Привітання

До найчастіше вживаних етикетних виразів належить привітання. Вибір вітального виразу залежить від різних чинників, передусім від часу їх уживання. Стилістично нейтральних мовних формул привітання в українській мові порівняно небагато:

Доброго ранку! Добрий ранок!

Добрий день! Доброго дня!

Добрий вечір! Доброго вечора!

Уживання темпоральних привітань (тобто тих, що вказують на часові проміжки доби) суворо регламентоване: заміна одного виразу іншим неможлива.

Привітання „Здрастуйте” здебільшого емоційно нейтральне, хоча й може вживатися людиною, коли вона перебуває не в кращому настрої. Цим словом користуються, вітаючи і знайомих, і малознайомих, і зовсім незнайомих людей. Воно може бути й відповіддю на привітання. Добре знайомі люди, вітаючись, часто звертаються один до одного по імені.

В офіційній ситуації, зокрема у звертаннях до великої аудиторії, використовують вирази:

Дозвольте привітати Вас!

Радий (-а, -і) вітати Вас!

Вітаю Вас!

Такі стилістично підвищені привітання адресують також одноліткам або старшим за віком, але для цього має бути сприятлива ситуація, відповідний настрій.

Промовляючи вітання, треба злегка вклонитися; якщо знайомий ваш ровесник, можна привітно підняти вгору праву руку (на рівні голови). Чоловік має при цьому на кілька секунд трохи підняти над головою капелюха чи кашкета. Інші головні убори – хутряну шапку, берет, спортивну чи в’язану шапочку – під час вітання не знімають.

Ділове спілкування має особливий порядок привітань залежно від ситуації. Так, при зустрічі вітають:

• молодші – старших;

• чоловіки – жінок;

• хто входить – присутніх (жінка чи чоловік).

Проте вихована людина не бере до уваги вікову чи службову ієрархію і завжди привітає іншу людину, не чекаючи, поки та зробить це першою. Чоловік завжди встає, коли вітається (за винятком дуже старих чи хворих).

У діловому спілкуванні жінка також встає при вітанні старших за посадою співробітників (чоловіка чи жінки).Тобто особу старшу за посадою вітають вставанням і чоловіки, і жінки.

Потиск руки при цьому повинен бути в міру міцний і енергійний.

Чоловік, вітаючись, знімає рукавичку, жінка – не знімає під час рукостискання тільки в спілкуванні з чоловіком.

Якщо жінка прийшла на прийом до начальника, передусім начальник повинен підвестися і сказати: „Проходьте, будь ласка”, вийти з-за столу (через стіл руку не подають за жодних обставин), потиснути руку відвідувачці та запросити її сісти. Лише після цього, сівши на своє місце, він може спитати про її справу.

На привітання відповідають тим самим словом або виразом, але найчастіше намагаються вжити іншого вислову, чим вноситься певна різноманітність.

Наприклад:

Здрастуйте! – Доброго здоров’я!

Доброго ранку! – Вітаю Вас!

Знайомство

Знайомство супроводжується особливими формулами мовного етикету:

Дозвольте відрекомендуватися ! Мене звуть...

Моє ім’я..., прізвище...

Дозвольте відрекомендувати Вам...

Дозвольте познайомити Вас із...

Познайомте мене, будь ласка, з...

Виховані люди здебільшого знайомляться з допомогою третьої особи, посередника, який рекомендує їх одне одному. Проте часом обставини складаються так, що людина сама пропонує іншій познайомитися. Тоді вона просто звертається зі словами:

Пробачте, я хотів би з Вами познайомитися.

Або більш невимушено:

Давайте познайомимося!

Давайте знайомитися!

Більш офіційними є форми:

Дозвольте з вами познайомитися!

Дозвольте відрекомендуватися!

Потім людина, подаючи руку для стискання, називає своє прізвище, ім’я та по батькові, а також фах або рід занять, часом пояснює причину, яка спонукала просити про знайомство. Наприклад:

Мене цікавлять наслідки Ваших останніх досліджень, оскільки я працюю над близькою темою.

Хотів би проконсультуватись з питань, над якими Ви зараз працюєте.

З погляду етикету більш бажаним і пристойним є знайомство з допомогою посередника. Узвичаєно рекомендувати:

* молодшого – старшому;

* чоловіка – жінці;

* молоду жінку – старшій жінці;

* підлеглого – начальникові.

Посередник звертається до того, кому представляє, називаючи його, а потім стисло характеризує того, кого знайомить. Наприклад:

Іване Петровичу! Познайомтеся, будь ласка, з Валерієм Олександровичем Шульжуком !

Іване ! Знайомтеся ! Це пан Шульжук !

Або офіційніше:

Дозвольте познайомити Вас із...

Дозвольте відрекомендувати Вам...

Ті, хто знайомиться, мають вклонитися одне одному, коли посередник починає представляти. Якщо господар кабінету сидить у кріслі, він має встати, точніше – піднятися на кілька секунд. Якщо знайомлять із жінкою, то вона встає лише тоді, коли її знайомлять зі старшою за неї жінкою, а також коли вона хоче підкреслити своє особливе шанування.

Під час знайомства називають спочатку ім’я, по батькові, прізвище, а потім – фах, посаду або рід занять. Наприклад:

Оксана Павлівна Коваль, менеджер фірми „Гетьман”.

Мене звуть Олег Петрович, прізвище Кравець.

Ігор Федорович Кравчук, представляю фірму „Злагода”.

Якщо перед вами вчений, то доречно сказати просто:

Пан професор

або Професор Михайленко.

При знайомстві військовослужбовців називають їхнє військове звання:

Пане генерал, дозвольте відрекомендувати Вам полковника Савченка.

Як правило, ділове знайомство передбачає обмін візитними картками. На сьогодні візитна картка стала невід’ємним атрибутом ділового життя. Використання візитних карток зумовлюється зручністю. До того ж вручення візитної картки є ствердженням бажання підтримувати ділові або особисті контакти.

Вручається і приймається візитна картка зазвичай правою рукою. При цьому обидва партнери злегка кланяються. Якщо ділова зустріч відбувається за кордоном, то першими вручають візитні картки господарі.

Подяка

Подяку краще висловити продуманим, спеціально дібраним відповідно до ситуації словом. За дрібну послугу можна сказати:

Дякую! Спасибі !

Якщо зроблено щось значне:

Сердечно Вам дякую !

Щиро Вам дякую !

Прийміть мою найщирішу вдячність !

Дозвольте висловити Вам подяку !

Дуже вдячний за Вашу турботу !

Щоб вибрати форму подяки, треба знати форми ввічливості, враховувати значущість послуги, вік співрозмовника, характер стосунків, середовище. Відповідаючи на подяку, можна сказати:

Немає за що.

Прошу.

Будь ласка !

Основні форми вираження вдячності:

Спасибі, дякую, дяка, подяка.

При цьому важливо дотримуватись граматичних норм. Треба знати, що дієслово дякувати в першій особі однини і множини вимагає після себе додатка в давальному відмінку – дякую (дякуємо) – кому? Проте часом під впливом російської мови замість давального відмінка (дякуємо вам) вживають родовий (дякую вас). Це груба помилка.

На вираження вдячності досить широко вживають слово подяка. Конструкції висловлюю вдячність і складаю подяку звучать стилістично трохи підвищено.

Здебільшого узвичаєно говорити, що подяку виносять, а вдячність висловлюють. Наприклад, начальник виносить подяку підлеглому за сумлінну працю, вдячність висловлює замовник майстрові ательє за добре пошиття одягу. Проте зі словом подяка часто вживають і дієслово висловлювати.

Офіційно звучить речення, в якому є словосполучення оголошую подяку. Його вживають, коли йдеться про офіційну позитивну оцінку чиєїсь діяльності, праці:

За дострокове та якісне виконання спеціального завдання оголошую подяку із занесенням до трудової книжки.

Особливу вдячність передають сполученням слів дуже дякую. Невдалим з погляду літературної норми є словосполучення велике спасибі. Якщо зважити на етимологію останнього слова, виходить нісенітниця.

Дуже поширені етикетні звороти, де слово вдячний поєднується зі словами глибоко, надзвичайно, безмежно та подібними.

Слід звернути увагу на те, що російський зворот так благодарен відповідає українському такий вдячний (а не так вдячний).

Відтінку офіційності надає мовленню слово дозвольте:

Дозвольте Вам подякувати !

Дозвольте висловити Вам вдячність !

Такого ж відтінку надають словосполучення складати подяку та висловлювати вдячність:

Складаю подяку (кому? за що?)

. Висловлюю вдячність (кому? за що?).

В етикетній функції вживаються відповідні вирази й з дієсловом хотіти в першій особі:

Я хочу подякувати Вам.

Я хотів би подякувати Вам.

Мені хотілося б подякувати Вам.

Виступ перед слухачами звичайно закінчують словами:

Спасибі за увагу !

Дякую за увагу !

Щоб висловити вдячність за послугу, увагу та ін., крім слів спасибі, дякую, використовують ще й такі вирази:

Спасибі, Ви дуже люб’язні!

Дякую, Ви дуже уважні!

Ви так багато зробили для мене!

У відповідь на висловлену вдячність можуть звучати такі репліки:

Будь ласка (але ні в якому разі –Будьте ласкаві!)

Нема за що.

Мені неважко було це зробити.