- •Модуль іі. Мовна культура – найважливіша умова професійної культури фахівця 39
- •Практичний блок 276
- •Передмова
- •Лекція 1. Сучасна українська літературна мова – лінгвістична основа мови професійного спрямування План викладу
- •Українська мова за професійним спрямуванням як функціональний різновид української словесності. Предмет і завдання курсу
- •Сучасна українська літературна мова – лінгвістична основа мови професійного спрямування
- •2.Сулм – лінгвістична основа мови професійного спрямування
- •3. Функції мови
- •4. Унормованість – основна ознака сучасної української літературної мови
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •План викладу
- •Ключові терміни та поняття:
- •2.Характеристика функціональних стилів у професійному спілкуванні
- •Зразок офіційно-ділового стилю
- •Проголошення незалежності україни
- •3. Жанри наукового стилю
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Тестові завдання
- •Самостійна робота № 1 Тема: Текст як форма реалізації стилю
- •Теоретичний блок
- •План викладу
- •1.Поняття культури мови і культури мовлення
- •2.Основний критерій мовленнєвої культури – дотримання мовних норм. Орфоепічні норми української літературної мови і професійне мовлення
- •Чергування у - в
- •Чергування і – й
- •Чергування з – із - зі (зо)
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •План викладу
- •Ключові терміни та поняття:
- •Слово і його значення
- •Книжна і розмовна лексика
- •3.Терміни і професіоналізми
- •4. Іншомовні слова
- •5. Синоніми, омоніми, пароніми, антоніми та їх використання у професійному мовленні
- •6. Українська фразеологія і професійне мовлення
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •План викладу
- •1. Поняття про словотвірні норми. Основні поняття словотвору.
- •2. Способи творення слів в українській мові
- •3. Творення і правопис іменників на позначення назв осіб
- •Утворення назв жителів чоловічого роду
- •Утворення назв жителів жіночого роду
- •Примітка:
- •4.Творення і правопис присвійних прикметників та відносних, утворених від різних географічних назв
- •Деякі зауваги щодо правопису похідних прикметників :
- •5. Морфологічні норми
- •Рід іменника
- •Рід і особливості вживання назв осіб за професією, посадою, званням
- •Стилістичні особливості форм числа іменників
- •Варіанти відмінкових форм іменників
- •Давальний відмінок однини іменників іі відміни
- •Знахідний відмінок однини іменників іі відміни
- •Родовий відмінок множини іменників і та іі відмін
- •Закінчення іменників чоловічого роду іі відміни у родовому відмінку однини
- •Відмінювання прізвищ
- •6. Ступені порівняння прикметників
- •І. Вищий ступінь порівняння
- •Іі. Найвищий ступінь порівняння
- •Типові помилки у вживанні форм ступеня порівняння
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Ключові терміни та поняття
- •Синтаксична нормативність мовлення
- •Словосполучення як мінімальна одиниця синтаксису
- •Типові порушення синтаксичних норм, пов’язаних з побудовою словосполучень
- •Особливості координації присудка з підметом
- •5.Попередження помилок, пов’язаних з побудовою речень
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Практичний блок Вправи і завдання до практичного заняття № 1 Мовна культура – найважливіша умова професійної культури фахівця
- •Вправи і завдання до практичного заняття № 2 Лексико-фразеологічні норми
- •Вправи і завдання до практичного заняття № 3 Орфографічні норми
- •Вправи і завдання до практичного заняття № 4 Словотвірні та морфологічні норми
- •Вправи і завдання до практичного заняття № 5 Синтаксичні норми
- •Вправи і завдання до практичного заняття № 6 Пунктуаційні норми
- •Завдання 5. Перепишіть, поставивши пропущені розділові знаки. Поясніть вживання тире у поданих реченнях. Підкресліть головні члени речення.
- •Завдання 10. З поданими нижче сполучниками й однозвучними з ними словами складіть речення, характерні для офіційно-ділового стилю. Поясніть правопис сполучників та вживання розділових знаків.
- •Тестові завдання
- •Література:
- •Самостійна робота № 3 Тема: Специфіка вживання частин мови при діловому спілкуванні
- •Література:
- •Самостійна робота № 4 Тема:Пунктуаційні норми української мови
- •Література:
- •Індивідуальні навчально-дослідні завдання (індз)
- •Рекомендована література до модуля 2
- •План викладу
- •1. Відмінність писемного мовлення від усного
- •2. Поняття про документ
- •3. Класифікація документів
- •4. Реквізит – елемент документа. Прийняті стандарти щодо оформлення документів
- •Реквізити документів та їх оформлення
- •5. Текст як реквізит документа
- •Лекція 2. Документи з особового складу План викладу
- •Ключові терміни та поняття:
- •1. Поняття про документи з особового складу
- •2.Заява. Її реквізити та оформлювання
- •Зовнішні:
- •3.Характеристика
- •Характеристика
- •4.Автобіографія
- •Автобіографія
- •5. Резюме
- •Резюме Шевченка Віктора Петровича
- •Трудова книжка
- •Особовий листок з обліку кадрів
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Лекція 3. Довідково-інформаційні документи в професійній діяльності економіста План викладу
- •Ключові терміни та поняття:
- •Поняття про довідково-інформаційні документи
- •Пр.Будівельників, 129, м.Маріуполь, Донецька обл., 87500
- •Службові записки
- •Доповідна записка
- •Пояснювальна записка
- •4.Оголошення
- •Реквізити
- •Оголошення
- •Оголошення
- •Типографія зат “приазовский рабочий” пропонує
- •Про виробничу практику з 10.03.2008 по 22.04.2008 студентки ііі курсу фінансового факультету Приазовського державного технічного університету Соколовської к.Р.
- •Протокол, витяг із протоколу
- •Протокол № 1 загальних зборів студентів і курсу економіко-правового факультету мдгу
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •План викладу
- •2.Класифікація листів
- •Основні реквізити службового листа
- •4. Деякі поради щодо змісту й оформлення службових листів
- •5. Складання й оформлення листів
- •Оплату згідно з тарифом гарантуємо протягом 30 днів після ефіру. Наш р/р №.....................Відділення банку.
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •План викладу
- •Ключові терміни та поняття:
- •1. Поняття про обліково-фінансові документи
- •Доручення
- •Зат “Київстар”, м.Київ
- •Доручення
- •Доручення
- •Розписка
- •Розписка
- •Розписка
- •Список, перелік
- •Список № 4
- •Перелік документів, на які ставиться гербова печатка
- •Накладна
- •Накладна №..........
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Лекція 6. Господарсько-договірні документи План викладу
- •Ключові терміни та поняття:
- •Поняття про господарсько-договірні документи
- •Договір
- •Договір № про виготовлення реклами
- •1.Предмет договору
- •2. Обов’язки сторін
- •3.Відповідальність сторін
- •4.Оплата робіт
- •5.Розгляд суперечок
- •Термін дії договору
- •7.Інші умови
- •8. Банківські реквізити та юридичні адреси сторін
- •Контракт
- •Контракт
- •Загальні положення
- •Обов’язки сторін
- •Робочий час
- •Оплата праці та соціально-побутове забезпечення працівника
- •9.За виконання обов’язків, передбачених контрактом, працівнику встановлюється:
- •Відповідальність сторін,вирішення спорів
- •Зміни, припинення та розірвання контракту
- •Термін дії та інші умови контракту
- •Адреси сторін
- •4.Трудова угода
- •Трудова угода
- •Предмет угоди
- •Розмір і порядок оплати
- •Відповідальність сторін
- •Реквізити та підписи сторін
- •Запитання та завдання для самоконтролю
- •Лекція 7. Організаційно-розпорядчі документи План викладу
- •Організаційно-розпорядча документація як провідна в управлінській діяльності
- •Характеристика основних організаційних документів
- •Положення про структурний підрозділ
- •Погоджено Статут зареєстровано
- •Посадова інструкція інспектора відділу по роботі з персоналом
- •Правила внутрішнього розпорядку
- •3. Характеристика основних розпорядчих документів
- •Вказівка
- •Міністерство освіти україни Національний університет імені т.Г.Шевченка
- •Харківський національний економічний університет наказ
- •М.Харків
- •Кабінет Міністрів України постанова № 750
- •Ватутінська районна державна адміністрація м.Києва розпорядження
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •Практичний блок Вправи і завдання до практичного заняття № 1 Довідково-інформаційні документи
- •Львівський державний фінансово-економічний інститут
- •Вправи і завдання до практичного заняття № 2 Сучасне ділове листування
- •Вправи і завдання до практичного заняття № 3 Обліково-фінансові документи
- •Господарсько-договірні документи
- •Завдання 15.Складіть договір найму обладнання.
- •Тестові завдання
- •Самостійна робота № 1 Тема: Документи в професійній діяльності
- •1. Усне мовлення як складова частина професійного спілкування
- •2. Усне приватне мовлення у професійній сфері
- •3.Усне публічне мовлення у професійній сфері
- •4. Візитна картка як атрибут усного професійного мовлення
- •Запитання і завдання для самоконтролю
- •План викладу
- •Ключові терміни та поняття:
- •Поняття про мовний етикет
- •2. Різновиди мовного етикету.
- •Звертання
- •Привітання
- •Знайомство
- •Прохання
- •Відмова
- •Поздоровлення
- •Побажання
- •Запрошення
- •Порада і пропозиція
- •Співчуття
- •Вибачення
- •Комплімент
- •Згода, незгода, сумнів
- •Формули звертання
- •Формули вітання
- •Формули вибачення
- •Формули подяки
- •Формули прохання
- •Формули згоди, підтвердження
- •Формули заперечення, відмови
- •Формули прощання
- •Практичний блок Вправи і завдання до практичного заняття № 1 Усне фахове спілкування
- •Тестові завдання
- •Самостійна робота № 1 Тема: Мовний етикет
- •Рекомендована література до модуля 4
- •Додатки російсько-український словничок типових мовних зворотів
- •Словник економічних термінів
- •Короткий словник термінів, що вживаються в діловодстві
- •Пам'ятки як працювати з книгою
- •Як скласти тези статті
- •Як складати план, тези і конспект
- •Як готуватися до публічного виступу
- •Конспектування висловлювання, що сприймається на слух
5. Синоніми, омоніми, пароніми, антоніми та їх використання у професійному мовленні
Важливим засобом урізноманітнення мовлення є використання синонімів., тобто слів, у яких значення повністю чи частково збігаються, як-от: метелиця, заметіль, сніговиця, завірюха, хуртовина; байдужий, апатичний; двоєдушний, лицемірний; акцент, наголос, наголошування; асоціація, об’єднання, товариство, спілка.
Група слів, об’єднаних синонімічними відношеннями, називається синонімічним рядом. Наприклад, для позначення форми державного устрою, побудованого на визнанні народу джерелом влади, на принципах рівності й свободи, використовується синонімічний ряд демократія, народовладдя, народоправство. Значення „який має лікувальні властивості” об’єднує в синонімічний ряд прикметники лікарський, лікувальний, фармацевтичний, медикаментозний, помічний.
У складі синонімічного ряду одне слово є основним, стрижневим. Його називають домінантою. Так серед синонімів боржник, дебітор, довжник домінантою є боржник. Домінанта у словниках синонімів подається першим як семантично наймісткіше, найуживаніше і стилістично нейтральне слово.
Синоніми поділяються на абсолютні (лексичні дуплети) і відносні (чи часткові).Абсолютні синоніми виявляють повний збіг значення, відносні відрізняються одним чи кількома значеннями або відтінками значення. Абсолютними є, наприклад слова, лінгвістика і мовознавство, кожне з яких означає науку про загальні закони будови і функціонування людської мови. Ці слова є взаємозамінними, як і синоніми, що вживаються на позначення „скам’янілої смоли хвойних дерев”, - бурштин і янтар.
Як приклад відносних синонімів наведемо слова екземпляр – примірник. Вони збігаються у значенні „одиничний предмет з ряду тотожних, однорідних”: 100 примірників (екземплярів) посібника. Лише слово екземпляр вживається у значенні „представник якогось роду – тварин, рослин” (рідкісний екземпляр жоржини), в якому воно не замінюється словом примірник. Відносні синоніми інвентар і реманент об’єднуються значенням „сукупність предметів, необхідних для якоїсь галузі діяльності”, але словом реманент позначаються предмети, що використовуються лише в сільському господарстві. Синоніми процент – відсоток збігаються у значенні „сота частка числа, яке приймається за ціле, за одиницю”. Тільки процент (причому переважно у формі множини) вживається у значенні „дохід, який одержують на кожні сто грошових одиниць капіталу або грошової суми, покладеної в ощадну касу або банк”.
Розбіжності у значенні спричиняють різну сполучуваність синонімів. Розглянемо, наприклад, синонімічний ряд водій – шофер. Слова заміняють одне одного, якщо йдеться про особу, яка працює на автомобільному транспорті: водій автобуса – шофер автобуса, водій вантажівки – шофер вантажівки, водій таксі – шофер таксі тощо. Слово шофер не може замінити слово водій, якщо йдеться про керування іншими засобами пересування, отже, єдино можливими є словосполучення: водій трамвая, водій тролейбуса, водій танка тощо. Серед синонімів із значенням „добре пристосований для користування” слова зручний, вигідний мають широку сполучуваність, прикметник похватний вживається лише щодо предметів, які можна взяти в руки, слова комфортабельний, комфортний звичайно є означеннями назв приміщень та меблів. Різна сполучуваність може виявлятися у неоднаковому керуванні синонімів залежними словами, як-от: дорожити ким, чим, цінити кого, що; брак кого, чого, нестача, нестаток чого, у чому, дефіцит чого, у чому, з чим, скрута з чим, яка, голод на що, криза яка; опанувати що, оволодіти чим, освоювати що.
Крім значення, синоніми можуть відрізнятися емоційним забарвленням, стилістичними особливостями (тобто закріпленістю за певними сферами чи ситуаціями спілкування). Наприклад, у значенні „чоловік стосовно своїх дітей” можуть вживатися слова батько і тато. Перше слово не має функціональних обмежень, друге використовується переважно у розмовно-побутовій мові. У синонімічному ряду зі значенням „негативна ознака кого-, чого-небудь; те, що є невигідним, незручним для когось” об’єднуються слова нейтральні (вада, недолік, хиба), книжні (дефект, мінус) та розмовні (ґандж, порок). Слова багато і чимало також синоніми. Перше вживається ширше, в будь-якому тексті – у стилістично-нейтральному і в урочистому, публіцистичному виступі чи в звичайній побутовій розмові. Прислівник чимало вживається в різних ситуаціях, означаючи поняття кількості, міри, часу. Порівняно з багато прислівник чимало має відтінок розмовності. В офіційно-ділових паперах як нейтральне усталилося слово багато, а в усному звіті, виступі на зборах прислівник чимало доречно пожвавить мову доповідача.
Отже, уміле використання близьких за значенням слів дає змогу розкрити те або інше поняття в усій його повноті. Проте не всі мовці як належить використовують цю лексичну особливість української мови. Незнання синонімічних можливостей, невибагливість у доборі засобів мовного спілкування, невміння вибрати єдино можливе в даній ситуації слово є причиною появи помилок. Існує хибна думка, що синоніми для офіційно-ділового стилю,а отже і для професійного спілкування, яким притаманне прагнення до граничної точності вислову, зайва розкіш. Насправді ж, синоніміка – це явище, наявне в усіх функціональних стилях мови, воно властиве лексиці нашої мови загалом, а не лише лексиці художньої літератури й публіцистики. Використання синонімів у різних стилях неоднакове, тому потрібне глибоке знання синонімічних можливостей і вправність у користуванні ними.
Добираючи слово із синонімічного ряду для досягнення точності висловлювання, слід враховувати:
семантичні відмінності та характер сполучуваності;
стильову належність (нейтральне чи стилістично марковане);
емоційно-експресивне забарвлення (піднесене – знижене, інтимне – офіційне, урочисте – жартівливе);
активність уживання в словниковому складі.
До помилок у слововживанні може призвести неправильне використання омонімів, невміння відрізняти їх від багатозначних слів. Омоніми – це слова, однакові за формою, але різні за лексичним значенням. На відміну від багатозначних слів, значення яких мають спільний елемент (наприклад, слово голова в усіх своїх значеннях: голова людини, голова правління, голова колони тощо має спільний елемент значення – те, що керує, перебуває попереду), значення омонімів не мають між собою нічого спільного: ключ (знаряддя для замикання та відмикання замків) – ключ (зграя журавлів при перельоті), лава (вид меблів) - лава (викиди з вулкана) – лава (шеренга). Омоніми утворилися внаслідок випадкового збігу форми слів. Значення омонімів легко розрізняється у словосполученнях та реченнях.
Омоніми бувають повними та частковими. Повні омоніми – це завжди слова однієї й тієї ж частини мови, що в усіх граматичних формах мають однакове звучання та написання: коса (сплетене волосся) – коса (сільськогосподарське знаряддя) - коса (мілина на ріці та в морі).Часткові омоніми можуть у деяких формах розрізнятися: омоніми вити (по-вовчому) – вити (гніздо) збігаються у формах інфінітива, минулого та майбутнього часу, умовного та наказового способу, але відрізняються у формах теперішнього часу: виє (по-вовчому), але в’є (гніздо).
Слова, омонімічні в одній чи декількох граматичних формах, називаються омоформами. Слова, омонімічні тільки в усному мовленні, називаються омофонами: сонце – сон це, проте – про те, по-новому – по новому. Слова, омонімічні тільки на письмі, називаються омографами: замок – замок, дорога – дорога, брати – брати.
Джерелом неправильного слововживання може бути нерозрізнення слів російської та української мов, що звучать однаково (чи схоже), але мають різні значення (так званих міжмовних омонімів).
Ось кілька прикладів таких слів:
Російська мова Українська мова
баня (лазня) баня (верхівка, маківка церкви, рос. «купол»)
заказывать (замовляти) заказувати (забороняти, рос. «запрещать»)
злодей (лиходій) злодій (той, що краде, рос. «вор»)
лечить (лікувати) лічити (рахувати, рос. «считать»)
лишить (позбавити) лишити (залишити, рос. «оставить»)
луна (місяць) луна (хвиля, відбита від перешкоди, рос. «эхо»)
мешать (заважати) мішати (розмішувати, рос. «размешивать»)
неделя (7 днів тижня) неділя (сьомий день тижня, рос. «воскресенье»)
орать (репетувати) орати (обробляти землю, рос. «орать»)
рожа (морда) рожа (мальва, рос. «мальва»)
уродливый (потворний) вродливий (красивий, рос. «красивый»)
час (година) час (рос. «время»)
До типових помилок у слововживанні належить нерозрізнення мовцями паронімів. тобто слів, близьких за звучанням, але різних за значенням, наприклад: земельний – земляний, особистий – особовий, професійний – професіональний, завдання – задача, жорсткий – жорстокий. Пароніми, як правило, належать до однієї частини мови.
Виділяють пароніми різнокореневі (боцман – лоцман, дистанція – інстанція, бювет – кювет) і спільнокореневі (людський – людяний, увага – уважність, збіднити – збідніти). Спільнокореневі пароніми відрізняються префіксом, суфіксом, закінченням, пор.: вдача – удача, стримувати – утримувати, уповноваження – повноваження, адресат – адресант, адрес – адреса.
Більшість паронімів близькі за походженням і, отже, виявляють певний змістовий зв’язок, як-от: підслідний (який перебуває під слідством) – підслідчий (призначений для тих, хто перебуває під слідством); рятівник (той, хто врятував чи рятує когось або щось) – рятувальник – (той, хто професійно займається рятуванням когось, чогось).
Деякі пароніми в окремих значеннях збігаються і можуть уживатися як синоніми. Так, прикметники рідкий і рідкісний взаємозамінюються у значенні „який трапляється, буває зрідка; який дуже мало зустрічається; незвичайний”: рідкісна \ рідка квітка, рідкісний\рідкий випадок, рідкісна\ рідка порода. Із цих паронімів лише прикметник рідкий реалізує значення „негустий, який іде, розташований нещільно один за одним або повторюється через певні проміжки часу”, а також значення „негустий” – рос. «жидкий» суп, борщ тощо).Отже, у словосполученнях з іменниками тісто, волосся, туман, вибухи вживаємо лише прикметник рідкий.
Слова запитання і питання мають спільне значення – „словесне звертання до кого-небудь, яке вимагає відповіді, тема для відповіді”. Реалізуючи це значення, кожен з паронімів може сполучатися з такими словами, як: розумне, останнє, численні, формулювати, уточнювати, відповідати (на), ставити (задавати).Слово питання має значення, не властиве слову запитання, - „положення, проблема, справа, які потребують обговорення, вивчення, вирішення, дослідження, уваги і т. ін.”. У цьому значенні воно утворює такі словосполучення: актуальне \ злободенне \ національне \ наукове питання; розробка \ вивчення \ дослідження \ аналіз \ виклад \ розгляд питання; досліджувати \ висвітлювати \ аналізувати \ розробляти \ ставити на голосування \ розв’язувати питання. Така сполучуваність не властива слову запитання.
Пароніми відзначати і зазначати об’єднуються значеннями „ виділяти позначкою”, „звертати увагу на щось”: відзначити \ зазначити на полях, промовець відзначив \ зазначив. Слово відзначати має, крім зазначених, ще два значення: 1. Вирізняти кого-, що-небудь похвалою, нагородою тощо (відзначати переможців, відзначати цінним подарунком). 2. Здійснювати певні заходи з приводу свята, події тощо (відзначати ювілей, відзначати урочисту подію).
Пароніми банківський і банковий збігаються у значенні „який належить банку, має причетність до нього”, але почасти розходяться в сполучуваності: ми говоримо банківська (банкова) справа, банківська (банкова) політика, банківські (банкові) операції, банківський (банковий) документ, але тільки: банківська система, банківський контроль, банківський службовець(працівник).
Виділяються пароніми, що об’єднуються антонімічними зв’язками, наприклад: адресат – адресант (той, кому адресується, надсилається лист, телеграма тощо – той, хто надсилає кому-небудь лист, телеграму і т.ін.); аверс (лицьовий бік медалі чи монети) – реверс (зворотний бік медалі чи монети); еміграція – імміграція (масове переселення з батьківщини в іншу країну – в’їзд іноземців у певну країну на постійне або тривале проживання); персона ґрата (особа, кандидатура якої на посаду дипломатичного представника схвалюється урядом країни, в якій її мають акредитувати) – персона нон ґрата (особа, кандидатура якої на посаду дипломатичного представника викликає заперечення уряду держави перебування).
Звукова подібність паронімів спричинює невмотивовані взаємозаміни цих слів. Саме тому необхідно з увагою ставитись до слів із схожим звучанням, з’ясовувати відтінки їх значень. Перевірити значення паронімів можна за тлумачним словником, спеціальним словником паронімів, а також за довідником з культури української мови.
Значна частина паронімів використовується в офіційно-діловому стилі, отже, розрізнення їх є актуальним і для ділової, професійної мови.
У виборі лексичного матеріалу фахівцем (менеджером, економістом, бухгалтером, аудитором)поряд із синонімами, омонімами, паронімами важливу роль відіграють антоніми: прибутки підприємства – збитки підприємства, вивіз товару – ввіз товару, зовнішня торгівля – внутрішня торгівля. Антоніми – це слова однієї й тієї ж частини мови з протилежними значеннями: повний – порожній, вгору – вниз, продаж – купівля. Два протилежні один одному антоніми утворюють антонімічну пару.
Основою лексичного значення антонімів є протиставлені поняття, що об’єднані однією більш загальною ознакою: довгий – короткий (розмір), тепло – холод (температура), багато – мало (кількість). Антоніми, як правило, позначають поняття ознак, дій або обставин, тобто понять, які можуть мати крайні ступені прояву. Саме ці крайні ступені прояву ознаки, дії або обставини і протиставляються між собою антонімами: великий – малий, охолоджувати – розігрівати, туди – сюди. Часто антоніми позначають явища, протилежні у просторі або часі: початок – кінець, південь – північ, минуле – майбутнє.
Значна кількість антонімів позначає явища, що традиційно протиставляються в українській культурі. Причини такого протиставлення пов’язані з релігійними віруваннями, народними звичаями, усною народною творчістю: небо – земля, добро – зло, рай – пекло, батьки – діти, війна, мир, життя – смерть тощо.
Часто антоніми утворюються простим запереченням іншого поняття. У такому випадку антоніми є спільнокореневими словами і розрізняються префіксами не-, без-: грамотний – безграмотний, друг – недруг, стабілізація – дестабілізація або парами префіксів за- \ ви-, в-/ви-, з-/роз-: заходити – виходити, вводити – виводити, збирати \ розбирати тощо.
Правильний підбір антонімів допоможе фахівцеві точніше охарактеризувати якість продукції, матеріалу, сировини чи послуг, уточнити висловлювану думку, дати оцінку працівникові.
