Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
shpory_ep.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
750.08 Кб
Скачать

18.Оцінка та прогнозування попиту на продукцію підприємства.

Попит — це потреба, забезпечена грошима і пред'явлена рин­ку. Розрізняють макропопит, або попит на всі товари чи всю їх сукупність, і мікропопит — попит на конкретний товар або його різновид. Попит, як і пропозиція, виявляється на оптовому і спо­живчому ринках і відповідно диференціюється, хоча має внутрі­шню єдність і підпорядковується загальним для всього ринку економічним законам. Диференціація попиту дає змогу гнучкіше оцінити стан ринку і прогнозувати попит на конкретний товар.

Невід'ємною складовою вивчення і прогнозування кон'юнкту­ри ринку є дослідження попиту. Для виробника важливо визначи­ти обсяги попиту на вироблюваний товар, оскільки від кількісних параметрів і структури попиту залежить низка виробничих і орга­нізаційних рішень. Є певні відмінності визначення обсягу попиту, що залежать від категорії товару. Так, розрізняють попит на споживчі товари (короткострокового користування і тривалого користування), товари промислового призначення, послуги.

Попит на споживчі товари короткострокового користування, не пов'язані із застосуванням товарів тривалого користування, визначають шляхом множення таких показників:

  • кількість потенційних споживачів;

  • частка реальних споживачів серед потенційних;

  • рівень одиничного споживання на одного реального спожи­вача.

Поточний рівень попиту оцінюється за даними спостереження за стійкими звичками споживачів під час купівлі. Необхідну ін­формацію одержують від фахових асоціацій або із джерел офі­ційної статистики.

Попит на товари короткострокового користування, споживан­ня яких пов'язано із товарами тривалого користування, визнача­ється, виходячи з таких показників:

  • кількість потенційних споживачів;

  • частка реальних споживачів серед потенційних;

  • частота виникнення потреби в купівлі товару тривалого ко­ристування;

  • рівень одиничного споживання на одного реального спожив вача на одиничне придбання товару тривалого користування.

При визначенні попиту на споживчі товари тривалого корис­тування розмежовують первинний попит і попит на заміну. Пер­винний попит на товар тривалого користування визначається на основі таких показників, як кількість потенційних споживачів, що не мають певного виробу тривалого користування, та частки реальних споживачів, що купують товар уперше.

Попит на товари промислового призначення суттєво зале­жить від попиту на споживчі товари. Складність оцінюван­ня попиту на товари промислового призначення зумовлена на­явністю так званого «індустріального ланцюжка», або стадій трансформації сировинного матеріалу в кінцевий продукт.

Оцінюючи попит на напівфабрикати, враховують його залеж­ність від обсягів виробництва основної продукції і розраховують, виходячи із таких даних:

  • кількість потенційних споживачів-підприємств;

  • частка реальних користувачів серед потенційних спожи­вачів;

  • обсяг виробництва основного продукту одного користувача;

  • рівень одиничного споживання на одну одиницю основного продукту.

Визначаючи попит на промислове устаткування, розрахову­ють суму двох складових — первинного попиту і попиту на замі­ну (за аналогією визначення попиту на споживчі товари тривало­го користування). При цьому первинний попит на промислове устаткування обчислюється за такими даними:

  • кількість нових потенційних користувачів (кількість новост­ворюваних підприємств);

  • величина виробничої потужності нового підприємства;

  • кількість підприємств, де передбачається збільшення вироб­ничих потужностей;

  • величина зростання виробничих потужностей на функціо­нуючих підприємствах.

Оцінюючи попит на промислові товари, враховують відтво-рювальні процеси в конкретній галузі промисловості, тенденції інноваційного розвитку галузі і промисловості в цілому та їх вплив на технології, устаткування, матеріали, темпи оновлення продукції тощо.

Для прогнозування ринкового попиту використовують дві групи методів — суб'єктивні і об'єктивні. До суб'єктивних методів, тобто таких, які використовують суджен­ня людей стосовно майбутнього попиту, відносять: судження ме­неджерів; оцінки торгового персоналу; опитування споживачів. Об'єктивні методи — це власне формалізовані методи, які базу­ються на економіко-математичних процедурах та осяжних маси­вах фактографічної інформації стосовно минулого попиту на конкретні товари або групи товарів.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]