36/ Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються

трасологія - це галузь криміналістичної техніки, яка займається розробкою засобів і методів збирання і дослідження слідів–відображень з метою встановлення обставин вчинення злочину і утворення слідів, їх ідентифікації, чи визначення групової належності для розслідування і профілактики злочинів та розшуку злочинців.

Предметом трасології є сліди–відображення, які виникли у зв'язку із вчиненням злочинів і робота з цими слідами з метою одержання інформації, необхідної для розкриття злочинів.

Слід у трасології - це матеріальні відображення ознак зовнішньої будови та інших властивостей об'єктів, що мають стійкі просторові межі, які стали наслідком дій і контактів, пов'язаних із подією злочину

Система трасології складається з загальних положень методики трасологічної експертизи та методик окремих її видів.

Мета трасології полягає у вирішенні ідентифікаційних, діагностичних і ситуалогічних завдань та у подальшому удосконаленні методів їх вирішення шляхом розширення можливостей дослідження традиційних слідів-відображень та залучення нових видів таких слідів.

Крім того трасологія займається встановленням причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів, а також розробкою заходів по усуненню цих умов з метою запобігання злочинам. Таким чином можна дати таке визначення трасології:

37. Класифікація слідів у трасології.

3) Залежно від стану об’єктів на момент слідоутворення:

- статичні сліди - виникають в момент спокою (статики), котрий наступає під час механічної взаємодії слідоутворюючого і слідосприймаючого об’єктів, які контактують у перпендикулярному напрямку. Напр., відбиток підошви взуття на ґрунті;

- динамічні сліди - виникають у результаті самого руху одного або обох об’єктів слідоутворення. Кожна точка утворюючої поверхні залишає слід у вигляді лінії (траси). Напр., сліди розрубу, розпилу, ковзання, свердління, різання, тертя тощо.

4) За характером змін поверхневого шару площини:

• слід нашарування утворюється в результаті відокремлення частинок від об'єкта, утворює сліди та нашарування їх на об'єкті, який сприймає сліди (напр., потожирові сліди пальців рук)

• слід відшарування утворюється внаслідок відокремлення частинок від об'єкта, що сприймає сліди (сліди пальців на свіжопофарбованій поверхні).

5) За зоною взаємодії (контакту) об'єктів сліди поділяють на локальні та периферичні. Локальний слід утворюється в місці контакту (напр., слід босої ноги в межах контакту з поверхнею дерев’яної підлоги, периферичний — за його межами (напр., слід від забрудненого борошном (цементом, пилом) верху взуття, утворений «на периферії», навколо взуття, за межами підошви).

6) За ступенем деформації поверхні, що сприймає сліди:

- об'ємні сліди (відображають зовнішню будову слідоутворюючого об’єкта в об’ємі, тобто у всіх трьох його вимірах — за довжиною, шириною і глибиною. Вони виникають від вдавлення слідоутворюючого об’єкта у податливу слідосприймаючу поверхню, яка при цьому деформується)

- поверхневі сліди (виникають у результаті змін, що відбуваються на поверхні слідосприймаючого об’єкта (за двома вимірами — довжиною і шириною). Обидва об’єкти, що беруть участь у слідоутворенні, за твердістю приблизно однакові).

7) Поверхневі сліди поділяються на:

- забарвлені - можуть бути нанесені барвником; вони бувають слідами нашарування та відшарування

- безбарвні - утворюються безбарвною речовиною (наприклад, потожировою).

8) Безбарвні сліди, у свою чергу, поділяються на

- видимі

- маловидимі (слабовидимі), тобто такі, що спостерігаються за певних умов (наприклад, на просвіт при боковому освітленні),

- невидимі, тобто такі, які неможливо виявити не тільки візуально, а й за допомогою оптичних засобів (лупи, мікроскопа).