4.3. Практичнi роботи ( завдання), якi виконуються на заняттi:

Ознайомитися з принципами забору матерiалу при малярii.

Провести мікроскопічне дослідження товстої краплі із мазків крові.

5. Змiст теми:

Малярія (пропасниця, болотна лихоманка) - гостра або хронічна ендемічна трансмісивна хвороба, що характеризується приступами гарячки, збільшенням печінки й селезінки, гемолітичною анемією, рецидивуючим перебігом. Захворювання у людей викликають 4 види малярійних плазмодіїв:

1. Piasmodium vivax - збудник триденної форми малярії;

2. Plasmodium ovale - викликає триденну овале-малярію;

3. Plasmodium malariae - збудник чотириденної форми малярії;

4. Plasmodium falciparum - викликає тропічну малярію.

Зараження вiдбуваеться через укуси комарів роду Anopheles. Окрім того, певне епідеміологічне значення має трансфузійна малярія, що виникає після переливання крові від донора-паразитоносія або при маніпуляції інструментами, забрудненими зараженою кров'ю.

У процесі своєї життєдіяльності плазмодії проходять складний цикл розвитку зі зміною хазяїна. Він складається з двох фаз: статевої (спорогонії), яка проходить у тілі самиці комара, і безстатевої (шизогонії), що відбувається в організмі людини. Спочатку плазмодії проникають у клітини печінки (тканинна шизогонія), пізніше - в еритроцити (еритроцитарна шизогонія). Успішна лабораторна діагностика малярії можлива саме в період еритроцитарної шизогонії.

Мікроскопічне дослідження товстої краплі і мазків крові є найпоширеннішим і найважливішим методом діагностики захворювання. Кров від хворих треба брати до початку лікування й кілька разів повторювати під час лікування. Плазмодіїв у крові більше на висоті гарячки, особливо після 2-3-го приступу, хоч їх можна виявити і в період апірексії. Для дослідження крові від кожного хворого після проколу м'якоті пальця готують 4-8 препаратів (мазки і товсті краплі), які фарбують за методом Романовського-Гімзи. Ядра паразитів фарбуються в червоний, а цитоплазма - у синьо-голубий колір.

При наявності збудників в еритроцитах виявляють різні стадії їх розвитку: 1) кільцеподібні трофозоїти виникають після проникнення їх в еритроцити; вузенький обідок цитоплазми оточує вакуоль, яка витискає ядро до периферії і паразит за формою нагадує кільце подiбне на перстень; 2) амебовидні трофозоїти (дорослі форми); 3) зрілі трофозоїти (шизонти), які діляться на 6-24 еротроцитарних мерозоїтів. При руйнуванні еритроцитів вони потрапляють у плазму крові. Частина мерозоїтів в еритроцитах

4

перетворюється у незрілі чоловічі та жіночі статеві клітини - мікро- і макрогаметоцити.

Для визначення виду малярійних плазмодіїв необхідно вміти диференціювати їх морфологічні особливості. Спочатку проглядають товсті краплі. Якщо в них плазмодіїв не виявляють, тонкі мазки крові взагалі не досліджують. І лише при наявності паразитів у товстій краплі, особливості їх будови вивчають у мазках.