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування злочинів і судового розгляду кримінальних справ щодо них (т.З. «криміналістичної діяльності»).
- •Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди щодо цього.
- •Історія розвитку і сучасного стану криміналістики за кордоном.
- •Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •Взаємозв”язок криміналістики з теорією оперативно-розшукової діяльності, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •Взаємозв’язки криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •Поняття методу дослідження в криміналістиці. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди.
- •Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування в ході розслідування злочинів.
- •Сфера використання у розкритті та розслідуванні злочинів логічних методів досліджень.
- •Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
- •Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •Об”єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •Структура процесу криміналістичної ідентифікації. (Стадії ідентифікаційного дослідження)
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •Використання математичних методів і комп”ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •Об”єкти і суб”єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •Поняття, завдання і структура «Криміналістичної техніки» як розділу криміналістики.
- •Загальне поняття, види, призначення та комплекти техніко-криміналістичних засобів.
- •Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •Поняття, види і значення судової фотографії.
- •Поняття, види судово-оперативної фотографії.
- •Методи судово-оперативної фотографії.
- •30. Правила фотографування місця події.
- •31. Види та правила панорамного фотографування.
- •32/ Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •35. Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
- •36/ Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються
- •Класифікація слідів у трасології.
- •38. Сліди-предмети і сліди-речовини як об’єкти дослідження трасології
- •Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •40. Загальні правила виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину з місця події чи під час проведення інших слідчих дій.
- •41. Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія
- •Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх властивості та типи (види).
- •43. Загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини та їхнє значення.
- •44. Класифікація методів виявлення слідів пальців рук людини.
- •45. Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
- •46. Загальні правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
- •Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •Поняття та види слідів ніг.
- •Правила опису сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •51.Правила опису сліду взуття в протоколі огляду місця події. Криміналістичне значення слідів взуття.
- •Сліди транспортних засобів, їх види та криміналістичне значення.
- •Правила фіксації слідів транспортних засобів.
- •Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення.
- •Поняття судової балістики та її об'єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об'єкта судової балістики.
- •Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •Поняття боєприпасів до вогнепальної зброї як об”єкт судової балістики. Їх характеристика.
- •Види слідів застосування вогнепальної зброї та їх криміналістичне значення.
- •Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів.
- •Правила огляду в/з, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •Правила фіксації слідів застосування в/з.
- •Ідентифікаційні та класифікаційні завдання судово-балістичних експертиз.
- •Правила підготовки, упакування та направлення обєктів на судово-балістичну експертизу. Особливості одержання експерементальних зразків гільз та куль.
38. Сліди-предмети і сліди-речовини як об’єкти дослідження трасології
Сліди-предмети - різноманітні об'єкти матеріального світу, виникнення, поява на певному місті чи зміна стану яких пов'язана з подією злочину, а для роботи з якими потрібні трасологічні прийоми, методи і засоби.
Залежно від ролі та значення в механізмі злочину виділяють (класифікують) групи слідів-предметів:
1) знаряддя, засоби вчинення злочину (лом, монтування, відмичка);
2) предмети посягань (замки, пломби, засуви);
3) продукти злочинної діяльності (вироби з металу, пластмаси);
4) речі, які належать злочинцю та потерпілому (відірваний ґудзик, розірваний п латок);
5) частки зазначених об'єктів (знаряддя злому - частина у злочинця, дещо у потерпілого).
Сліди-речовини - сипкі, газоподібні, рідкі утворення, що причиново пов'язані з подією злочину і потребують трасологічних прийомів, методів, засобів роботи.
Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
Механізм слідоутворення - це процес взаємодії двох фізичних тіл або систем, які, обмінюючись енергією, набувають інших ознак і властивостей, тобто відбивають (відображають) одне одного. Взаємодія здійснюється під впливом сили, прикладеної до одного чи обох об'єктів.
Об'єкт, до якого прикладено силу, зазвичай називають слідоутворювальним. Він є джерелом руху. Під його впливом другий об'єкт - слідосприймальний - відображає (відбиває, віддзеркалює) слідоутворювальний у вигляді сліду.
Слід виникає за умови, що слідоутворюючий об’єкт є твердішим, ніж слідосприймаючий і діє з такою силою, яка зможе викликати його відбиття. Утворення слідів при взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів залежить від ряду чинників: твердості об’єктів, напрямку взаємодії, розташування об’єктів, сили і характеру взаємодії.
Джерелом слідоутворення можуть бути обидва об'єкти взаємодії.
Тоді межа між слідоутворювальним і слідосприймальним об'єктами практично зникає. Вони у таких випадках взаємно відображають один одного, виступаючи одночасно слідосприймальиим та слідоутворювальним (але цс характерно тільки для слідів контактної взаємодії - слідів-відбитків).
40. Загальні правила виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину з місця події чи під час проведення інших слідчих дій.
Виявлення слідів починається з візуального огляду (тобто огляду простим оком).
Якщо ж сліди невидимі, то пошук поєднують із застосуванням певних спеціальних методів виявлення і фіксації слідів рук. Ці методи можна поділяти за різними критеріями:
1) Залежно від того, яких слідів шукають видимих чи невидимих:
- методи виявлення видимих слідів
- методи виявлення невидимих слідів.
2) За сутністю, що складає основу методу або використаного технічного засобу:
- фізичні (механічні) методи;
- хімічні;
- комплексні (фізико-хімічні)4
- радіографічні.
Суть механічних (фізичних) методів полягає в обробленні потожирових слідів речовинами, які з'єднуються з речовиною сліду механічним способом, не вступаючи з нею в хімічну реакцію. Різновидами є:
• методи адгезії,
• змочування,
• конденсації,
• гальваностегії
• люмінісцепції.
Адгезія - прилипання, зчеплення поверхонь різних тіл. Виявлення невидимих слідів за допомогою порошків на основі їх адгезійних властивостей одержало назву порошкових методів.
Змочування. Змочувальні - а це частково адгезійні способи -полягають у тому, що за рахунок цього поверхневого фізичного явища під час стикання рідини з твердим тілом не всі тіла змочуються водою. Це явище покладено в основу виявлення слідів рук і підошов ніг водними розчинниками барвників, оскільки жир не змішується з водою.
Конденсація - ущільнення, згущення, перехід речовини з газоподібного стану в рідкий або твердий, кристалічний. Це фізичне явище становить сутність методів виявлення слідів парами йоду, кіпоттю свічки, що горить, металами, розпиленнями у вакуумі.
Гальваностегія — лабораторний метод. Це нанесення на поверхню предмета частинок металу, металічних плівок методом електролітичного осадження.
Сучасними джерелами збудження люмінесценції є лазери (УФ, УЧ).
За хімічних методів хімічна речовина вступає в реакцію з потожировою і утворює забарвлене з'єднання в тих місцях, де розташовується слід. Внаслідок цього він стає видимим.
Сутність радіографічного методу полягає в тому, що досліджуваний об'єкт, на якому припускається наявність слідів, опромінюють потоком нейтронів, внаслідок чого деякі елементи, що входять до складу потожирової речовини (натрій, калій, кальній, фосфор), стають радіоактивними.
Способами фіксації слідів, виявлених на місці події, є:
протоколювання,
фотографування,
копіювання,
моделювання,
вилучення предмета разом зі слідом.