
- •Міністерство транспорту та зв’язку україни
- •Самостійна робота № 1. Основні визначення та одиниці вимірювання фізичних величин.
- •Тепловіддачею називають процес теплообміну між твердою стінкою (тілом) і рідинним (газоподібним) середовищем, що по ній протікає.
- •Самостійна робота № 2. Теоретичні основи машинного охолодження.
- •Самостійна робота № 3. Термодинамічні основи машинного охолодження. Перший та другий закони термодинаміки.
- •Самостійна робота № 6. Повітряні холодильні машини.
- •Самостійна робота № 7. Пароежекторні і абсорбційні холодильні машини.
- •Самостійна робота № 8. Робота холодильної установки в якості теплового насосу.
- •Самостійна робота № 9. Термоелектричне охолодження .
- •Самостійна робота № 4 Принципові схеми і теплові процеси компресійних холодильних машин.
- •Самостійна робота № 5 Розрахунок теоретичного і дійсного циклів холодильної машини.
- •Самостійна робота № 10.
- •Самостійна робота № 11. Тепловий розрахунок одноступеневої холодильної машини та підбір компресора.
- •Самостійна робота № 12. Багатоступеневе стиснення та схеми холодильних машини з повним проміжним охолодженням.
- •Самостійна робота № 13. Властивості і характеристики холодоагентів.
- •Самостійна робота № 14. Вибір холодоносіїв.
- •Самостійна робота № 15. Параметри поршневих компресорів.
- •Самостійна робота № 16. Основні вузли прямоточних поршневих компресорів.
- •Самостійна робота № 17. Визначення основних параметрів поршневих компресорів.
- •Самостійна робота № 18. Регулювання холодопродуктивності компресора.
- •Самостійна робота № 19. Ротаційні, гвинтові та центробіжні компресори.
- •Самостійна робота № 20. Масла для системи мащення компресорів. Підвищення надійності та економічності компресорів.
- •Самостійна робота № 21. Компресор типу V.
- •Самостійна робота № 22.
- •Самостійна робота № 23. Характерні несправності та вимоги безпеки при обслуговуванні компресорів.
- •Самостійна робота № 24. Призначення теплообмінних апаратів холодильних установок.
- •Самостійна робота № 25. Теплопередача у випарниках і повітроохолоджувачах.
- •Самостійна робота № 26. Характерні несправності теплообмінних апаратів.
- •Самостійна робота № 27.
- •Самостійна робота № 28.
- •Самостійна робота № 29.
- •Самостійна робота № 30.
- •Самостійна робота № 31.
- •Самостійна робота № 32.
- •Самостійна робота № 33.
- •Самостійна робота № 34.
- •Самостійна робота № 35.
- •Самостійна робота № 36.
- •Самостійна робота № 37.
- •Самостійна робота № 38.
- •Самостійна робота № 39.
- •Самостійна робота № 40. Шафи-холодильники. Охолоджувачі питної води.
Самостійна робота № 30.
Регулятори заповнення випарника холодоагентом.
Поплавкові регулятори використовують в холодильних установках 12-ти вагонних секцій ; регулювання подачі холодоагенту у випарник і проміжний резервуар здійснює барорегулювальний вентиль, що управляється поплавковим регулятором. БРВ працює як двопозиційний прилад – повністю відкритий або закритий. Команду на зміну положення клапанів БРВ подає поплавковий регулятор, встановлений на кожусі випарника або проміжного резервуара.
Принцип роботи регулювального пристрою (рис.1): БРВ складається з корпуса 4, кришки9, гумової мембрани 8, пружини 3, клапану 1. В нижню порожнину В підводиться рідкий аміак по трубі 2 з ресивера з тиском рк . Порожнина Б постійно з’єднується трубопроводом 17 з проміжним сосудом, внаслідок чого в ній завжди підтримується тиск рпр. В порожнині А тиск змінюється в залежності від положення золотника 23 поплавкового регулятора.
У поплавкового регулятора корпус 21 з’єднаний трубопроводами 18 і 15 з проміжним сосудом, через це в регуляторі встановлюється такий же рівень аміаку, як і в сосуді. Золотник має форму котушки з наскрізним отвором 13. Поплавок 19 через важіль 20 і тягу 22 зв’язаний із золотником і переміщає його вгору або вниз в залежності від зміни рівня рідини. При зниженні рівня поплавок опускається, піднімаючи при цьому золотник. Через кільцеву порожнину ззовні золотника з’єднуються між собою трубопровід 14, приєднаний до лінії нагнітання з тиском рк, і трубопровід 12 від верхньої порожнини БРВ. Внаслідок тиску пари аміаку під кришкою 9 в порожнині А підвищується до рк, гумова мембрана 8 прогинається, стискає пружину 3 і відкриває клапан 1. Аміак дроселюється в отворі клапану і поступає в проміжний сосуд.
Підвищенні рівня аміаку в проміжному сосуді і поплавковому регуляторі викликає переміщення поплавка вгору, а золотника вниз. Трубопроводи 12 і 14 роз’єднуються, але в порожнині А під кришкою БРВ ще залишається тиск рк, і внаслідок цього клапан 1 відкритий. Коли верхній торець золотника опуститься до рівня трубки 12, через наскрізний отвір в золотнику, частина аміаку йде з порожнини А в поплавкову камеру і тиск в цій порожнині знизиться до рпр. Тоді під дією пружини 3 клапан 1 закриє прохідний отвір, і постування аміаку в проміжний сосуд припиниться.
Хід клапану БРВ в межах 3-3,5 мм обмежений нагвинченою на його шток 5 шайбою 6, яка при переміщенні клапану вниз упирається в наплічники 7 корпусу.
Зміною положення шайби на штоці регулюють хід клапану. Вгвинчуванням гвинта 11 в кришці приладу можна вручну відкрити клапан БРВ. По манометру 10 механік має можливість визначити положення клапану БРВ. Якщо манометр показує тиск конденсації, то БРВ відкритий, якщо проміжний тиск, то БРВ закритий.
Поплавковий датчик рівня (рис.2) з’єднується фланцями 11 і 12 з корпусом проміжного сосуду або випарника по принципу з’єднаних сосудів. На корпусі датчика нанесені риски, що відмічають вищий та нижній рівні. Поплавок 6 зі сталевим стержнем 7 розташований в камері 8 . разом з поплавком стержень рухається в залежності від рівня аміаку в трубці 10 з немагнітного матеріалу. На трубці змонтована котушка індуктивності 9, виводи якої приєднані до виходу транзисторного підсилювача 3. Елементи електросхеми заключні в корпус 1. Живлення подається через понижуючий трансформатор 2 від мережі змінного струму. До підсилювача приєднується обмотка електромагнітного реле 4 з перемикаючими контакторами 5.
При досягненні нижнього рівня аміаку в проміжному сосуді поплавок зі стержнем опускається вниз, змінюючи індуктивний опір котушки. В наслідок виконується зміна транзисторного підсилювача, замикаються контакти електромагнітного реле і включається електромагнітний вентиль. Аміак починає поступати в проміжний сосуд. При досягненні вищого рівня аміаку в цьому сосуді електромагнітний вентиль виключається і подача аміаку припиняється.