6.3. Управління запасами в логістичних системах

Запаси в тому чи іншому вигляді присутні по всій довжині логістичного ланцюга як у сфері виробництва, так і у сфері обігу продукції.

Матеріальні запаси – це продукція виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва й обігу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ у процес виробничого або особистого споживання.

Основними мотивами створення матеріальних запасів є*61:

*61: {Гаджинский A.M. Логистика: Учеб. для высших и средних спец. учеб. заведений. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2000. — С. 231—235.}

1) імовірність порушення встановленого графіка постачань;

2) можливість коливання попиту;

3) сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

4) знижки за покупку великої партії товарів;

5) спекуляція;

6) оптимізація витрат, пов'язаних з оформленням замовлення;

7) можливість рівномірного здійснення операцій з виробництва і розподілу;

8) можливість негайного обслуговування покупців;

9) зведення до мінімуму простоїв у виробництві через відсутність запасних частин;

10) спрощення процесу управління виробництвом.

У теорії управління запасами виділяють такі їх види*62:

*62: {Альбеков А.У., Федько B.П., Митько O.A. Логистика коммерции. — Ростов н/Д.: Феникс, 2001. — 512 е.; Таджикский AM. Логистика: Учеб. для высших и средних спец. учеб. заведений. — 3-е изд., пере-раб. и доп. — М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2000. — 375 е.; Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2003. — 284 е.; Крикавський Є.В. Логістика для економістів: Підручник. — Л.: Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. — 448 е.; Леншин И.А, Смольняков Ю.Й. Логистика: В 2 ч. — 4.1. — M.: Машиностроение, 1996. — 246 е.; Пономарьова Ю.В. Логістика: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2003. — 189 с.}

1. За місцем продукції в логістичному ланцюзі:

– запаси матеріальних ресурсів;

– запаси незавершеного виробництва;

– запаси готової продукції;

– запаси тари;

– запаси зворотних відходів.

2. За фазами процесу відтворення:

– запаси в постачанні;

– запаси у виробництві;

– запаси у дистрибуції.

3. Щодо комплексних логістичних активностей:

– складські запаси, запаси продукції, які знаходяться на складах різного типу і рівня певних ланок логістичної системи, як внутрішньофірмових, так і логістичних посередників;

– транспортні запаси (запаси в дорозі, транзитні запаси), запаси матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції, які знаходяться в процесі транспортування від однієї ланки логістичної системи до іншої або в межах однієї ланки логістичної системи;

– запаси вантажопереробки, специфічний складський запас, який формується без логістичної операції зберігання (наприклад, перевантаження в одному транспортному вузлі з одного виду транспорту на інший, консолідація, сортування і т. ін.).

4. За функціональним призначенням (стосуються виробничих і товарних запасів):

– поточні (регулярні) запаси – це основна частина виробничих і товарних запасів, які призначені для забезпечення безперервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями, створюються за умов нерівномірного і регулярного постачання через невідповідність обсягів постачання і разового споживання;

– страхові (гарантійні) запаси – призначені для безперервного постачання споживача за непередбачених обставин: відхилення у періодичності й у величині партій постачань від запланованих, ціна інтенсивності споживання, затримки постачань у дорозі, збої у виробничо-технологічних циклах і т. ін.;

– підготовчі (буферні) запаси – це частина виробничого (товарного) запасу, призначена для підготовки матеріальних ресурсів і готової продукції до виробничого або особистого споживання, їх наявність зумовлена необхідністю виконання певних логістичних операцій з приймання, оформлення, завантаження-розвантаження, додаткової підготовки до споживання;

– сезонні запаси – це запаси матеріальних ресурсів і готової продукції, створювані і підтримувані за очевидних сезонних коливань попиту або характеру виробництва, транспортування;

– запаси просування готової продукції формуються і підтримуються в дистрибутивних каналах для швидкої реакції на здійснювану фірмою маркетингову політику просування товару на ринок, зазвичай супроводжувану широкомасштабною рекламою в засобах масової інформації, покликані задовольняти можливе різке збільшення попиту на готову продукцію фірми;

– спекулятивні запаси зазвичай створюються фірмами для матеріальних ресурсів з метою захисту від можливого підвищення цін на них або введення протекційних квот і тарифів;

– застарілі (неліквідні) запаси утворюються внаслідок розбіжності логістичних циклів у виробництві і дистрибуції з життєвим циклом товарів, а також через погіршення якості товарів під час зберігання.

5. Щодо ланки логістичного ланцюга або логістичних посередників:

– запаси у постачальників;

– запаси у споживачів;

– запаси у торгових посередників;

– запаси в посередників у фізичному розподілі.

6. За концентрацією вартості:

– Група А – висока концентрація вартості;

– Група В – середня концентрація вартості;

– Група С – низька концентрація вартості.

Класифікація запасів підприємства за вищевказаними ознаками досить умовна і призначена в основному для їх контролю та поповнення.

Управління запасами в логістичних системах зводиться до вирішення такого завдання, як підтримка розмірів матеріальних запасів на такому рівні, щоб забезпечити безперебійне постачання всіх підрозділів необхідними матеріальними ресурсами за умови дотримання мінімальних витрат.

Система управління запасами – сукупність правил і показників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів.

У логістиці застосовуються такі технологічні системи управління запасами*63:

*63: {Гаджинский A.M. Логистика: Учеб. для высших и средних спец. учеб. заведений. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2000. — 375 е.; Зеваков А.М., Петров В.В. Логистика производственных и товарных запасов: Учебник. — СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2002. — 320 е.; Логистика: Учебник / Под ред. Б.А. Аникина. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: ИНФРА-М, 2002. — 367 с.; Пономарьова Ю.В. Логістика: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2003. — 189 е.; Семененко А.И. Предпринимательская логистика. — СПб.: Политехника, 1997. — 350 е.; Сергеев В.И. Логистика в бизнесе: Учебник. — М.: ИНФРА-М, 2001. — 608 с.}

– система управління запасами з фіксованим розміром замовлення;

– система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення;

– система зі встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня;

– система "Мінімум-максимум";

– система оперативного управління.

Параметрами системи управління запасами є:

– точка замовлення – мінімальний (контрольний) рівень запасів продукції, за умови досягнення якого необхідне їх поповнення;

– нормативний рівень запасів – розрахункова величина запасів, яка досягається під час чергової закупівлі;

– обсяг окремої закупівлі;

– частота здійснення закупівель – тривалість інтервалу між двома можливими закупівлями продукції, тобто періодичність поповнення запасів продукції;

– поповнювана кількість продукції, за якої досягається мінімум витрат на зберігання запасу згідно із заданими витратами на поповнення і заданими альтернативними витратами інвестованого капіталу.

Розглянемо сутність систем управління запасами.

Система з фіксованим розміром замовлення. Це класична система, у якій розмір замовлення на поповнення запасу є постійною величиною. Замовлення на постачання продукції здійснюється за умови зменшення наявного на складах логістичної системи запасу до встановленого мінімального критичного рівня, який називають точкою замовлення.

У процесі функціонування цієї технологічної системи інтервали постачання можуть бути різними залежно від інтенсивності витрат (споживання) матеріальних ресурсів у логістичній системі.

Регулюючими параметрами цієї системи є розмір замовлення і точка замовлення.

За умови досягнення запасом нижньої критичної межі та організації чергового замовлення на постачання необхідних матеріальних ресурсів рівень запасу на момент організації замовлення має бути достатнім для безперебійної роботи в період логістичного циклу. При цьому страховий запас повинен залишитися недоторканним.

Система з фіксованим розміром замовлення іноді ще називається двобункерною, оскільки в такому випадку передбачається, що запас зберігається ніби в двох бункерах. З першого бункера матеріальні ресурси витрачаються з моменту надходження чергової партії до моменту подачі замовлення, а з другого бункера – у період між подачею замовлення і його виконанням, тобто до моменту постачання.

На практиці система управління запасами з фіксованим розміром замовлення застосовується переважно в таких випадках:

– великі втрати внаслідок відсутності запасу;

– високі витрати на зберігання запасів;

– висока вартість товару, який замовляється;

– високий ступінь невизначеності попиту;

– наявність знижки з ціни залежно від кількості, яка замовляється;

– накладання постачальником обмеження на мінімальний розмір партії постачання.

Перевага: передбачає захист підприємства від утворення дефіциту матеріальних ресурсів.

Недоліки системи з фіксованим розміром замовлення:

1) передбачає безперервний облік залишків матеріальних ресурсів на складах логістичної системи з тим, щоб не пропустити момент досягнення точки замовлення;

2) за наявності широкої номенклатури матеріалів (або асортименту – для торгового підприємства) необхідною умовою застосування цієї системи є використання технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів.

Система з фіксованою періодичністю замовлення. Замовлення роблять у чітко визначені моменти часу, які віддалені один від одного на рівні інтервали, наприклад один раз на місяць, один раз на тиждень, один раз на 2 тижні і т. ін., а розмір запасу регулюється шляхом зміни обсягу партії.

Наприкінці кожного періоду перевіряється рівень запасів і на основі цього визначається розмір партії постачання. Таким чином, у системі з фіксованою періодичністю замовлення змінюється розмір замовлення (обсяг партії), який залежить від рівня витрат (споживання) матеріальних ресурсів у попередньому періоді. Величина замовлення визначається як різниця між фіксованим максимальним рівнем, до якого відбувається поповнення запасу, і фактичним його обсягом у момент замовлення.

Регулюючими параметрами цієї системи є максимальний розмір запасу і фіксований період замовлення, тобто інтервал між двома замовленнями або черговими надходженнями партій.

Таким чином, система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення застосовується в таких випадках:

– умови постачання дозволяють варіювати розмір замовлення;

– витрати на замовлення і доставку порівняно невеликі;

– втрати від можливого дефіциту порівняно невеликі.

Перевага цієї системи: відсутність необхідності вести систематичний облік запасів на складах логістичної системи.

Недолік: необхідність робити замовлення іноді на незначну кількість матеріальних ресурсів, а за умови прискорення інтенсивності споживання матеріалів (наприклад, внаслідок зростання попиту на готову продукцію) виникає небезпека використання запасу до настання моменту чергового замовлення, тобто виникнення дефіциту.

Система із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня. У цій системі вхідним параметром є період часу між замовленнями. Щоб запобігти завищенню обсягів запасів, які знаходяться на складі, або їх дефіциту, замовлення подаються не тільки у встановлені моменти часу, але і за умови досягнення запасом граничного рівня. Розглянута система містить елемент системи з фіксованим інтервалом часу між замовленнями (встановлену періодичність замовлення) та елемент системи з фіксованим розміром замовлення (відстеження граничного рівня запасів, тобто точки замовлення).

Таким чином, рівень матеріального запасу регулюється як зверху, так і знизу. У тому випадку, коли розмір запасу знижується до мінімального рівня раніше настання терміну подачі чергового замовлення, то робиться позачергове замовлення. В інший час ця система функціонує як система з фіксованою періодичністю замовлення.

Відмінністю системи є те, що замовлення поділяються на дві категорії: планові та додаткові. Планові замовлення роблять через задані інтервали часу. Можливі додаткові замовлення – якщо наявність запасів на складі досягає граничного рівня. Очевидно, що необхідність додаткових замовлень може з'явитися тільки за умови відхилення темпів споживання від запланованих.

Перевага цієї системи: повне виключення недостачі матеріальних ресурсів для потреб логістичної системи. Недолік: необхідність додаткових витрат на організацію постійного спостереження за станом величини запасів.

Система "Мінімум-максимум". Як і в системі з фіксованим інтервалом часу між замовленнями, тут використовується сталий інтервал часу між замовленнями. Система "Мінімум - максимум" зорієнтована на ситуацію, коли витрати на облік запасів і витрати на оформлення замовлення настільки значні, що стають порівняними із втратами від дефіциту запасів. Тому в цій системі замовлення з'являються не через задані інтервали часу, а тільки за умови, що запаси на складі в цей момент виявилися рівними або меншими від установленого мінімального рівня. У разі видачі замовлення його розмір розраховується так, щоб постачання поповнило запаси до максимального рівня. Таким чином, ця система працює лише з двома рівнями запасів – мінімальним і максимальним, чим і зумовлюється її назва.

Система оперативного управління. Під час використання цієї системи через певні проміжки часу приймається оперативне рішення: "замовляти" або "не замовляти", а якщо замовляти, то яку кількість одиниць товару.

Найдієвішим інструментом управління запасами в логістичних системах є ЛВС і XYZ.

Залежно від концентрації вартості можна теж виділити певні групи матеріальних ресурсів. Цю залежність демонструє АВС-аналіз.

У загальному випадку АВС-аналіз є методом, за допомогою якого визначають ступінь розподілу конкретної характеристики (вартості) між окремими елементами якої-небудь множини. В основі методу ABC лежить так зване правило Парето. Відповідно до нього безліч керованих об'єктів поділяється на дві неоднакові частини (80/20). Дуже поширений у логістиці метод ABC пропонує глибший поділ – на три частини.

Щодо управління матеріальними запасами метод ABC – спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає в розбитті номенклатури N реалізованих товарно-матеріальних цінностей на три нерівнопотужних підмножини А, В і С на основі деякого формального алгоритму.

Для проведення ABC-аналізу необхідно:

1) встановити вартість кожного з видів запасу (за закупними цінами);

2) розташувати запаси за зменшенням ціни;

3) знайти суму даних про кількість і витрати на придбання;

4) розбити запаси на групи залежно від їх частки в загальних витратах на придбання.

Залежно від витрат запаси поділяються на три групи – А, В, С за їх часткою в загальних витратах на придбання. Однак розподіл не обов'язково відбувається на три групи; число груп та їх межі вибираються довільно. Найбільш типовою є така класифікація:

1. Група "А": найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75–80% загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10–20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні.

2. Група "Б": середні за вартістю товари, їх частка в загальній сумі запасів становить приблизно 10–15%, але у кількісному відношенні ці запаси становлять 30–40% продукції, яка зберігається.

3. Група "С": найдешевші. Вони становлять 5–10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40–50% від загального обсягу зберігання.

Аналіз ABC показує значення кожної групи товарів. Зазвичай на 20% усіх товарів, які знаходяться в запасах, припадає 80% всіх витрат. Виходячи з цього, для кожної з трьох груп товарів закладається різний ступінь деталізації під час планування та контролю.

XYZ-аналіз – це спосіб класифікації асортиментних одиниць залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування*64.

*64: {Гаджинский A.M. Логистика: Учеб. для высших и средних спец. учеб. заведений. — 3-е изд., перераб. и доп. — М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2000. — 375 е.; Леншин И.А., Смольняков Ю.Й. Логистика: В 2 ч. — Ч. 1. — М.: Машиностроение, 1996. — 246 с.}

Відповідно до XYZ-класифікації виділяють такі групи запасів:

– групу "X", що включає товари (або запаси для їх виготовлення), попит на які рівномірний, або може незначно коливатися. Обсяг реалізації за товарами, включеними у цю групу, добре передбачається;

– групу "У", що включає товари (або запаси для їх виготовлення), які споживаються в обсягах, що коливаються. Зокрема, в цю групу можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту за товарами групи "Y" – середні;

– групу "Z", що включає товари (або запаси для їх виготовлення), попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів групи "Z" складно.

Методика здійснення XYZ-аналізу виглядає таким чином:

1. визначення коефіцієнта варіації попиту () як критерію, на основі якого конкретну позицію асортименту зараховують до групи X, Y або Z:

, (6.1)

де , – і-те значення попиту за оцінюваною позицією;

– середнє значення попиту за оцінюваною позицією за період п;

– величина періоду, за який зроблено оцінку.

Величина коефіцієнта варіації змінюється в межах від нуля до нескінченності;

2) здійснення поділу на групи X, Y і Z :

а) група X – інтервал ;

б) група Y – інтервал ;

в) група Z – інтервал .

Результатом спільного проведення аналізів ABC і XYZ є матриця, яка складається з дев'яти різних класів (табл. 6.1).

Таблиця 6.1. Матриця проведення аналізів ABC і XYZ

Група	А	В	С
Х-матеріал	Висока споживча вартість	Середня споживча вартість	Низька споживча вартість
	Високий ступінь надійності прогнозу споживання	Високий ступінь надійності прогнозу споживання	Високий ступінь надійності прогнозу споживання
Y-матеріал	Висока споживча вартість	Середня споживча вартість	Низька споживча вартість
	Середній ступінь надійності прогнозу споживання	Середній ступінь надійності прогнозу споживання	Середній ступінь надійності прогнозу споживання
Z-матеріал	Висока споживча вартість	Середня споживча вартість	Низька споживча вартість
	Низький ступінь надійності прогнозу споживання	Низький ступінь надійності прогнозу споживання	Низький ступінь надійності прогнозу споживання

Низький ступінь надійності прогнозу споживання

Короткі методичні рекомендації до вивчення теми

Основні терміни: логістичні системи, матеріальні потоки, матеріальні ресурси, запаси, форми організації матеріально-технічного забезпечення і збуту в логістичних системах, система управління матеріальними запасами, АВС-аналіз, правило Парето.

Матеріал, який мають засвоїти студенти

Студент повинен знати, що матеріальні ресурси можуть перебувати в динамічному (у вигляді матеріальних потоків) та статичному (у вигляді запасів) станах. Тож управління має включати набір управлінських впливів та процедур з оптимізації матеріальних потоків і запасів. Це управління здійснюється у відкритих динамічних логістичних системах.

На підприємствах країн з розвиненою ринковою економікою застосовуються дві форми організації матеріально-технічного забезпечення і збуту у логістичних системах: централізована та децентралізована. Кожній з цих форм може бути властива згрупована або розкидана служба постачання і збуту.

Слід знати, що для розкиданої служби характерне розосередження лінійних підрозділів, які виконують окремі функції, по двох або більше спеціалізованих відділах.

При згрупованій службі всі її підрозділи, що виконують окремі функції (постачання, збут, збереження запасів, перевезення і т. ін.), перебувають у віданні одного відділу.

Матеріальні запаси – це продукція виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва й обігу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ у процес виробничого або особистого споживання.

У теорії управління запаси класифікуються за такими ознаками: 1) за місцем продукції в логістичному ланцюзі; 2) за фазами процесу відтворення; 3) залежно від комплексних логістичних активностей; 4) за функціональним призначенням; 5) залежно від ланки логістичного ланцюга або логістичних посередників; 6) за концентрацією вартості.

Належна увага має бути приділена вивченню питань, пов'язаних із застосуванням різних систем управління запасами.

Система управління запасами – сукупність правил і показників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів.

У логістиці застосовуються такі технологічні системи управління запасами:

– система управління запасами з фіксованим розміром замовлення;

– система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення;

– система зі встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня;

– система "Мінімум-максимум";

– система оперативного управління.

Студенти повинні звернути увагу на можливість залежно від концентрації вартості виділяти певні групи матеріальних ресурсів. Цю залежність демонструє ABC-аналіз. XYZ-аналіз дозволяє виділяти групи запасів залежно від сталості потреби в них та можливості її прогнозування.

Семінарське заняття

Питання до семінарського заняття

1. Організаційні форми управління матеріальними потоками в логістичних системах.

2. Розкидана і згрупована служби постачання і збуту.

3. Матеріальні запаси, види, причини їх створення.

4. Системи управління матеріальними запасами.

Тематика рефератів

1. Характеристика дефініцій понять "матеріальні ресурси", "матеріальні запаси", "матеріальні потоки".

2. Класифікація матеріальних запасів.

3. Порівняльна характеристика систем управління матеріальними запасами.

4. Вітчизняна та зарубіжна практика застосування різних систем управління матеріальними запасами та організаційних форм управління матеріальними потоками.

5. Організаційні форми управління матеріальними потоками на промислових підприємствах.

Практичне заняття

Економічний алгоритм рішення логістичних задач: "Розрахунок дати замовлення", "ABC-XYZ-аналіз запасів"

Методичні вказівки

Контроль здійснюється за всіма марками матеріальних ресурсів, застосовуваних на підприємстві (щоправда, з різною періодичністю залежно від важливості розглянутого матеріалу), а на печать виводяться дані за тими позиціями, де має місце дефіцит, тобто рівень менше встановленої норми запасу за даним видом матеріалу. Наприклад, залишки матеріалів, що витрачаються щодня й у великих кількостях, повинні перевірятися з періодичністю один раз на тиждень, а малоцінні і швидкозношувані предмети – один раз на місяць або на два місяці. Для рішення потрібно за кожним видом матеріалу визначити середній залишок запасу, що витрачається, за визначений проміжок часу (наприклад, за 90 або 60 попередніх днів) і порівняти його з установленою нормою запасу за даним матеріалом. Можлива сума мобілізації оборотних коштів визначається як добуток понаднормативних запасів та вартості їх одиниці (кг, т, м і т. ін.)

В усіх системах управління запасами використовується параметр, названий точкою замовлення – датою замовлення. Це найнижчий рівень запасів марки матеріалу, по досягненню якого необхідно організувати чергове замовлення на постачання даного матеріального ресурсу. Цей рівень має бути достатнім для задоволення попиту в період заготівельного циклу, тобто часу на оформлення й оплату договору на постачання, виготовлення матеріалу в постачальника і його доставку підприємству. Кількість днів, на які вистачить залишку матеріалу, дорівнює відношенню залишку матеріалу на складі до середньодобової витрати матеріалу. Резерв оборотних коштів – добутку транзитної норми відвантаження та договірної ціни на постачання.

Методика ABC, XYZ-аналізів наведена в темі 6.

Матриця ABC-XYZ-аналізу виглядає так:

АХ	AY	AZ
ВХ	ВY	ВZ
СХ	СY	СZ

Наприклад, у комірку АХ записуються номери продуктів, які ввійшли до групи А при здійсненні ABC-аналізу та до групи X при здійсненні XYZ-аналізу.

Задачі

Задача 6.1

Визначити: середній запас і-ї марки матеріалу на складі, за попередні 90 днів (Z сер. І) і порівняти його з нормативом запасу цієї марки матеріалу. Якщо: 1) установлена норма запасу по і-й марці матеріалу в натуральному вираженні Vі = 300 т; 2) індекс розглянутої марки матеріалу і; 3) залишок і-ї марки матеріалу на 01.03.2006 становив – 210 т, на 01.04.2006 – 225 т, і на 01.05.2006 – 255 т.

Задача 6.2

Дати оцінку запасів цементу марки 300 на складі. Визначити можливу суму мобілізації оборотних коштів, використовуючи такі вихідні дані:

1) установлена норма запасу по марці цементу 300 в натуральному вираженні Vj = 500 т;

2) індекс розглянутої марки матеріалу і;

3) середній запас j-ї марки цементу на складі за 90 попередніх днів 750 т;

4) договірна ціна поставленого матеріалу С. = 400 грн/т.

Задача 6.3

Визначити витрати на зберігання однієї групової упаковки мінеральної води за місяць. Якщо відомі такі вихідні дані:

1) на склад мінеральна вода надходить партіями по 4 вагони;

2) у кожен вагон постачальник навантажує по 6000 групових упаковок води (по 12 скляних пляшок кожної);

3) нова партія прибуває після повного використання попередньої. Страховий запас не передбачений;

4) статті витрат на утримання мінеральної води на складі за попередній місяць становили: заробітна плата персоналу – 92 480 грн/міс.; витрати на інвестований в запаси капітал – 10 000 грн/міс.; витрати на утримання споруд та обладнання – 30 000 грн/міс.; витрати на охорону – 10 000 грн/міс.; страхування ризиків – 16 000 грн/міс.

Задача 6.4

Вихідні дані:

– середньодобова витрата матеріалу Р1 = 2 т/доба;

– індекс розглянутої марки і;

– дата контролю інформації 20-те число;

– час заготівельного періоду Тзаг.і=18 діб;

– залишок матеріалу на складі Zі = 58 т;

– договірна ціна на постачання Сі = 8500 грн/т;

– транзитна норма відвантаження Фтр= 68 т.

Визначити:

1) дату наступного замовлення;

2) резерв оборотних коштів.

Задача 6.5

Здійснити ABC-аналіз запасів та розробити схему їх розміщення на складі за такими даними:

Таблиця 6.2. Вихідні дані для здійснення АВС-аналізу

Вид запасів	Обсяг запасів, тис. гри
А	10
Б	200
В	5100
Г	50
Д	80
Е	90
Є	60
Ж	100
З	800
І	300

Задача 6.6

Здійснити ABC-аналіз за такими вихідними даними:

Таблиця 6.3. Вихідні дані і таблиця для здійснення АВС-аналізу

№ з/п	Назва напою (соку)	(соку) Річний обсяг продажу, грн	Частка в продажу, %	Акумульована частка, %	Клас (група)
1	Апельсиновий	8888,57
2	Яблучно-полуничний	4586,71
3	Вишневий	4491,83
4	Морквяно-яблучно-банановий	4365,24
5	Ґрейпфрутовий	3165,07
6	Томатний	258,63
7	Абрикосовий	2245,49
8	Екзотичний напій	2233,11
9	Напій із білого винограду	2062,25
10	Чорна смородина	1745,06
11	Яблучний	1158,44
12	Сливовий	1167,48
13	Мультифрукт	682,04
14	Грушевий	573,20
	Усього

Задача 6.7

Здійснити XYZ-аналіз. Вихідні дані наведено в табл. 6.4. Задача 6.8

Побудувати матрицю ABC-XYZ-аналізу, використовуючи такі дані:

Результати ABC-аналізу		Результати XYZ-аналізу
№ товару	Група	№ товару	Група
14	А	14	Х
9		5
2	В
		6
3		4
		8
		13
		15
		1	У
4
		3
15		7
10		9
5		10
6	С
8		11	Z
11		12
12
13		2
1
7

Таблиця 6.4. Вихідні дані для XYZ-аналізу

№ з/п	Назва напою (соку)
		річний, грн	І кв.	II кв.	ІІІ кв.	IV кв.	середнє квартальне значення
1	Апельсиновий		2134,58	2274,5	2040,7	2133,8
2	Яблучно-полуничний		2245,71	1031,4	557,7	342,11
3	Вишневий		1324,08	1224,0	1285	655,1
4	Морквяно-яблучно-банановий		1132,45	1246,9	1323,8	664,15
5	Ґрейпфрутовий		1134,31	344,5	677,0	1008,06
6	Томатний		635,8	721,01	645,8	586,93
7	Абрикосовий		613,4	625,7	567,7	402,54
8	Екзотичний напій		612,4	641,7	537,51	409,55
9	Напій із білого винограду		466,91	545,9	475,3	603,4
10	Чорна смородина		346,72	734,6	121,4	452,47
11	Яблучний		324,5	302,15	289,7	345,24
12	Сливовий		307,25	567,82	234,3	59,82
13	Мультифрукт		123,34	11,35	145,6	402,75
14	Грушевий		122,1	67,8	167,9	320,5
	Усього

Ситуаційна задача "Організація управління запасами на фірмі" "Електропровід""

На ринку електротехнічних товарів функціонує фірма "Електропровід", яка виробляє дроти, розетки, вимикачі і т. ін. Здебільшого її клієнтами є будівельні компанії.

Для більш ефективного управління діяльністю фірми було створено відділ логістики. Спеціалісти з логістики проаналізували обсяг продажу за кількома номенклатурними позиціями. В результаті дослідження виявилося, що за системи обліку, яка наявна на фірмі, спрогнозувати запаси не можливо. Так, за підсумками минулого року виявилося, що в перші три тижні січня взагалі не було продажу. Збут поступово налагоджувався з невеликими коливаннями. Потім раптово виникало двократне зростання продажу, після чого все поверталося до попереднього рівня, а згодом знову значне підвищення продажу. У кінці року загальний рівень замовлень зріс у 4–5 разів. У цілому річна амплітуда коливань обсягів реалізації за тиждень від мінімальної величини до максимальної відрізнялась у шість разів.

Завдання

Запропонуйте варіант оптимального ведення політики запасів.

Завдання для самостійного виконання

Виконати тестові завдання.

1. Мотиви створення матеріальних запасів:

а) імовірність порушення встановленого графіка постачань;

б) можливість коливання попиту;

в) сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

г) знижки за покупку великої партії товарів;

д) можливість рівномірного здійснення операцій з виробництва і розподілу;

е) заповнення складських площ;

є) цього вимагають нормативні акти.

2. Мотивами створення матеріальних запасів не є:

а) імовірність порушення встановленого графіка постачань;

б) можливість коливання попиту;

в) сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;

г) знижки за покупку великої партії товарів;

д) можливість рівномірного здійснення операцій з виробництва і розподілу;

е) заповнення складських площ;

є) цього вимагають нормативні акти.

3. За місцем продукції в логістичному ланцюзі запаси поділяються:

а) на запаси матеріальних ресурсів;

б) запаси незавершеного виробництва;

в) запаси готової продукції;

г) запаси тари;

д) запаси зворотних відходів;

е) запаси в постачанні; є) запаси у виробництві;

ж) запаси у дистрибуції.

4. За фазами процесу відтворення запаси поділяються:

а) на запаси матеріальних ресурсів;

б) запаси незавершеного виробництва;

в) запаси готової продукції;

г) запаси тари;

д) запаси зворотних відходів;

е) запаси в постачанні;

є) запаси у виробництві;

ж) запаси у дистрибуції.

5. Щодо ланки логістичного ланцюга або логістичних посередників запаси поділяються:

а) на запаси в постачальників;

б) запаси у споживачів;

в) запаси в торгових посередників;

г) запаси в посередників у фізичному розподілі;

д) складські запаси;

е) транспортні запаси;

є) запаси вантажопереробки.

6. Стосовно комплексних логістичних активностей запаси підрозділяються:

а) на запаси в постачальників;

б) запаси у споживачів;

в) запаси в торгових посередників;

г) запаси в посередників у фізичному розподілі;

д) складські запаси;

е) транспортні запаси;

є) запаси вантажопереробки.

7. Основна частина виробничих і товарних запасів, які призначені для забезпечення неперервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями – це:

а) поточні запаси;

б) страхові запаси;

в) підготовчі запаси;

г) сезонні запаси.

8. Запаси, призначені для безперервного постачання споживачеві за непередбачених обставин – це:

а) підготовчі запаси;

б) страхові запаси;

в) запаси просування;

г) сезонні запаси.

9. Згідно з ABC-аналізом до групи "А" зараховують:

а) найдорожчі товари, на частку яких припадає приблизно 75—80 % загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10—20 % загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

б) середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10—15 %, але у кількісному від- ношенні ці запаси становлять 30–40% продукції, яка зберігається;

в) найдешевші товари, які становлять 5–10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40–50% від загального обсягу зберігання.

10. Диференціація запасів за XYZ-методом проводиться на основі:

а) витрат на придбання запасів;

б) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

в) конкурентноспроможності товарної позиції;

г) життєвого циклу товарів.

11. Згідно з XYZ-аналізом товари із сезонним характером попиту можуть бути зараховані до групи:

а) X;

б) Y;

в) Z.

12. До категорії "виробничий запас" належать:

а) товари на шляху від постачальника до споживача;

б) товари на складах оптових баз;

в) товари на складах сировини підприємств промисловості;

г) товари на складах готової продукції підприємств-виробників.

13. До основних систем управління запасами не належить:

а) система управління запасами з фіксованим розміром замовлення;

б) система управління запасами з фіксованим часовим інтервалом між замовленнями;

в) система з встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня;

г) "трибункерна" система управління запасами.

14. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення належать:

а) точка замовлення;

б) максимальний розмір запасу;

в) розмір замовлення;

г) фіксований період замовлення;

д) правильні відповіді "а" і "в";

е) правильні відповіді "б" і "г".

15. До регулюючих параметрів системи управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення належать:

а) точка замовлення;

б) максимальний розмір замовлення;

в) розмір замовлення;

г) фіксований період замовлення;

д) правильні відповіді "а" і "в";

е) правильні відповіді "б" і "г".

16. У системі управління запасами "Мінімум-максимум" замовлення робляться, якщо запаси на складі:

а) менші або дорівнюють встановленому мінімальному рівню;

б) більші за встановлений мінімальний рівень;

в) дорівнюють встановленому максимальному рівню;

г) більші за встановлений максимальний рівень.

17. Відповідно до методу Парето множина керованих об'єктів поділяється на дві частини у пропорції:

а) 10/90;

б) 20/80;

в) 40/60;

г) 50/50.

18. Диференціація запасів за ABC-методом проводиться на основі:

а) витрат на придбання запасів;

б) ступеня рівномірності попиту і точності прогнозування;

в) конкурентноспроможності товарної позиції;

г) життєвого циклу товарів.

19. Ознакою, на основі якої конкретну позицію асортименту зараховують до групи X, Y або Z є:

а) життєвий цикл товарної позиції;

б) купівельна вартість запасів за товарною позицією;

в) коефіцієнт варіації попиту за товарною позицією;

г) частка товару на ринку.

20. До категорії "товарний запас" належать:

а) запаси на складі сировини взуттєвої фабрики;

б) запаси металопрокату на складі готової продукції металургійного комбінату;

в) запаси борошна на складах хлібозаводу;

г) запаси сировини на складі мелькомбінату.

21. Згідно з ABC-аналізом до групи "С" зараховують:

а) найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75–80% загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10–20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

б) середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10–15%, але у кількісному відношенні ці запаси становлять 30–40% продукції, яка зберігається;

в) найдешевші товари, які становлять 5–10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40–50% від загального обсягу зберігання.

22. Згідно з ABC-аналізом до групи "В" зараховують:

а) найдорожчі товари, на частку яких припадає приблизно 75–80% загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10–20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні;

б) середні за вартістю товари, частка яких у загальній сумі запасів становить приблизно 10–15%, але у кількісному відношенні ці запаси становлять 30–40% продукції, яка зберігається;

в) найдешевші товари, які становлять 5–10% від загальної вартості виробів, що зберігаються, і 40–50% від загального обсягу зберігання.

23. До мотивів створення підприємцями запасів належать:

а) імовірність порушення встановленого графіка постачань;

б) спекуляція;

в) знижки за покупку великої партії товарів;

г) всі перераховані.

24. На підприємствах країн із розвиненою ринковою економікою застосовуються такі форми організації матеріально-технічного забезпечення і збуту, що функціонують на принципах логістики:

а) централізовані;

б) розкидані;

в) змішані;

г) комбіновані;

д) децентралізовані.

25. Для розкиданої служби постачання і збуту характерне:

а) розосередження лінійних підрозділів, що виконують окремі функції, за двома або більше спеціалізованими відділами;

б) те, що всі підрозділи, які виконують окремі функції (постачання, збут, збереження запасів, перевезення і т. ін.), перебувають у віданні одного відділу;

в) обидва варіанти правильні;

г) правильної відповіді немає.

26. Для згрупованої служби постачання і збуту характерне:

а) те, що всі підрозділи, які виконують окремі функції (постачання, збут, збереження запасів, перевезення і т. ін.), перебувають у віданні одного відділу;

б) розосередження лінійних підрозділів, що виконують окремі функції, за двома або більше спеціалізованими відділами;

в) обидва варіанти правильні;

г) правильної відповіді немає.

27. Для децентралізованої служби постачання і збуту характерне:

а) розосередження лінійних підрозділів, що виконують окремі функції, за двома або більше спеціалізованими відділами;

б) те, що всі підрозділи, які виконують окремі функції (постачання, збут, збереження запасів, перевезення і т. ін.), перебувають у віданні одного відділу;

в) обидва варіанти правильні;

г) правильної відповіді немає.

28. Економічні методи впливу держави на процеси руху товарів мають становити систему:

а) фінансових заходів для раціоналізації товароруху і скорочення пов'язаних із ним витрат;

б) адміністративних заходів для раціоналізації товароруху і скорочення пов'язаних із ним витрат;

в) фінансових заходів для обмеження товароруху і скорочення пов'язаних із ним витрат;

г) адміністративних заходів для збільшення товаропотоків і скорочення пов'язаних з їх організацією витрат.

Вписати пропущені слова, закінчити речення.

1. Матеріальні запаси – це ______________________ виробничо-технічного __________________________________, яка знаходиться на _____________________

_____________________ і _____________, народного ___________________та інші ______________, що _______________________________ на вступ у ___________ ___________________________________________ або _________________________

________________________________________________________________________.

2. Основними мотивами створення матеріальних запасів є ______________

________________________________________________________________________

3. За місцем продукції в логістичному ланцюзі виділяють запаси

________________________________________________________________________

4. За фазами процесу відтворення запаси бувають _____________________

5. За функціональним призначенням можна класифікувати лише _________________________ і ______________________ запаси.

6. За концентрацією вартості запаси бувають _________________________

7. Для групи А запасів характерна _____________________ концентрація

________________________________________________________________________.

8. Система управління запасами — сукупність _______________________ і

показників, які визначають _______________ часу й _____________________

___________________ продукції для _________________ запасів.

9. Параметрами системи управління запасами є ______________________.

10. Точка замовлення – ________________________________ (контрольний)

___________________________________ продукції, за якого необхідно їх _________.

11. Недоліки системи з фіксованим розміром замовлення:

1) _________________________;

2) _________________________

12. XYZ-аналіз – це спосіб _________________________________________

одиниць залежно від ______________________________________ і ________

_____________________________________________________ прогнозування.

13. Група запасів "X" включає товари _____________________________.

14. Можливості прогнозування попиту за товарами групи "Y"

_______________________________________________________________________

15. Прогнозувати обсяги реалізації товарів групи "Z" _________________

16. До групи X належать товари, коефіцієнт варіації обсягів реалізації, яких знаходиться в інтервалі __________________________________________.

17. Доповніть таблицю.

Таблиця 6.5. Таблиця ABC-XYZ-аналізу

	А	В	С
Х	споживча вартість	споживча вартість	споживча вартість
	ступінь надійності прогнозу споживання	ступінь надійності прогнозу споживання	ступінь надійності прогнозу споживання
У	споживча вартість	споживча вартість	споживча вартість
	ступінь надійності прогнозу споживання	ступінь надійності прогнозу споживання	ступінь надійності прогнозу споживання
Z	споживча вартість	споживча вартість	споживча вартість
	ступінь надійності прогнозу споживання	ступінь надійності прогнозу споживання	ступінь надійності прогнозу споживання

18. Розкидана служба постачання і збуту відрізняється від згрупованої

19. Організаційні форми управління матеріальними потоками в логістичних системах бувають______________ та _______________.

Підібрати відповідні терміни (позначені літерами) до кожного з наведених нижче положень (позначених цифрами).

A. Матеріальні запаси.

Б. Запаси постачання.

B. Виробничі запаси.

Г. Товарні (збутові) запаси.

Д. Сукупні матеріальні запаси.

Е. Складські запаси.

Є. Транспортні запаси.

Ж. Запаси вантажопереробки.

3. Поточні (регулярні) запаси.

І. Страхові (гарантійні) запаси.

К. Підготовчі (буферні) запаси.

Л. Сезонні запаси.

М. Спекулятивні запаси.

Н. Застарілі (неліквідні) запаси.

О. Система управління запасами.

П. Децентралізована форма управління матеріальними потоками.

Р. Згрупована служба постачання і збуту.

1. Сукупність правил і показників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів.

2. Запаси, які є об'єктом оптимізації логістичного управління з погляду загальних витрат і містять запаси у постачанні, виробничі запаси і товарні запаси.

3. Це продукція виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва й обігу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ у процес виробничого або особистого споживання.

4. Запаси, які створюються для захисту від можливого підвищення цін на матеріальні ресурси або введення протекційних квот і тарифів.

5. Запаси матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції, які знаходяться у процесі транспортування від однієї ланки логістичної системи до іншої або в межах однієї ланки логістичної системи.

6. Частина виробничого (товарного) запасу, призначена для підготовки матеріальних ресурсів і готової продукції до виробничого або особистого споживання, їх наявність, викликана необхідністю виконання певних логістичних операцій з приймання, оформлення, завантаження-розвантаження, додаткової підготовки до споживання.

7. Матеріальні ресурси, які знаходяться в логістичних ланцюгах від постачальників до складів матеріальних ресурсів товаровиробника, призначені для забезпечення виробництва готової продукції.

8. Запаси, які утворюються внаслідок розбіжності логістичних циклів у виробництві і дистриб'юції з життєвим циклом товарів, а також через погіршення якості товарів під час зберігання.

9. Запаси матеріальних ресурсів і незавершеного виробництва, які надійшли до споживачів і не були піддані переробці, які знаходяться на підприємствах усіх галузей сфери матеріального виробництва, призначені для виробничого споживання і які дозволяють забезпечити безперебійність виробничого процесу.

10. Основна частина виробничих і товарних запасів, які призначені для забезпечення неперервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями, утворюються за умов нерівномірного і регулярного постачання через невідповідність обсягів постачання і разового споживання.

11. Запаси готової продукції, транспортні запаси, які знаходяться на складах готової продукції фірми виробника і в дистрибутивній мережі, призначені для задоволення попиту споживачів (продажу).

12. Запаси продукції, які знаходяться на складах різного типу і рівня певних ланок логістичної системи, як внутрішньо-фірмових, так і логістичних посередників.

13. Специфічний складський запас, який формується без логістичної операції зберігання (наприклад, перевалка в одному транспортному вузлі з одного виду транспорту на інший, консолідація, сортування і т. ін.).

14. Запаси, призначені для безперервного постачання споживача за умови непередбачених обставин.

15. Запаси матеріальних ресурсів і готової продукції, створювані та підтримувані за очевидних сезонних коливань попиту або характеру виробництва, транспортування.

16. Служба, всі підрозділи якої, що виконують окремі функції (постачання, збут, збереження запасів, перевезення і т. ін.), перебувають у віданні одного відділу.

17. Форма управління матеріальними потоками, яка застосовується на тих підприємствах, що розміщені в різних районах і спеціалізуються на випуску одного або декількох видів продукції (тобто на фірмах із диверсифікованим виробництвом).

Знайти правильні твердження.

1. При згрупованій службі всі її підрозділи, що виконують окремі функції (постачання, збут, збереження запасів, перевезення і т. ін.), перебувають у віданні одного відділу.

2. Одна з основних переваг централізації управління службами матеріально-технічного забезпечення і збуту полягає у зниженні витрат і створенні умов для розробки єдиної заготівельної, збутової та транспортної політики фірм.

3. Децентралізована форма управління застосовується на тих підприємствах, що розміщені в різних районах і спеціалізуються на випуску одного або декількох видів продукції.

4. Недоліки децентралізованої форми організації служб постачання і збуту:

а) підприємства змушені робити закупівлі великого обсягу;

б) істотні витрати на збут.

5. Економічні методи впливу держави на процеси руху товарів мають становити систему адміністративних фінансових заходів для раціоналізації цих процесів і скорочення пов'язаних з ними витрат.

6. Динамічність і невизначеність попиту на ринку робить недоцільним створення і підтримку великих запасів.

7. Можливість негайного обслуговування покупців робить недоцільним створення і підтримку великих запасів.

8. За фазами процесу відтворення виділяють запаси матеріальних ресурсів, запаси незавершеного виробництва, запаси готової продукції.

9. Сезонні запаси – це запаси матеріальних ресурсів і готової продукції, створювані і підтримувані за очевидних сезонних коливань попиту або характеру виробництва, транспортування.

10. Страхові (гарантійні) запаси – це основна частина виробничих і товарних запасів, які призначені для забезпечення безперервності процесу виробництва і збуту між двома черговими постачаннями, створюються за умов нерівномірного і регулярного постачання через невідповідність обсягів постачання і разового споживання.

11. Спекулятивні запаси зазвичай створюються фірмами для матеріальних ресурсів з метою захисту від можливого підвищення цін на них або введення протекційних квот і тарифів.

12. Точка замовлення – мінімальний (контрольний) рівень запасів продукції, за умови досягнення якого необхідно їх поповнення.

13. Система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення – це класична система, у якій розмір замовлення на поповнення запасу є постійною величиною.

14. Регулюючими параметрами системи управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення є розмір замовлення і "точка замовлення".

15. Система з фіксованим розміром замовлення іноді ще називається "двобункерною".

Питання для самоконтролю

1. Які організаційні форми управління матеріальними потоками ви знаєте? Назвіть їх переваги і недоліки.

2. Що становлять згрупована і розкидана служби постачання і збуту?

3. Дайте визначення поняттям "матеріальні запаси" та "матеріальні потоки". Порівняйте їх.

4. Опишіть систему управління запасами з фіксованою кількістю замовлень.

5. Розкрийте сутність системи управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення.

6. Охарактеризуйте систему управління запасами з встановленою періодичністю поповнення запасів до певного рівня.

7. Розкрийте сутність системи управління запасами "Мінімум-максимум".

8. Дайте порівняльну характеристику всіх систем управління запасами та оберіть найбільш придатну для використання на підприємствах України.

9. Розкрийте методику застосування АВС-аналізу в управлінні запасами.

10. Розкрийте сутність методу XYZ-аналізу та можливості його поєднання з ABC-аналізом.

Кросворд

По горизонталі: 1. Основна частина виробничих запасів, що призначені для забезпечення безперебійності виробництва. 2. Запаси продукції, що знаходяться на складах. 3. Запаси, що утворюються через погіршення якісних характеристик товарно-матеріальних цінностей. 4. Запаси, які знаходяться у процесі транспортування. 5. Синонімічна назва підготовчих запасів. 6. Запаси, що є продукцією виробничо-технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва й обігу. 7. Менеджер, що стежить за дотриманням норм запасів. 8. Інтервал часу який має бути між замовленнями у системі управління запасами із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня. 9. Синонімічна назва страхових запасів. 20. Інша назва системи з фіксованим розміром замовлення. 21. Показник, що лежить в основі XYZ-аналізу. 22. Вид аналізу матеріальних запасів. 23. Продукція, що пройшла всі ланки технологічного процесу і придатна до споживання. 24. Регулюючий параметр системи управління з фіксованою періодичністю замовлення є _________ замовлення. 25. Вид матеріальних ресурсів, що носить назву будівельний _____________ 26. Характеристика, залежно від точності якої здійснюється XYZ-аналіз. 27. "Мінімум-максимум". 28. Регулюючим параметром у системі управління запасами з фіксованим розміром замовлення є ___________замовлення. 34. Вид цінностей, що можуть зберігатися на складі. 35. Вид замовлень, що здійснюються в системі із заданою періодичністю поповнення запасів до установленого рівня. 36. Вид запасів, що не можуть бути використані у виробництві. 37. Вид запасів, що використовуються у сфері обігу. 38. Вид логістики, що на рівні підприємства вивчає управління запасами. 39. Вид запасів, що використовуються при виробництві продукції, що складається з різних вузлів і деталей. 40. Параметри, що лежать в основі систем управління запасами. 41. Рівень запасів, що є розрахунковою рекомендованою величиною. 42. Вид товарно-матеріальних цінностей, що є результатом функціонування добувних галузей.

По вертикалі: 10. Мотив створення запасів. 11. Запаси, призначені для споживання в непередбачених ситуаціях. 12. Запаси, що створюються в умовах сезонних коливань попиту. 13. Запаси, що створюються з метою захисту від коливання цін. 14. Синонімічна назва гарантійних запасів. 15. Причини, які спонукають до створення запасів. 16. Синонімічна назва застарілих запасів. 17. Процес обробки вантажів. 18. Синонімічна назва поточних запасів. 19. Одиниця виміру показників. 29. Необхідність споживача у будь-якому товарі, чи послузі, підкріплена грошовою спроможністю. 30. Вид неосновних замовлень, що здійснюються в системі із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня. 31. Вид матеріальних ресурсів, що використовується для здійснення ремонтів. 32. Запаси, що призначені для реалізації. 33. Вид матеріальних ресурсів. 43. Точка замовлення, обсяг закупівлі – це _________ системи управління. 44. Кількість продукції, за якої досягається мінімум витрат на зберігання запасів згідно з запланованими витратами на поповнення запасів. 45. Регулюючим параметром системи управління запасами з фіксованим розміром замовлення є _________ замовлення.

Розділ 7. ЗАГОТІВЕЛЬНА ЛОГІСТИКА

7.1. Сутність і завдання заготівельної логістики.

7.2. Завдання "Зробити або купити

7.3. Вибір постачальника.

7.4. Визначення економічного розміру замовлення.

7.5. Система постачань "Точно у термін" в заготівельній логістиці.

7.1. Сутність і завдання заготівельної логістики

Логістика може бути умовно розділена на певні функціональні області: закупівельну, виробничу, розподільчу, транспортну та інформаційну*65. Аналіз формування та подальшого переміщення потоку матеріальних ресурсів слід почати зі сфери постачання.

*65: {Альбеков А.У., Федько В.П., Митько O.A. Логистика коммерции. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 512 е.; Гаджинский А.М. Логистика: Учеб. для высших и средних спец. учеб. заведений. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Информационно-внедренческий центр "Маркетинг", 2000. – 375 е.; Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2003. – 284 с.}

Підсистема закупівель організовує вхід матеріального потоку в логістичну систему. Логістика на цьому етапі називається закупівельною, однак у літературі часто можна зустріти й інші назви – заготівельна логістика*66 або логістика постачання*67.

*66: {Кальченко А.Г. Логістика: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2003. – С. 51.}

*67: {Зеваков А.М., Петров В.В. Логистика производственных и товарных запасов: Учебник. –- СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 2002. – 320 е.; Крикаєвський Є.В. Логістика. Основи теорії: Підруч. для ВНЗ / Нац. ун-т "Львівська політехніка", Л.: Інтелект-Захід, 2004. – 414 с.}

Заготівельна логістика – це управління матеріальними потоками у процесі забезпечення підприємства матеріальними ресурсами.

Метою заготівельної логістики є адекватне і повне задоволення потреб виробництва в матеріалах із максимально можливою економічною ефективністю.

В умовах функціонування логістичної системи на підприємстві необхідно дотримуватися правила, яке полягає в тому, що розрахунок потреби у закупівлі здійснюється у зворотному до виробничого процесу напрямку, тобто від кінцевої продукції до вихідних сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

В умовах функціонування логістичної системи на підприємстві необхідно дотримуватися правила, яке полягає в тому, що розрахунок потреби у закупівлі здійснюється у зворотному до виробничого процесу напрямку, тобто від кінцевої продукції до вихідних сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

Є типовий набір логістичних активностей, пов'язаних із управлінням закупівлями, характеристику яких подано в табл. 7.1.

Перераховані логістичні активності в управлінні закупівлями мають бути об'єднані єдиною політикою відносин основними постачальниками матеріальних ресурсів.

Таблиця 7.1. Типові логістичні активності в управлінні закупівлями*68

*68: {Неруш Ю.М. Логистика: Учеб. для вузов. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2003. – С. 177–175.}

Найменування	Коротка характеристика
Ідентифікація і переоцінка потреб	Менеджмент закупівель починається з визначення тих постачальницьких трансакцій, які потрібно встановити між відділом закупівель і конкретними споживачами матеріальних ресурсів (підрозділами) фірми. У деяких випадках, наприклад, якщо змінюється асортимент виготовленої продукції, то може бути переглянутий склад внутрішньофірмових споживачів і (або) номенклатура матеріальних ресурсів
Визначення й оцінка вимог споживачів	Як тільки внутрішньофірмові споживачі та номенклатура матеріальних ресурсів визначені, потрібно встановити вимоги до розмірів, параметрів постачань, плани і специфікацію на кожну позицію номенклатури та певну номенклатурну групу матеріальних ресурсів. Крім того, потрібно встановити вимоги користувачів, які визначають сервіс постачань
Завдання "Зробити або купити"	Перш ніж визначати можливих постачальників, необхідно вирішити питання: чи не вигідніше самій фірмі виробляти певні види матеріальних ресурсів (наприклад, компоненти для комплектації складних товарів: автомобілів, комп'ютерів і т. ін.), ніж купувати в інших. У цьому випадку для прийняття остаточного рішення зазвичай оцінюються відповідні витрати і можливий рівень якості
Визначення типів закупівель	На сьогодні є три основних типи організації закупівель матеріальних ресурсів залежно від тривалості та складності: сталі закупівлі, модифіковані закупівлі (у яких змінюється або постачальник, або параметри закуповуваних матеріальних ресурсів), нові закупівлі, викликані потребами нового внутрішньофірмового користувача
Аналіз поведінки ринку	Знання й аналіз ринку постачальників допомагають логістичному персоналу фірми визначити кількість можливих постачальників, позицію на ринку, професіоналізм та інші фактори, що дають змогу правильно організувати закупівлі
Ідентифікація всіх можливих постачальників	Охоплює визначення всіх можливих постачальників певного виду (номенклатури) матеріальних ресурсів, які можуть задовольнити вимоги внутрішньофірмових користувачів. Важливим моментом є включення у цей список тих фірм-постачальників, послугами яких товаровиробник раніше не користувався
Попередня оцінка всіх можливих джерел	Попередня оцінка можливих джерел закуповуваних матеріальних ресурсів полягає у порівнянні пропонованої постачальниками якості матеріальних ресурсів і сервісу з необхідними внутрішньофірмовим користувачам
Остаточна оцінка і вибір постачальника	Після зменшення кількості можливих постачальників на етапі попереднього відбору ті, що залишилися, оцінюються з погляду найкращого вдоволення потреб фірми в матеріальних ресурсах конкретного виду. Для остаточного вибору постачальника використовується, як правило, багатокритеріальна оцінка
Доставка матеріальних ресурсів і супутній сервіс	Включає ряд логістичних активностей, пов'язаних із реалізацією процесу постачань конкретної номенклатури матеріальних ресурсів від постачальника фірмі-виробнику: оформлення договірних відносин, передача прав власності на матеріальні ресурси, процедури замовлень, транспортування, переробка вантажу, зберігання, складування і т. ін. За певних обставин включає рішення з організаційної структури власних логістичних каналів просування матеріальних ресурсів від обраного постачальника
Контроль і оцінка виконання закупівель	Після завершення процесу доставки потрібно організувати вхідний контроль якості матеріальних ресурсів (ця процедура для надійних постачальників може бути відсутньою). Ефективність управління закупівлями оцінюється завдяки безупинному контролю і аудиту виконання умов договорів за термінами, цінами, параметрами постачань, якістю матеріальних ресурсів та сервісу

Основними критеріями розробки логістичної політики здійснення закупівель і формування загальної системи закупівельної логістики є:

– оптимальна періодичність (час) постачань;

– оптимальна структура матеріальних потоків;

– мінімальні сукупні логістичні постачальницькі витрати.