3.13. Альтернативні теорії міжнародної торгівлі
Пол Самуельсон і Рональд Джонс у 1971 році сформували поняття специфічних і мобільних факторів виробництва. Специфічний фактор (specific factor) – фактор виробництва, характерний тільки для даної галузі і не може переміщуватися між галузями. Мобільний фактор (mobil factor) – фактор виробництва, що вільно переміщується між галузями.
Теорія специфічних факторів виробництва (specific factors theory) – в основі міжнародної торгівлі лежать відмінності у відносних цінах на товари, які виникають через різну забезпеченість країн специфічними факторами виробництва, причому фактори, специфічні для експортного сектора, розвиваються, а фактори, специфічні для сектора, що конкурує з імпортом, скорочуються.
Ця теорія ґрунтується на законі спадної віддачі (law of diminishing returns) – при незмінній кількості інших факторів виробництва граничний продукт праці убуває після досягнення певного обсягу виробництва. Гранична продуктивність праці (marginal productivity of labor) – величина приросту сукупного доходу в результаті використання додаткової одиниці праці.
Теорема Самуельсона-Джонса (Samuelson-Jones Theorem) – в результаті торгівлі збільшуються доходи власників фактора, специфічного для експортних галузей, і скорочуються доходи власників фактора, специфічного для галузей, що конкурують з імпортом.
Теорема Стопера-Самуельсона (Stolper-Samuelson Theorem) – міжнародна торгівля приводить до зростання ціни фактора, який відносно більше використовується для виробництва товару, ціна якого зростає, і зниження ціни фактора, що використовуються більш інтенсивно для виробництва товару, ціна якого падає. При цьому зростання чи падіння ціни факторів відбувається більшою мірою, ніж зростає чи знижується ціна товарів, виготовлених з їх використанням.
Теорема Т.М.Рибчинського (Rybczynski Theorem) – збільшення пропозиції одного з факторів виробництва приводить до непропорційно більшого процентного збільшення виробництва і доходів у тій галузі, для якої цей фактор використовується відносно ефективніше, і до скорочення виробництва і доходів в галузі, у якій цей фактор використовується менш інтенсивно.
Ефект підсилення Джонса (Jones magnification effect) – непропорційні зміни ендогенних (зумовлених внутрішніми причинами) економічних змінних під впливом змін екзогенних (зумовлених зовнішніми причинами) змінних.
Теорія торгівлі в умовах монополістичної конкуренції Пола Кругмана базується на рівності:
, (3.1)
де Х – продажі даної фірми;
S – продажі галузі загалом;
n – кількість фірм в галузі;
b – змінна попиту, що показує залежність ринкової частки фірми від ціни на її товар;
P – ціна товару даної фірми;
-
середня
ціна конкуруючих аналогічних товарів.
Якщо фірма продає свої товари за ціни, що перевищують середньоринкові (P> ), то її частка на ринку (S/n) буде меншою (Х<S/n). Якщо є фірма продає свої товари за ціною нижче середньоринкової, то її ринкова частка повинна бути більшою (Х>S/n).
Для того, щоб вияснити вплив монополістичної конкуренції на міжнародну торгівлю, необхідно спочатку визначити три основні взаємозв’язки між кількістю фірм і ціною на їх товари:
взаємозв’язок між кількістю фірм та середніми витрати типової фірми – чим більше фірм, тим менший обсяг виробництва кожної фірми, тим вищі середні витрати на одиницю товару;
взаємозв’язок між кількістю. Фірм і ціною, по якій кожна з них продає товар – чим більше фірм, тим вища конкуренція і тим нижчі ціни;
взаємозв’язок між ціною, по якій фірми продають товар, і їх кількістю на ринку – якщо ціна перевищує середньоринкову, то на ринку з’являється додаткова кількість фірм, а якщо ціна нижча середньоринкової, то кількість фірм зменшується.
У рамках моделі монополістичної конкуренції найважливішими є перші два взаємозв’язки. Міжнародна торгівля збільшує розміри ринку збуту. Взаємозв’язок між кількістю фірм на ринку і середніми витратами виробництва на одну фірму описується рівнянням:
, (3.2)
де
- середні витрати;
F – постійні витрати, які не залежать від розмірів виробництва фірми;
с – граничні витрати фірми
Це свого роду рівняння пропозиції на олігопольному ринку. Воно показує, що по мірі збільшення обсягів Х виробництва фірми її середні витрати скорочуються, оскільки фіксовані витрати діляться на більшу кількість виготовлених товарів.
Теорія внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі Белла Балласа
З точки зору ступеня диференціації номенклатури товарів міжнародна торгівля складається з двох потоків – внутрішньогалузевої торгівлі і міжгалузевої торгівлі.
Внутрішньогалузева торгівля (intra-industry trade) – обмін між країнами диференційованими продуктами однієї галузі. Внутрішньогалузева торгівля гетерогенними товарами пояснюється відмінностями у смаках споживачів, перехресним попитом та ефектом масштабу.
Міжгалузева торгівля (inter-industry trade) – обмін між країнами гомогенною продукцією різних галузей. Пояснюється наявністю абсолютних, відносних та конкурентних переваг у виробництві окремих товарів.
Розміри внутрішньогалузевої торгівлі вимірюються за допомогою індексу Т:
(3.3)
де Х, ІМ – експорт та імпорт країни в цілому;
Хі, ІМі – експорт та імпорт в рамках одної товарної групи (галузі).