Самостійна робота № 37.

Класифікація систем опалення. Порівняльна характеристика основних систем опалення.

Система опалення пасажирського вагону призначена для підтримки у службових і пасажирських приміщеннях вагону температури повітря не нижче +18⁰ С при температурі навколишнього середовища – 40⁰ С.

Системи опалення в залежності від способу отримання тепла для обігріву пасажирських вагонів класифікують:

• водяне опалення з підігрівом води у котлі, встановленому у кожному вагоні і працюючому на твердому паливі, на електроенергії;

• водяне централізоване опалення від вагону –парокотельної;

• парове централізоване опалення від вагону - парокотельної;

• електричне опалення з отриманням електроенергії від генератора струму, що встановлений у вагоні-дизель-електростанції, від контактного дроту через електровоз, від під вагонного генератора, що приводиться в рух від колісної пари або дизеля;

• повітряне з нагрівом повітря в електричних і водяних калориферах;

• змішане.

По конструктивним даним признаках системи електричного опалення пасажирських вагонів поділяються:

• з розташуванням приладів опалення (електричні печі опору) у вагоні – по довжині бокових стін пасажирського салону;

• повітряного опалення з електрокалорифером, що розташований між стелею і дахом на початку вентиляційного повітроводу;

• водяного опалення з електрокотлом;

Водяне опалення пасажирських вагонів з індивідуальним або централізованим котлом для отримання гарячої води най розповсюджене.

Вагони, що експлуатуються в поїздах міжнародного сполучення з паровим опаленням, обладнуються тільки під вагонною паровою магістраллю з пристроями.

Електричне опалення – найбільш розповсюджений вид опалення пасажирських вагонів.

Змішане система опалення використовується у вагонах з кондиціюванням повітря.

Система водяного опалення з котлами, що працюють на твердому паливі, проста по конструкції і повністю забезпечує потрібні санітарно-гігієнічні і комфортні умови всередині вагону. завдяки значній тепловій енергії води, при зміні режиму роботи опалення температура повітря всередині вагону змінюється приблизно на 8⁰ С за 1 годину при зовнішній температурі

(–40)⁰С. Головним недоліком такої системи є низький к.к.д., крім цього ще має дуже багато недоліків.

Для опалення пасажирських вагонів отримують електричну енергію безпосередньо від контактного дроту. Електричне опалення має переваги: маса вагону менша на 2 т; покращуються санітарно-гігієнічні умови у вагоні, комфортабельність; к.к.д. електричного опалення наближений до 100 %.

У комбінованому опаленні найпрогресивніше - водяне опалення з комбінованим (електровугільним) підігрівом води .

Підігрів повітря за допомогою електричних калориферів використовують як додатковий на вагонах з кондиціюванням повітря, обладнаних потужними (до 32 кВт) під вагонними генераторами струму з редукторно-карданним приводом від середньої частини осі колісної пари.

У випадку використання контактної мережі для живлення пристроїв електричного і комбінованого опалення вагонів струм подається через електровоз до вагонів по спеціальній під вагонній однопровідній магістралі високої напруги.