Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Modul_1 (4).doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
391.68 Кб
Скачать
  1. Генеза і сучасні уявлення про об’єкти дослідження і предмет науки криміналістики.

Уперше про криміналістику як систему спеціальних знань написав Г. Гросс у фундаментальній праці "Керівництво для судових слідчих як система криміналістики" (1892). Він першим спробував визначити предмет криміналістики, коли писав, що криміналістика за своєю природою починається лише там, де кримінальне право, також за своєю природою, припиняє свою роботу.

Яким способом вчиняються злочини? Як дослідити ці способи і розкрити їх, які були мотиви в такому вчиненні, яка переслідувалася мета - всі ці питання утворюють предмет криміналістики.

До теперішнього часу вчені-криміналісти не дійшли єдиної думки про визначення предмета криміналістики.

Початково криміналістику визначали як науку про розкриття злочину. Потім, коли було накопичено значний емпіричний матеріал, це визначення вже не відповідало природі та змісту криміналістики. Ось чому від 50-х років XX ст. почалося корегування визначення предмета криміналістики.

У підручнику «Криміналістика» 1950 р. А. І. Вінберг увів оптимальне на той час визначення, що криміналістика - це наука про спеціальні способи й методи виявлення, збирання, фіксації дослідження доказів, що використовуються для розкриття злочинів. Але й це визначення не розкривало в усьому обсязі змісту й суті того, що таке криміналістика.

Тому в 1968 р. Р. С. Бєлкін дав визначення, яке стало етапним у розвитку науки криміналістики - це наука про закономірності виникнення, збирання, дослідження та використання доказів і розроблених на ґрунті цих закономірностей спеціальних засобів і методів судового дослідження й запобігання злочинів.

Об'єкти криміналістики - виступають частиною об”єктивної реальності життя суспільства і становлять головний інтерес для криміналістики.

У криміналістиці виділяють два об”єкти пізнання :

а) злочинна діяльність;

б) криміналістична діяльність .

  1. Структура злочинної діяльності та діяльності з виявлення, розкриття, розслідування злочинів і судового розгляду кримінальних справ щодо них (т.З. «криміналістичної діяльності»).

Аналіз злочинної діяльності, передбачає розгляд таких її елементів, що утворюють її зміст:

а) суб”єкти (головні та другорядні учасники злочинного діяння);

б) предмет (жертва) посягання;

в) мета посягання (вся суб”єктивна сторона складу злочину);

г) безпосередня злочинна поведінка (способи і засоби, що застосовані злочинцем для досягнення мети, тобто об”єктивна сторона);

д) обстановка вчинення злочину (тобто всі умови, що оточують злочинця в момент вчинення злочину);

е) результат (фізична, матераільна, моральна шкода, інші злочинні наслідки).

Криміналістина діяльність як об”єкт криміналістики – це протилежність злочинної діяльності, що нею породжена і направлена на розкриття, розслідування й попередження злочинів та їх судовий розгляд.

Криміналістична діяльність поділяється на декілька видів:

- криміналістична діяльність щодо розкриття, розслідування й судового розгляду злочинів;

- єксперно-криміналістична діяльність;

- оперативно-розшукова діяльність;

- криміналістична профілактична діяльність;

- криміналістична науково-педагогічна діяльність.

Структура всіх видів криміналістичної діяльності зовні, за назвою її елементів, схожа зі структурою злочинної діяльності і складається із таких елементів:

- об”єкт – будь-який вид злочинів, передбачений ККУ;

- суб”єкт. - слідчі, судово-слідчі дії, а також методи, прийоми і засоби їх виконання, як найважливіші елементи провадження судочинства на всіх його етепах;

- обстановка та умови розслідування й судового розгдяду злочину.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]