4.Етнологічна діяльність нтш.(кін.19-пер.Третина 20 ст.)

В середині 90-х років 19-ст поч.. новий етап у розвитку Укр. Етнології, НТШ було реорганізовано з культ-просвітницького товариства ім. Т. Шев. у Львові у 1892.

У 1895 ( по 1939) за ініціативи М. Грушевського як голови історико-філософської секції почав виходити «Етнографічний Збірник» (40 том.) на шпальтах якого, публікувалися різні етнографічні та фольклорні матеріали. Тоді ж затвердили положення про музей старожитностей НТШ (станом на 31.12.1937 етнограф. Збірка музею налічувала 17тис.106 одиниць).

У 1898 р. за ініціативою М. Грушевського вже як голови НТШ було створено Етнографічну комісію її головою було обрано І. Франко, заступником Ф. Вовк, а секретарем В. Гнатюка. З 1899р. гол. друк. органом комісії стають “Матеріали до українсько-руської етнології” (22 томи), де було опубліковано різні узагальнюючі та аналітичні дослідження. Членами етнограф. комісії розробляли наук. засади досліджень, організовували тематичні етнографічні виставки, налагоджували та підтримували професійні контакти з головними етнологічними осередкам Європи, також головну увагу приділяли польовим етнографічним дослідженням.

Велику етнографічну роботу виконав В. Гнатюк – він провів 6 масштабних досліджень на теренах Закарпаття. Зібраний матеріал став основою фундаментальної праці «етнографічні матеріали угорської русі».

Не меншими були заслуги Ф. Вовка який 1903-1905 р. провів 4 комплексні етнографічні експедиції – опублікував працю «Антропометричні досліди населення Галичини Буковини, і Угорщини» 1908 р. В продовж наступних 10 років учений пров. експедиційні досл. центр, пд. та сх.. Укр. і видав у Петербурзі підсумкові праці «етнограф. особл. Укр. нар.» і «антроп. осолб. укр.. нар.» (1916).

В. Шухевич – перш. вид. праці «Гуцульщина» у 5 том. пол.. мовою.

І. Франко – завдяки йому влітку 1904 р. члени НТШ вперши ораніз. і провели комплексну антропологічно-етнологічну експедицію на Бойківщину – публікація І.Франка «Етнограф. експедиція на Бойківщину» Відень 1905.

В 1920-30 рр. через цілеспрямовану антиукр. політику занепала досл. робота в комісії НТШ. Водночас виникли регіональні крає знав. осередки – активізація етнограф. вивчення на місцях.

Лише в 1989 р. НТШ відновило діяльність у Львові разом із секцією етнографії та фольклористики в його складі, видала три томи «записок НТШ» профільної тематики. Щорічно відбуваються наукові конференції.

5. Етнологічна діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.

В 1873-76 рр у Києві діяв Пд-Зх відділ Російського геогр. тов. Його головою було обрано Гр. Галагана, але фактичним його організатором став Павло Чубинський. (1839-84 рр). У 1869р він повернувся із заслання і з Архангельську і його імя стало символічним серед молоді. – бурхливе укр. відродження. У 1869-70 рр Чубинськийй провів 3 експедиції (терени Поділля, Волині) Джерельні матеріали, дослідження експедиції – основою семитомної (в 9ти книгах) праці – «Труды топографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край»(1872-78 рр).

Вел. роль у збир та редан. матер.- М.Костомарову. Він по суті довів роботу до завершення після видання Емського указу 1876р. і закриття відділу. Було видано понад 4 тис пісень, казок, описів весіль, записів про нар побут, звичаєве право, нац. меншини, статистичні відомості. 1т – вірування, нар забобони, приказки, загадки і чари; 2 – казки і анекдоти 3 – нар календар, веснянки, обжинки, колядки, 4 – родини, хрестини, весілля й похорон, 5 – нар пісні, 6 – юридичні звичаї, 7 – етногр. матеріали про представників ін. народів,які прожив в Укр. Відділ двічі видав «програму» для збору етногр відомостей (автори Ф.Вовк та О.Русов 1873, 1875), здійснив перепис нас києва , який показав, всупереч офіційним даним, що б-сть нас міста – укр., орг. та провів археолог з’їзд, який продемонстрував високий наук р-нь та потенціал укр. вчених; видав 2 томи «Записок Юго-Западного отделения Императорского руського географического общества». Було встановлено тісні зв’язки із вченими ін. словян нар і зх.-європ країн, налагоджено ділові контакти із словянськими і зх.-євр вченими та наук товариствами, зокрема Антропологічним тов. у Парижі.

П.Чубинський, М.Костомаров і В.Антонович не лише брали активну уч в орг. та Пд-Зх відділ Рос геогр. тов. (В.Антонович 1875р був обраний головою відділення), а й написали низку цінних етногр-фольклористичних дослідж.

Так, П.Чубинський видав у Петербурзі «Очерк народних юридических обычаев и понятий в Малоросии»(1869). За дослідження «Чари на Укр» в . Антонович отримав від Рос геогр. тов. бронзову медаль, а народознавчі праці М.Костомарова були зібрані і видані окремим фундаментальним виданням під назвою: «Етнографічні писання Костомарова.»(К, 1930), куди ввійшли дослідження нар поезії з Поділля, Волині, істор фольклор, рецензії та його студія « Слов’янська міфологія»