
- •Генеза і сучасні уявлення про об’єкти дослідження і предмет науки криміналістики.
- •Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування злочинів і судового розгляду кримінальних справ щодо них (т.З. «криміналістичної діяльності»).
- •Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди щодо цього.
- •Історія розвитку і сучасного стану криміналістики за кордоном.
- •Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •Взаємозв”язок криміналістики з теорією оперативно-розшукової діяльності, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •Взаємозв’язки криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •Поняття методу дослідження в криміналістиці. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди.
- •Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування в ході розслідування злочинів.
- •Сфера використання у розкритті та розслідуванні злочинів логічних методів досліджень.
- •Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
- •Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •Об”єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •Структура процесу криміналістичної ідентифікації. (Стадії ідентифікаційного дослідження)
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •Використання математичних методів і комп”ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •Об”єкти і суб”єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •Поняття, завдання і структура «Криміналістичної техніки» як розділу криміналістики.
- •Загальне поняття, види, призначення та комплекти техніко-криміналістичних засобів.
- •Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •Поняття, види і значення судової фотографії.
- •Поняття, види судово-оперативної фотографії.
- •Методи судово-оперативної фотографії.
- •30. Правила фотографування місця події.
- •31. Види та правила панорамного фотографування.
- •32/ Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •35. Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
- •36/ Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються
- •Класифікація слідів у трасології.
- •38. Сліди-предмети і сліди-речовини як об’єкти дослідження трасології
- •Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •40. Загальні правила виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину з місця події чи під час проведення інших слідчих дій.
- •41. Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія
- •Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх властивості та типи (види).
- •43. Загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини та їхнє значення.
- •44. Класифікація методів виявлення слідів пальців рук людини.
- •45. Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
- •46. Загальні правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
- •Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •Поняття та види слідів ніг.
- •Правила опису сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •51.Правила опису сліду взуття в протоколі огляду місця події. Криміналістичне значення слідів взуття.
- •Сліди транспортних засобів, їх види та криміналістичне значення.
- •Правила фіксації слідів транспортних засобів.
- •Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення.
- •Поняття судової балістики та її об'єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об'єкта судової балістики.
- •Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •Поняття боєприпасів до вогнепальної зброї як об”єкт судової балістики. Їх характеристика.
- •Види слідів застосування вогнепальної зброї та їх криміналістичне значення.
- •Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів.
- •Правила огляду в/з, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •Правила фіксації слідів застосування в/з.
- •Ідентифікаційні та класифікаційні завдання судово-балістичних експертиз.
- •Правила підготовки, упакування та направлення обєктів на судово-балістичну експертизу. Особливості одержання експерементальних зразків гільз та куль.
Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
Комплекс ознак, що сприяє отриманню необхідної й достатньої уяви про ідентифікований та ідентифікуючий об'єкт, називають ідентифікаційними ознаками. Такими можуть бути ознаки зовнішньої будови предмета, або його внутрішніх властивостей (хімічний склад, щільність, твердість, електропровідність тощо).
Класифікація ідентифікаційних ознак грунтується на тому, ідентифікаційну роль вона виконує у процесі ототожнення. Виходячи з цього ідентифікаційні ознаки поділяють на загальні та окремі (іноді їх називають індивідуальними та груповими).
Ідентифікаційні ознаки можуть бути класифіковані за різними критеріями:
І. За відношенням до об'єкта в цілому:
а) загальні (групові) ознаки – відображають найбільш суттєві, постійні властивості об'єктів або груп об'єктів: форма, розмір, колір, функціональну належність.
б) окремі – специфічні для конкретного об'єкта ознаки, за якими можна виділити цей об'єкт із групи однорідних об'єктів та ідентифікувати його.
ІІ. За структурною природою:
а) внутрішні ознаки;
б) зовнішні.
ІІІ. За характером встановлення ознак:
а) якісні (атрибутивні) – визначаються якісними характеристиками. Наприклад, якісна характеристика типу і виду папілярного узору: завитковий круговий; завитковий простий чи складний;
б) кількісні ознаки – виражаються числовими величинами, за якими встановлюються розмір сліду, кількість нарізів у каналі ствола зброї.
IV. За причинами виникнення:
а) закономірні (необхідні) – ті в яких проявляється сутність об'єкта без них об'єкт не був би тим, чим він є.
б) випадкові – які не характеризують сутність предмета, носять випадковий характер, хоча виникли під дією закономірних факторів (наприклад, нерівності в каналі ствола пістолета, закономірно залишають на кулі слід у вигляді трас – потертостей тощо).
V. За походженням:
а) власні; б) набуті.
VІ. За зв'язком з іншими ознаками:
а) залежні; б)незалежні.
VІІ. За тривалістю періоду, протягом якого ознака характерна для об'єкта:
а) стійкі; б) відносно стійкі.
VІІІ. За кількістю об'єктів, яким притаманні однакові ознаки:
а) родові (групові) ознаки; б) індивідуальні.
ІХ. За значенням (роллю) в ідентифікаційному процесі:
а) ті, які потрібно ідентифікувати (шукані, пізнавальні);
б) ті, яким ідентифікують (ідентифікуючі).
Для результативного ототожнення ідентифікаційні ознаки повинні відповідати певним вимогам або властивостям:
бути оригінальними, специфічними або дискретними (наприклад, родима пляма, шрам тощо);
бути здатною до відтворення, тобто до багаторазового відображення (наприклад, малюнок папілярного узору у відбитку пальця).
наявність чіткої вираженості ознаки, її яскравість, очевидна примітність (косоокість, великий ніс, криві зуби тощо);
простота виявлення ознаки;
відносна стійкість, оскільки всі об'єкти матеріального світу з часом або у залежності від умов використання, зберігання тощо – видозмінюються;
варіаційність, тобто в об'єкта може бути декілька ознак, що виражають одну й ту ж властивість (якісну характеристику).