- •Генеза і сучасні уявлення про об’єкти дослідження і предмет науки криміналістики.
- •Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування злочинів і судового розгляду кримінальних справ щодо них (т.З. «криміналістичної діяльності»).
- •Історія становлення системи науки криміналістики. Сучасна традиційна система криміналістики та альтернативні погляди щодо цього.
- •Історія розвитку і сучасного стану криміналістики за кордоном.
- •Загальне поняття, історія становлення та структура «Методологічних основ криміналістики» як розділу криміналістики.
- •Взаємозв”язок криміналістики з теорією оперативно-розшукової діяльності, судовою медициною, судовою психіатрією та юридичною психологією.
- •Взаємозв’язки криміналістики з кримінальним правом, кримінальним процесом, кримінологією.
- •Найвидатніші представники криміналістичної науки та їх внесок у її становлення.
- •Становлення і розвиток криміналістики в Україні у науково-дослідних установах та навчальних закладах.
- •Історія та сучасні уявлення про природу криміналістики.
- •Поняття методу дослідження в криміналістиці. Загальнонаукові методи криміналістики: види, різновиди.
- •Чуттєво-раціональні методи досліджень у діяльності з розкриття і розслідування злочинів.
- •Моделювання та реконструкція як методи криміналістичних досліджень. Їх види та сфера застосування в ході розслідування злочинів.
- •Сфера використання у розкритті та розслідуванні злочинів логічних методів досліджень.
- •Математичні та кібернетичні методи у діяльності з розкриття та розслідування злочинів.
- •Спеціальні (окремі) методи криміналістики.
- •Поняття і види криміналістичної ідентифікації.
- •Об”єкти криміналістичної ідентифікації, їх класифікація.
- •Поняття і класифікація ідентифікаційних ознак.
- •Структура процесу криміналістичної ідентифікації. (Стадії ідентифікаційного дослідження)
- •I стадія – попереднє дослідження, утворене етапами:
- •II стадія – детальне дослідження, утворене етапами:
- •III стадія – оцінка результатів і формулювання висновків, які можна класифікувати на види:
- •IV стадія (характерна для експертної ідентифікації) –
- •Використання математичних методів і комп”ютерних технологій в ідентифікаційних дослідженнях.
- •Поняття, сутність та методика криміналістичної діагностики.
- •Об”єкти і суб”єкти криміналістичного діагностування.
- •Експерт – завжди у процесуальній формі, під час виконання судової експертизи, а також в непроцесуальній, коли розробляє експертні методики.
- •Поняття, завдання і структура «Криміналістичної техніки» як розділу криміналістики.
- •Загальне поняття, види, призначення та комплекти техніко-криміналістичних засобів.
- •Науково – технічні засоби, які використовуються для лабораторного дослідження речових доказів.
- •Поняття, види і значення судової фотографії.
- •Поняття, види судово-оперативної фотографії.
- •Методи судово-оперативної фотографії.
- •30. Правила фотографування місця події.
- •31. Види та правила панорамного фотографування.
- •32/ Правила фотографування речових доказів в натуральну величину.
- •Поняття, правила виконання, сфера застосування сигналетичної (впізнавальної) зйомки.
- •Поняття судово-дослідницької фотографії та її методи.
- •35. Поняття слідів злочину та їх види у криміналістиці. Система криміналістичного слідознавства.
- •36/ Поняття трасології, її наукові основи, об’єкти дослідження і завдання, що нею вирішуються
- •Класифікація слідів у трасології.
- •38. Сліди-предмети і сліди-речовини як об’єкти дослідження трасології
- •Поняття механізму утворення слідів-відображень. Структура механізму слідоутворення.
- •40. Загальні правила виявлення, фіксації й вилучення слідів злочину з місця події чи під час проведення інших слідчих дій.
- •41. Дактилоскопія, пальмоскопія, еджеоскопія
- •Загальне поняття та будова папілярних візерунків. Їх властивості та типи (види).
- •43. Загальні та окремі ознаки папілярних візерунків людини та їхнє значення.
- •44. Класифікація методів виявлення слідів пальців рук людини.
- •45. Механічні (фізичні) методи виявлення слідів пальців рук: види та суть.
- •46. Загальні правила і методи фіксації (закріплення) та вилучення слідів рук.
- •Динамічні сліди: види та ідентифікаційне значення.
- •Сліди знарядь зламу та інструментів, їх класифікація.
- •Поняття та види слідів ніг.
- •Правила опису сліду босої ноги людини в протоколі огляду місця події.
- •51.Правила опису сліду взуття в протоколі огляду місця події. Криміналістичне значення слідів взуття.
- •Сліди транспортних засобів, їх види та криміналістичне значення.
- •Правила фіксації слідів транспортних засобів.
- •Поняття криміналістичного зброєзнавства і судової балістики. Їх співвідношення.
- •Поняття судової балістики та її об'єктів (у вузькому і широкому розумінні).
- •Поняття та ознаки (властивості) вогнепальної зброї як об'єкта судової балістики.
- •Класифікації вогнепальної зброї в криміналістиці.
- •Поняття боєприпасів до вогнепальної зброї як об”єкт судової балістики. Їх характеристика.
- •Види слідів застосування вогнепальної зброї та їх криміналістичне значення.
- •Механізм пострілу і утворення слідів на гільзах та кулях. Їх криміналістичне значення.
- •Види і характеристика слідів куль на перешкодах. Ознаки вхідного та вихідного отворів.
- •Правила огляду в/з, боєприпасів і слідів пострілу на різних перешкодах.
- •Правила фіксації слідів застосування в/з.
- •Ідентифікаційні та класифікаційні завдання судово-балістичних експертиз.
- •Правила підготовки, упакування та направлення обєктів на судово-балістичну експертизу. Особливості одержання експерементальних зразків гільз та куль.
Генеза і сучасні уявлення про об’єкти дослідження і предмет науки криміналістики.
Уперше про криміналістику як систему спеціальних знань написав Г. Гросс у фундаментальній праці "Керівництво для судових слідчих як система криміналістики" (1892). Він першим спробував визначити предмет криміналістики, коли писав, що криміналістика за своєю природою починається лише там, де кримінальне право, також за своєю природою, припиняє свою роботу.
Яким способом вчиняються злочини? Як дослідити ці способи і розкрити їх, які були мотиви в такому вчиненні, яка переслідувалася мета - всі ці питання утворюють предмет криміналістики.
До теперішнього часу вчені-криміналісти не дійшли єдиної думки про визначення предмета криміналістики.
Початково криміналістику визначали як науку про розкриття злочину. Потім, коли було накопичено значний емпіричний матеріал, це визначення вже не відповідало природі та змісту криміналістики. Ось чому від 50-х років XX ст. почалося корегування визначення предмета криміналістики.
У підручнику «Криміналістика» 1950 р. А. І. Вінберг увів оптимальне на той час визначення, що криміналістика - це наука про спеціальні способи й методи виявлення, збирання, фіксації дослідження доказів, що використовуються для розкриття злочинів. Але й це визначення не розкривало в усьому обсязі змісту й суті того, що таке криміналістика.
Тому в 1968 р. Р. С. Бєлкін дав визначення, яке стало етапним у розвитку науки криміналістики - це наука про закономірності виникнення, збирання, дослідження та використання доказів і розроблених на ґрунті цих закономірностей спеціальних засобів і методів судового дослідження й запобігання злочинів.
Об'єкти криміналістики - виступають частиною об”єктивної реальності життя суспільства і становлять головний інтерес для криміналістики.
У криміналістиці виділяють два об”єкти пізнання :
а) злочинна діяльність;
б) криміналістична діяльність .
Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування злочинів і судового розгляду кримінальних справ щодо них (т.З. «криміналістичної діяльності»).
Аналіз злочинної діяльності, передбачає розгляд таких її елементів, що утворюють її зміст:
а) суб”єкти (головні та другорядні учасники злочинного діяння);
б) предмет (жертва) посягання;
в) мета посягання (вся суб”єктивна сторона складу злочину);
г) безпосередня злочинна поведінка (способи і засоби, що застосовані злочинцем для досягнення мети, тобто об”єктивна сторона);
д) обстановка вчинення злочину (тобто всі умови, що оточують злочинця в момент вчинення злочину);
е) результат (фізична, матераільна, моральна шкода, інші злочинні наслідки).
Криміналістина діяльність як об”єкт криміналістики – це протилежність злочинної діяльності, що нею породжена і направлена на розкриття, розслідування й попередження злочинів та їх судовий розгляд.
Криміналістична діяльність поділяється на декілька видів:
- криміналістична діяльність щодо розкриття, розслідування й судового розгляду злочинів;
- єксперно-криміналістична діяльність;
- оперативно-розшукова діяльність;
- криміналістична профілактична діяльність;
- криміналістична науково-педагогічна діяльність.
Структура всіх видів криміналістичної діяльності зовні, за назвою її елементів, схожа зі структурою злочинної діяльності і складається із таких елементів:
- об”єкт – будь-який вид злочинів, передбачений ККУ;
- суб”єкт. - слідчі, судово-слідчі дії, а також методи, прийоми і засоби їх виконання, як найважливіші елементи провадження судочинства на всіх його етепах;
- обстановка та умови розслідування й судового розгдяду злочину.