
- •1. Об'єкт і предмет етнологічної науки.
- •2. Історія назви науки "етнологія".
- •3. Становлення української народознавчої науки (кінець XVIII - перша половина XIX ст.).
- •4.Етнологічна діяльність нтш.(кін.19-пер.Третина 20 ст.)
- •5. Етнологічна діяльність Південно-Західного відділу Російського географічного товариства.
- •6. Етнологічна д-сть ф.Вовка
- •7.Етнологічна наука на західноукраїнських землях у 20-30-х рр. ХХст.
- •8.Етнологічна наука в Радянській Україні у 20-30-х рр. ХХст.
- •9.Українська етнологія на сучасному етапі розвитку.
- •10. Етнографічні групи укр. Народу
- •11. Українське Полісся
- •13. Покуття .
- •14. Гуцульщина.
- •15. Лемківщина
- •16. Бойківщина
- •17. Волинь
- •19. Слобожанщина
- •20. Середнє Подніпров'я
- •21. Історико-етнографічне районування
- •22 .Закарпаття.
- •23. Північна Буковина
- •27.Південнй історико-етнографічний район
- •28.Зарубіжні українці: загальна характеристика
- •29.Українська діаспора:загальна характеристика.
- •33.Ремесла й промисли українців.
- •34. Традиційні знаряддя обробітку грунту в укр.
- •35.Традиційне тваринництво в українців.
- •36. Історичний розвиток бджільництва в Україні.
- •37. Чумацький промисел в українців.
- •39. Соціально-культурні типи і форми сільських поселень.
- •40. Традиційні типи забудов дворів в укр. Варіанти типів забудови дворів
- •41.Народне житло
- •42.Сухопутний транспорт
- •43. Водний транспорт
- •44. Ритуальні страви календарної обрядовості
- •45. Ритуальні страви в родинній обрядовості укр.
- •46. Функції о д я г у
- •47.Класифікація народного одягу
- •48.Натільний одяг
- •49. Функції сімї
- •50.Історичні форми сім’ї українців
- •51. Організація та функції української сільської громади
- •52. Звичаї трудової взаємодопомоги
- •53. Традиційна календарна обрядовість зимового циклу
- •54. Традиційна календарна обрядовість весняного циклу.
- •55.Традиційна календарна обрядовість літнього циклу.
- •56. Традиційна календарна обрядовість осіннього циклу.
- •58. Родильна обрядовість — складова сімейної обрядовості.
- •59. Поховальна обрядовість
- •60. Житлова обрядовість.
- •61. Традиційні народні знання
- •63. Народна метеорологія
1. Об'єкт і предмет етнологічної науки.
Основним об'єктом етнографічного дослідження є етноси, тобто відповідно до найпоширенішого сучасного тлумачення цього грецького слова — народи, нації та їх частки — етнічні й етнографічні групи.
Кожний етнос характеризується усвідомленням його носіями спільності походження та історичної долі, мовою, що найчастіше відмінна від мови сусідніх народів, культурою
Паралельно з терміном етнос на означення історичних спільностей вживається також термін нація.
Крім загального поняття етнос, що стосується всіх історико-культурних спільностей взагалі й окремих народів зокрема, виділяють ще відмінні між собою спільності (групи) людей у рамках народу. Вони мають градацію етнічна група, етнографічна група, локальна група.
Етнічна група — застосовується до частки великого народу, що в багатьох відношеннях – культури, побуту, мови – помітно вирізняється на тлі всієї нації і сама усвідомлює свою особливість.
Етнографічна група — це підрозділ етносу-народу, який має окремі специфічні елементи культури. Етнографічна група може усвідомлювати себе як певна спільність (хоч це не є обов'язковим), може мати і свою назву (етніконім), але її члени неодмінно самоусвідомлюють свою приналежність до певного етносу. Так, особливо яскраво вираженими етнографічними групами українського народу є гуцули, бойки, лемки — жителі Українських Карпат.
Локальні групи:подоляни, полтавчани, ополяни
Предметом етнографії є вивчення і виявлення тих власти¬востей етносу, завдяки яким він виділяється серед інших етносів.
Конкретно предметом етнографічного дослідження є традиційні форми виробничої діяльності народу, домашні ремес¬ла і промисли, знаряддя праці, господарські та житлові спору¬ди, поселення, їжа, одяг і прикраси, сімейний і громадський по¬бут, різні ділянки духовної культури: звичаї, обряди, віруван¬ня, народний календар, традиційні знання, пов'язані з госпо¬дарською діяльністю, про навколишню природу, людину, суспільство, способи лікування, прогнозування погоди, різні міри (метрологія), морально-етичні нормативи, основні регу лятори і стабілізатори сімейних і громадських взаємин — зви¬чаєве право, різні форми народногоо мистецтва, усна поетична творчість тощо.
2. Історія назви науки "етнологія".
Серед гуманітарних дисциплін важливе місце посідає етнографія — наука про побут, традиційну матеріальну та духовну культуру народів, їх походження (етногенез). Назва етнографія походить від грецьких слів етнос — народ і графо — пишу. Буквально це означає народоопис. Таке визначення етнографії правомірне лише стосовно початкової стадії її розвитку, коли основна увага приділялася збиранню, фіксації й опису фактичного матеріалу. Коли ж вона почала формуватися як наука, необхідним стало і теоретичне осмислення, тобто включення того, що визначається грецьким словом логос (поняття, вчення). Відповідно з'явилася й друга назва — етнологія, що закріпилася в деяких країнах Заходу. На Україні терміни етнографія і етнологія спочатку вживалися як однозначні та близькозначні поняття. Тільки наприкінці XIX—перших десятиліттях XX ст. визначилася певна понятійна відмінність між ними. Назвою етнографія охоплювалися здебільшого фіксації й описи матеріалів з побуту і різних галузей народної культури, в тому числі і фольклор; поняттям етнологія визначалися праці про народ і його культуру дослідницького теоретичного характеру. Термін етнологія ввів Олександр-Цезар Шаванн у 1784 р. У 1958 р. відбулося розмежування етнології та етнографії завдяки праці франц. Клода Леві Строса «Структурна антропологія». Етнографією вважають перший етап емпіричного дослідження, народоопис. Етнологія – це теоретична дисципліна, основним методом якої є порівняльно-аналітичний.
З метою термінологічної уніфікації з 30-х років ХХ ст. у нас утвердилася назва етнографія, очевидно, значною мірою й тому, щоб відмежуватися від так званої буржуазної етнології. Але основна логіка єдиної назви полягає ось у чому: етнографія як наука давно перестала бути в буквальному розумінні цього поняття тільки як народоопис, а стала народознавством. Вона неодмінно поєднує дві складові і два рівні дослідження: опис предмета дослідження і теоретичне осмислення його сутності.
Підсумковим може вважатися визначення етнографії як історичної науки про походження й історію народів, формування специфічних особливостей їх традиційного побуту, матеріальної і духовної культури.
Після утвердження державної незалежності в Укр. домінуючим став термін «етнологія» (+відкривались кафедри етнології при університетах).