§ 1. Поняття та класифікація оперативно-розшукових заходів

Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність», як і аналогічні закони країн пострадянського простору, не формулюють дефініції оперативно-розшукового заходу. В теорії висловлюються різні підходи до визначення цього поняття.

Так, В. М. Атмажитов та В. Г. Бобров під оперативно-розшуковим заходом розуміють організовану згідно з вимогами нормативно-правових актів систему взаємопов’язаних дій, здійснюваних певними суб'єктами для вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності. Вони спрямовані на одержання й використання оперативно-розшукової інформації, а також предметів, документів й інших об'єктів як джерел таких даних⁴⁰.

На думку С. І. Захарцева відмінними ознаками оперативно-розшукового заходу є наступні:

а) оперативно-розшуковий захід проводиться тільки державними органами та їх посадовими особами і тільки тими, які прямо вказані в Законі «Про оперативно-розшукову діяльність» (наприклад, наведення прокурором або судом довідок про що-небудь не є оперативно-розшуковим заходом, хоча за своїм змістом їх дії можуть бути схожі на аналогічний оперативно-ро­зшуковий захід);

б) оперативно-розшуковий захід безпосередньо спрямований на вирішення завдань оперативно-розшукової діяльності, що відрізняє його від іншої діяльності органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність (наприклад, пов'язаної з одержанням нової спеціальної техніки);

в) оперативно-розшуковий захід проводиться тільки при наявності спеціальних підстав та умов проведення, які прямо зазначені в Законі «Про оперативно-розшукову діяльність»;

г) організація й тактика оперативно-розшукового заходу складає державну таємницю; прийоми, методи, способи його проведення, що складають тактику, а також порядок, організація такого заходу не підлягають розголошенню;

ґ) мета оперативно-розшукового заходу повинна відповідати вимогам моралі й моральності, повинна бути націлені на забезпечення безпеки суспільства й держави, захист життя, здоров'я, прав та свобод людини, власності від злочинних посягань (на перший погляд, аморальне прослуховування телефонних переговорів, читання чужих листів, інтерес до приватного життя й т.п., але з урахуванням мети оператив­но-розшукового заходу це необхідно й морально).

Підсумовуючи вищевикладене, автор визначає оперативно-розшуковий захід як складову частину оперативно-розшукової діяльності, відомості про організацію та тактику якої становлять державну таємницю. Оперативно-розшуковий захід є сукупністю дій спеціально уповноважених на те державних органів та їх посадових осіб, які здійснюються з дотриманням регламентованих законом підстав й умов, відповідають нормам моралі й моральності й безпосередньо спрямовані на досягнення цілей і завдань оперативно-розшукової діяльності⁴¹.

Класифікація оперативно-розшукових заходів

Існують кілька методів класифікації оперативно-розшукових заходів. Найбільш розгорнуту класифікацію запропонував В. Г. Бобров⁴² :

1. Залежно від часу (тривалості) проведення оперативно-розшукових заходи: можуть бути разовими (опитування, наведення довідок, збір зразків для порівняльного дослідження й т.і.) і триваючими (контроль поштових відправлень, телеграфних та інших повідомлень, прослуховування телефонних переговорів і т.і.).

2. Залежно від форми проведення оперативно-розшукових заходів вони можуть бути гласними та негласними, здійснюватися із зашифровкою їх справжньої мети та без неї.

При гласному проведенні таких оперативно-розшукових заходів, як правило, не приховується сам факт їх здійснення.

Негласне проведення оперативно-розшукових заходів припускає їх здійснення в таємниці від інших осіб, у першу чергу тих, кого перевіряють, розроблювальних, обвинувачених, їх зв'язків і тощо. Негласність таких оперативно-розшукових заходів, на думку В. Г. Боброва, умовна. Вона може бути абсолютною або відносною.

При абсолютній негласності про проведення оперативно-розшукових заходів поінформовані тільки оперативні співробітники, які їх здійснюють, а також особи, що діють за їхнім дорученням безпосередньо виконуючі ці заходи (конфіденти, співробітники підрозділів спеціальних технічних заходів, оперативно-пошукових підрозділів).

При відносній негласності оперативно-розшукових заходів про їх проведення не знають тільки особи, відносно до яких вони здійснюються, а їх результати, отримані в таємниці від зацікавлених осіб, надалі можуть бути піддані гласності. Так, результати спостереження, негласно проведеного в рамках попередньої оперативної перевірки або оперативної розробки за участю громадян і застосуванням кіно-, фотозйомки й відеозапису, спеціальних хімічних, а також інших технічних й інших засобів, можуть бути використані в кримінальному процесі як докази по кримінальній справі.

Усі оперативно-розшукові заходи за ознакою гласності їх проведення умовно В. Г. Бобров зводить у дві основні групи:

а) оперативно-розшукові заходи, які можуть проводитися як гласно, так і негласно: опитування; наведення довідок; збір зразків для порівняльного дослідження; дослідження предметів і документів; перевірочна закупівля; спостереження; ототожнення особистості; обстеження приміщень, будинків, споруджень, ділянок місцевості й транспортних засобів;

б) проведені тільки в таємниці (негласно) від тих, кого перевіряють, розроблювальних та інших осіб, у відношенні яких вони здійснюються: контроль поштових відправлень, телеграфних й інших повідомлень; прослуховування телефонних переговорів; зняття інформації з технічних каналів зв'язку; оперативне впровадження; контрольована поставка; оперативний експеримент.

3. Залежно від необхідності санкціонування оперативно-розшукові заходи можуть бути:

а) які не потребують будь-якого санкціонування (опитування, наведення довідок, збір зразків для порівняльного дослідження, перевірочна закупівля й ін.);

б) які потребують відомчого санкціонування (надання дозволу) (перевірочна закупівля й контрольована поставка предметів, речовин і продукції, вільна реалізація яких заборонена або обіг яких обмежений; оперативне впровадження; оперативний експеримент й ін.);

в) які потребують судового рішення (контроль поштових відправлень, телеграфних й інших повідомлень; зняття інформації з технічних каналів зв'язку негласне проникнення до житла або іншого володіння особи й ін.).

А. П. Ісіченко доповнює запропоновану вище класифікацію наступної⁴³:

4. За ступенем проникнення в кримінальне-криміногенне середовище оперативно-розшукові заходи можна розділити на глибокі й поверхневі. За цим критерієм найбільше потенційно глибокими варто визнати оперативне впровадження в злочинне середовище й агентурне спостереження за нею, а самий поверхневими - збір зразків для порівняльного дослідження й ототожнення особистості.

5. За спрямованістю та характером оперативно-розшукові заходи можуть бути розвідувальні, контррозвідувальні, оперативно-пошукові, пошукові, допоміжні, забезпечуючі та інші оперативно-розшукові заходи.

6. За суб'єктами проведення оперативно-розшукові заходи можна класифікувати на заходи, проведення яких припустимо будь-якими органами — суб'єктами ОРД, і заходи, які проводяться спеціалізованими оперативними підрозділами. Зокрема, тільки з використанням оперативно-технічних засобів органів СБУ й МВС проводяться оперативно-розшукові заходи, пов'язані з контролем поштових відправлень, телеграфних й інших повідомлень, прослуховуванням телефонних переговорів з підключенням до станційних апаратур підприємств, установ й організацій незалежно від форм власності, фізичних й юридичних осіб, що надають послуги й засоби зв'язку, зі зняттям інформації з технічних каналів зв'язку.

7. За ступенем обмеження прав громадян оперативно-розшукові заходи можна розділити на ті, які обмежують конституційні права громадян і ті, які не носять таких обмежень. До першої групи треба насамперед відносити заходи, які обмежують конституційні права людини й громадянина на таємницю листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних й інших повідомлень, переданих по мережах електричного й поштового зв'язку, а також право на недоторканність житла. До таких оперативно-розшукових заходів відносяться контроль поштових відправлень, телеграфних й інших, повідомлень, прослуховування телефонних переговорів. У зв'язку з тим, що конституційні права громадян обмежуються не у всіх випадках при знятті інформації з технічних каналів зв'язку, обстеженні приміщень, будинків, споруджень, ділянок місцевості, транспортних засобів, дані ОРЗ можуть бути включені як в одну, так й в іншу групу заходів.

8. За інтенсивністю використання технічних засобів оперативно-розшукові заходи поділяються на оперативно-технічні та ті, які не мають переважного або винятково технічного змісту їх проведення. До оперативно-технічного відносять такі заходи, як прослуховування телефонних переговорів, зняття інформації з технічних каналів зв'язку.

9. За сполученням оперативно-розшукових заходів між собою їх можна розділити на відносно автономні й комплексні. До комплексних можна віднести оперативне впровадження, контрольовану поставку, оперативний експеримент.

Питання для самоконтролю.

1. Визначте поняття оперативно-розшукових заходів

2. Наведіть приклади триваючих ОРЗ.

3. Що означає абсолютна негласність оперативно-розшукового заходу.

4. Які оперативно-розшукові заходи завжди проводяться негласно?

5. Назвіть оперативно-розшукові заходи, які проводяться не інакше як за рішенням суду.