Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Modul_1 (4).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
391.68 Кб
Скачать
  1. Структура процесу криміналістичної ідентифікації. (Стадії ідентифікаційного дослідження)

Ідентифікація за рівнем досягнутої індивідуальності може бути індивідуальною (у разі встановлення тотожності) і груповою (у разі встановлення лише групової (родової, видової) належності).

Коли має місце неповнота відображення сліду (через відсутність окремих або індивідуальних ознак), ідентифікація завершиться не стадією ототожнення, а стадією групофікації.

Отже, групофікація є ідентифікаційним процесом встановлення групової належності, окремо криміналістичною теорією, практична реалізація якої у судово-слідчій практиці дає змогу встановлювати не тотожність, а схожість однорідних об'єктів і на цій підставі відносити їх до класу, виду, роду, групи.

Процес (процедура) ідентифікаційного дослідження за матеріально-фіксованими відображеннями охоплює наступні стадії та їх етапи:

I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:

  1. ознайомлення з матеріалами;

  2. з”ясування завдань;

  3. загальний огляд об'єктів, що підлягають ідентифікації і тих, якими буде проводитись ототожнення;

  4. роздільне дослідження.

II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:

  1. виявлення, аналіз і дослідження ознак;

  2. експертний дослід (факультативний етап) (наприклад, сліди бойка та зуба викидувача (зачіпки) відтворюються шляхом виконання експериментальної стрільби з ототожнюваної (шуканої) зброї);

  3. порівняльне дослідження, яке можу здійснюватись трьома способами:

  • зіставлення – коли порівнювані об'єкти розташовуються поряд так, щоб можна було одночасно спостерігати їх ознаки

  • суміщення – коли порівнювані об'єкти розміщуються в одному полі так, щоб ознаки одного об'єкта становили продовження ознак іншого

  • накладення – коли порівнювані об'єкти розміщують так, щоб вони контактували один з одним і щоб їх можна було спостерігати в прохідному світлі .

III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:

1) За природою на:

а) стверджувальні (що стверджують факт тотожності);

б) заперечувальні (що виключають тотожність).

2) За формою вираження на:

а) категоричні (достовірні); б) імовірні (припускні).

3) За характером відносин між об'єктом дослідження і тим, що стверджується (або заперечується) на підставі процесу ідентифікації на:

а) ассерторичні (констатує факт, що мав місце в дійсності);

б) проблематичні (містять припущення можливості існування певного факту в минулому);

в) розмежувальні (допускають рівну можливість залишення відображення одним із двох об'єктів, заперечуючи всі інші об'єкти однорідні з ними);

г) умовно-визначені (формулюються тоді, коли судження експерта будується за відсутності у нього інформації про фактори, що можуть впливати на кінцевий результат).

IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –

1) оформлення матеріалів дослідження утворена етапами

2) упорядкування (складання) висновків;

3)оформлення додатків (фототаблиць, інших матеріалів).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]