Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory_ep.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
750.08 Кб
Скачать

57.Характеристика основних форм організації виробництва.

Концентрація виробництва означає його усуспільнення через збільшення розмірів підприємств, зосередження робочої сили, засобів виробництва і випуску продукції на все більш великих підприємствах (інтеграційних структурах). Види: агрегатна, технологічна, заводська.

Деконцентрація виробництва як форма його організації та пріоритетний зворотний процес стає об‘єктивно необхідною в період формування і розвитку ринкових відносин між виробниками та споживачами. Такий сучасний процес здійснюється з допомогою створення широкої мережі малих і середніх підприємств, розукрупнення існуючих великих підприємств. Як свідчить світовий досвід, заново створювані малі підприєм­ства (фірми) є технічно передовими, спеціалізованими, мобі­льними та економічно ефективними.

Спеціалізація виробництва відображає процес зосе­редження діяльності підприємства (фірми) на виготовленні пев­ної продукції (виконанні окремих видів робіт, наданні платних послуг).

Види спеціалізації підприємств: предметно спеціалізовані; подетально; технологічно (стадійно) спеціалізовані;функціонально спеціалізовані.

Конверсія виробництва характеризує істотне (інколи повне) перепрофілювання частини (усього) виробничого потенціалу підприємства на виробництво іншої продукції під впли­вом докорінної зміни ринкового середовища чи глобальних чин­ників розвитку економіки. Види: предметно-функціональна.

Коперування є формою виробничих зв'язків між під­приємствами різних галузей, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції. Воно органічно пов'язане з розвитком спеціалізації виробництва, характеризується відносною постій­ністю зв'язків між продуцентами та обов'язковим дотриман­ням підприємствами-суміжниками техніко-технологічних ви­мог головних підприємств, що випускають готові до спожи­вання (використання, експлуатації вироби). Види: предметне, галузеве, регіональне, міждержавне.

Комбінування виробництва — процес органічного по­єднання в одному підприємстві (комбінаті) кількох виробництв, які належать до різних галузей промисловості або народного господарства в цілому. Види: вертикальне, горизонтальне, змішане.

Диверсифікація виробництва – одночасний розвиток кількох (багатьох) технологічно не пов‘язаних видів виробництва, у значному розширенні номенклатури та асортименту продукції підприємства. Види: різногалузева технологічно не зв‘язана.

65.Поняття, види, порядок формування і напрямки використання прибутку підприємства.

Прибуток — частина виторгу, що залишається після відшко­дування всіх витрат на виробничу і комерційну діяльність підприєм­ства. Характеризуючи перевищення надходжень над витратами ре­сурсів, прибуток виражає мету підприємницької діяльності, служить основним економічним показником останньої. Значення прибутку полягає в тім, що він (прибуток) є: * основним джерелом фінансування розвитку підприємства, удосконалення його матеріально-технічної бази та продукції, за­безпечення всіх форм інвестування; * об'єктом оподаткування та джерелом сплати податків. Різновиди прибутку: Загальний (балансовий) прибуток—весь прибуток підприєм­ства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування та розподілу. Прибуток після оподаткування (чистий прибуток) — при­буток, що реально поступає в розпорядження підприємства після сплати податків. Валовий прибуток — це різниця між виторгом та виробни­чими витратами (собівартістю продукції, визначеною калькулю­ванням за неповними витратами). Це поняття включає власне при­буток і так звані невиробничі витрати — адміністративні, ко­мерційні. Операційний прибуток, що його часто називають чистим прибутком, дорівнює валовому прибутку за мінусом невиробни­чих витрат. Маржинальний прибуток характеризує величину виторгу від продажу продукції за мінусом змінних витрат. Отже, такий прибуток за величиною збігатиметься з валовим прибутком, коли каль­кулювання здійснюватиметься лише за змінними витратами.

Джерелами формування загальної величини прибутку підприємства є: а) продаж (реалізація) продукції (послуг); б) про­даж непотрібного майна; в) позаопераційні (пасивні) операції.

Прибуток від продажу продукції обчислюється як різниця між виторгом від продажу продукції (без урахування податку на додану вартість й акцизного збору) та її повною собівартістю. Прибуток від продажу майна включає прибуток від прода­жу основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств. Він визначається як різниця між ціною продажу і ба­лансовою (залишковою) вартістю об'єкта з урахуванням витрат на продаж (демонтаж, транспортування, оплата агентських послуг тощо). Прибуток від позареалізаційних операцій — це прибуток від пайової участі в спільних підприємствах, здавання майна в орен­ду (лізинг), дивіденди на цінні папери, дохід від володіння боргови­ми зобов'язаннями, роялті, надходження від економічних санкцій тощо. Оподатковуваний прибуток о) По=Дв-(Вв+АВ), де Дв—валовий дохід за певний період; В —валові витрати за той самий період; АВ — сума амортизаційних відрахувань від балансової вар­тості основних фондів і нематеріальних активів.

Напрямки використання одержаного прибутку:

1) прибуток, що спрямовується за межі підприємства у вигляді виплат власникам корпоративних прав і персоналу фірми за результатами роботи як заохочувальний захід, на соціальну підтримку тощо (розподілений прибуток);

2) прибуток, що залишається на підприємстві, є фінан­совим джерелом його розвитку і спрямовується в резервний та інвестиційний фонди (нерозподілений прибуток).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]