Запрошення

Дружнє запрошення – на родинне свято, вечірку, прогулянку, в кіно, до театру – приємне й тому, хто пропонує провести разом час, і тому, кого запрошують.

Проте й тут правила мовного етикету рекомендують враховувати відповідні обставини. Найпоширенішими є нейтральні вирази:

Запрошую Вас...

Я хочу Вас запросити...

Мені хочеться Вас запросити...

Відтінку офіційності надає запрошенню (як і іншим формам мовного етикету) вживання дієслова дозвольте:

Дозвольте запросити Вас...

Некатегоричність, нерішучість і особлива ввічливість міститься в питальних реченнях зі словом могти типу:

Можу я запросити Вас...

Чи можу я запросити Вас...

Чи можу я...

Більш категорично звучать речення зі словом хотіти:

Я хочу, щоб ми з вами побували в цьому цеху.

Я хотів би, щоб...

Мені хочеться, щоб...

Не безпосереднє запрошення виражене конструкціями:

Добре було б відвідати виставку.

Непогано було б відвідати виставку.

Добре було б, якби ви відвідали виставку.

Відтінок необхідності мають речення зі словами треба, необхідно, треба було б, слід було б:

Треба (було б) відвідати виставку.

Слід було б відвідати виставку.

Відповідаючи ствердно на запрошення, передусім слід подякувати:

Спасибі, з великим задоволенням.

Дякую, з радістю.

Вдячний за запрошення.

Порада і пропозиція

Порада й пропозиція зробити те або інше зовні начебто спрямовані на те, щоб допомогти тому, до кого вони звернені. Проте з погляду етикету вони потребують серйозного обдумування. Часом некоректно висловлена порада може образити людину.

Найчастіше порада й пропозиція виражаються наказовим способом дієслова:

Зроби ! Зайди ! Напиши !

Але така рекомендація, виражена в імперативному тоні, нерідко сприймається співрозмовником як менторство або командування ним.

Настійність поради, пропозиції підкреслюється вживанням слів неодмінно, обов’язково:

Неодмінно подивися цей кінофільм.

Обов’язково прочитай цю книжку.

Значно м’якше звучать порада й пропозиція, виражені словами раджу або пропоную та інфінітивом відповідного дієслова:

Я пропоную тобі використати цю можливість.

Я раджу скористатися цією можливістю.

Близькою до цього є конструкція, що являє собою складнопідрядне речення:

Я пропоную, щоб Ви скористалися з цієї можливості.

Стилістично підвищені форми поради й пропозиції втілені в таких виразах:

Я настійно раджу Вам.

Я раджу скористатися цією можливістю.

Конструкції зі словом дозвольте свідчать про делікатність, ґречність мовця:

Дозвольте порадити Вам...

Дозвольте запропонувати Вам пораду...

Ще менш категорично звучать порада й пропозиція в таких конструкціях:

Я радив би Вам...

Я запропонував би Вам...

З погляду етикету більш прийнятними є конструкції з дієсловом хотіти:

Я хочу запропонувати Вам...

Я хотів би запропонувати Вам...

Я хочу порадити Вам...

Я хочу дати Вам пораду.

Ненаполеглива порада, пропозиція оформлюється за допомогою дієслова могти, можна:

Можу я порадити Вам...

Чи можу я порадити Вам...

Чи не можу я порадити Вам...

Можна порадити Вам? Скоротіть обсяг статті.

Відповідь може бути виражена словами, що свідчать про цілковиту згоду або намір обдумати пропозицію:

Дякую за пораду.

Добре.

Гаразд.

Я подумаю.

Постараюся.