- •Тезисно - опорний конспект лекцій
- •Тема 1: Предмет економічного аналізу та організація аналітичної роботи. Методика дослідження економічних показників.
- •1. Поняття про економічний аналіз. Завдання аналізу в сучасних умовах.
- •2. Методи економічного аналізу.
- •Прийом елімінування включає:
- •3. Методика дослідження економічних показників.
- •Алгоритм № 1. Для розв’язування задач типу: “Валовий збір
- •1. Прийом ланцюгових підстановок:
- •2. Прийом обчислення різниць.
- •3. Індексний прийом.
- •Отже надалі необхідно:
- •Алгоритм № 2. Для розв’язання задач типу: “Собівартість 1 ц. Продукції рослинництва.
- •Прийоми ланцюгових підстановок.
- •Індексний метод.
- •Тема 3. Аналіз виробничих ресурсів та організаційно-технічного рівня підприємства.
- •Самостійне вивчення:
- •Література:
- •1. Аналіз складу, руху і структури основних засобів підприємства.
- •2. Аналіз забезпечення підприємства основними засобами та ефективності їх використання.
- •3. Аналіз використання трудових ресурсів.
- •4. Аналіз продуктивності праці.
- •5.Аналіз використання коштів на оплату праці
- •Виробнича ситуація 1; 2; 3. Показники руху (зміни) і відтворення основних засобів.
- •Тема 4. Аналіз процесу виробництва.
- •Аналіз виробництва продукції рослинництва, резерви підвищення галузі.
- •Посівних площ;
- •Урожайності.
- •2. Аналіз виробництва продукції тваринництва, міроприємства щодо його збільшення.
- •Поголів’я тварин;
- •Продуктивність 1 голови.
- •Тема 5. Аналіз витрат на виробництво продукції.
- •Аналіз собівартості продукції рослинництва.
- •Затрати на 1 га.
- •Урожайність.
- •Основні причини перевитрат за статтями.
- •2.Аналіз собівартості продукції тваринництва.
- •Затрат на 1 голову.
- •Продуктивності 1 голови.
- •Тема 6. Аналіз ринку продукції. Формування портфеля замовлень, реалізації продукції та послуг.
- •Аналіз і оцінка збуту продукції, обґрунтування і вибір економічно доцільних шляхів реалізації.
- •2. Аналіз суми виручки від реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг.
- •Міроприємства , щодо підвищення суми виручки в розрізі головних факторів.
- •3. Аналіз можливості формування портфеля замовлень, попиту на продукцію, конкурентоспроможності продукції, критичної маси продажу.
- •Тема 7. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.
- •1. Прибуток, як показник ефективності діяльності підприємства. Проведення факторного аналізу.
- •Кількість реалізованої продукції;
- •Середня реалізаційна ціна за 1 ц;
- •Виробнича собівартість одиниці продукції.
- •2.Факторний аналіз показників рентабельності продукції.
- •Прибуток від реалізації продукції;
- •Собівартість реалізованої продукції.
- •3. Аналіз розподілу прибутку, обґрунтування основних напрямів використання прибутку.
- •Тема 7. Аналіз фінансового стану підприємства.
- •1. Завдання і джерела аналізу. Будова бухгалтерського балансу.
- •2. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
- •Аналіз поточної платоспроможності.
- •На основі даних додатку №1; №2 (Баланс та звіт про фінансові результати) визначити показники фінансової стійкості підприємства. Заповнити аналітичну таблицю. Написати висновки і пропозиції.
- •Звіт про фінансові результати стов “Флора”
- •І. Фінансові результати.
2. Аналіз фінансової стійкості підприємства.
Умовою виживання підприємства в умовах ринкової економіки є його фінансова стійкість, тобто здатність розвиватись на основі зростання прибутку і капіталу при збереженні платоспроможності і кредитоспроможності.
Фінансову стійкість підприємства характеризує комплекс показників. Найголовніші з них такі:
Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії, концентрації власного капіталу);
Коефіцієнт фінансової залежності (концентрації залученого капіталу);
Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів;
Коефіцієнт забезпечення запасів і затрат власними коштами;
Коефіцієнт маневреності власного капіталу;
Чистий прибуток і рівень рентабельності підприємства.
Коефіцієнт фінансової незалежності показує питому вагу власних і прирівняних до них коштів в активах підприємства. Визначають його діленням суми підсумків першого, другого і п’ятого розділів пасиву балансу на валюту балансу. Досвід країн з розвинутою ринковою економікою показує, що цей коефіцієнт має бути не нижчим за 0,5, тобто не менше 50 відсотків активів повинні фінансуватись за рахунок власних джерел.
Коефіцієнт фінансової залежності (концентрації залученого капіталу) показує питому вагу залучених коштів в активах підприємства. Визначають його діленням суми підсумків ІІІ і ІV розділів пасиву на валюту балансу. Коефіцієнти фінансової незалежності і залежності в сумі складають 1. Зростання коефіцієнта фінансової залежності вище за 0,5 є небажаним.
Коефіцієнт співвідношення власних і залучених коштів, як і приведені вище коефіцієнти, дає загальну характеристику фінансової стійкості підприємства. Визначають його діленням джерел залучених коштів на джерела власних коштів (тобто діленням суми підсумків ІІІ і IV розділів пасиву на суму підсумків І, ІІ і V розділів пасиву балансу). Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів показує, скільки залучених коштів підприємство використало на 1 гривню вкладених в активи власних коштів. Зростання цього показника свідчить про зростання залежності підприємства від кредиторів, про зниження фінансової стійкості підприємства.
Дуже важливим показником фінансової стійкості підприємства є коефіцієнт забезпечення запасів і затрат власними коштами. Визначають його діленням фактичної наявності власного оборотного капіталу на вартість запасів і затрат. Вартість запасів і затрат визначають на основі даних другого розділу активу балансу шляхом додавання вартості таких статей як виробничі запаси, тварини на вирощуванні і відгодівлі, незавершене виробництво і готова продукція. Наявність власного (і прирівняного до нього) оборотного капіталу визначають двома методами:
Це різниця між вартістю оборотних активів і поточними зобов’язаннями (тобто різниця між підсумком ІІ розділу активу і підсумком IV розділу пасиву).
Це різниця між сумою підсумків І, ІІ, ІІІ і V розділів пасиву і сумою підсумків І та ІІІ розділів активу балансу. Коефіцієнт забезпечення засобів і затрат власними коштами показує, яку частину запасів і затрат сформовано за рахунок власних джерел. Оптимальна величина цього коефіцієнта складає 0,6 – 0,8.
Фінансову стійкість характеризує також коефіцієнт маневреності власного капіталу. Він показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні активи, а яку капіталізовано. Визначають цей коефіцієнт діленням власного оборотного капіталу на підсумок І розділу пасиву балансу. Оптимальна величина цього коефіцієнта складає 0,5.
Всі показники фінансової стійкості можуть утримуватись на оптимальному рівні лише за умови оптимальної прибутковості підприємства. Адже за рахунок прибутку зростає і вдосконалюється основний і оборотний капітал. Якщо підприємство збиткове або малорентабельне, то фінансова стійкість підприємства не може бути задовільною.