47.Сутність, значення та класифікація інновацій.

Інновація — це результат інтелектуальної (науково-технічної) діяльності, що є основним джерелом економічного зростання й проявляється в розробленні нового продукту, нового методу ви­робництва, створенні нового ринку, освоєнні нового джерела по­стачання сировини або напівфабрикатів, а також реорганізації структури управління.

Інновації прийнято класифікувати за низкою ознак:

Так, за ступенем радикальності, їх значимості в економічному розвитку інновації можна поділити на базисні (радикальні, піонер­ські), поліпшуючі та раціоналізуючі. За спрямованістю результатів інновації поділяються на інновації як науковий інструментарій, ін-новації-процеси та інновації-продукти.

Дещо інша класифікація інновацій пропонується в рамках технологічної парадигми. Прийнято виділяти прирістні інновації (пов'язані з поліпшенням властивостей існуючих процесів вироб­ництва і продуктів), а також радикальні. Виокремлюються також інші види нововведень відповідно до тієї ролі, що вони відігра­ють у розвитку економічної системи.

Інновації за етапами науково-технічного прогресу класифіку­ються так:

-технічні інновації (з'являються у виробництві продуктів із новири або поліпшеними властивостями);

- технологічні інновації (виникають у разі застосування по­ліпшених, якісніших засобів виготавлешя продукції);

- організаційно-управлінсьісі інновації (пов'язані насамперед із процесами оптимальної організації виробництва, транспорту, збуту і постачання);

-інформаційні інновації (сприяющь розв'язанню заїдань з організації раціональних інформаційних потоків у різноманітних сферах науково-технічної і виробничої діяльності, підвищення достовірності й оперативності одержання інформації);

-соціальні інновації (спрямовані на поліпшення умов праці, розв'язання проблем охорони здоров'я, освіти, культури).

Інновації стосуються різних сфер діяльності людей: виробництва, економіки, права, соціальних відносин, на­уки, культури, освіти та інших. Цей термін може мати різномані­тні значення в багатьох контекстах, і вибір їх залежить від конк­ретних цілей виміру або аналізу. Економічна теорія розрізняє п'ять типів інновацій:

• розроблення нового продукту;

• розроблення нового методу виробництва;

• створення нового ринку;

• освоєння нового джерела постачання сировини або напівфа­брикатів;

• реорганізація структури управління.

Чинні в цей час міжнародні норми щодо збору даних про інновації встановлені так званим Керівництвом Осло, і розро­блені стосовно тільки технологічних інновацій. Вони охоплю­ють нові Продукти і процеси, а також ті з них види, які зазнали значних технологічних змін. Інновація вважається здійсненою в тому разі, якщо вона впроваджена на ринку або у виробни­чому процесі.

Продуктові інновації охоплюють впровадження нових або удосконалених продуктів.

Удосконалення продукту стосується вже існуючого продукту, якісні або вартісні характеристики якого були помітно поліпшені за рахунок використання ефективніших компонентів і матеріалів, часткової зміни однієї або ряду технічних підсистем.

Процесні інноващ — це освоєння нових або значно удоскона­лених методів виробництва, зміни в устаткуванні чи організації виробництва, або і те, й інше.

Інноваційна продукція — продущія, що піддавалася техноло­гічним змінам різного ступеня. Її склад визначається згідно з ти­пами технологічних інновації. Вона охоплює:

• нові вироби (знову впроваджені) або ті, які підлягали удо­сконаленню;

• вироби, що базуються на нових або значно удосконалених методах виробництва (інша інноваційна продукція)