Положення про структурний підрозділ

структура тексту

1. Загальні положення.

2. Основні завдання.

3. Функції.

4. Права та обов’язки.

5. Керівництво.

6. Взаємовідносини, зв’язок.

7. Майно і кошти.

8. Контроль, перевірка та ревізування діяльності.

9. Порядок реорганізації та ліквідації.

Керівник структурного

підрозділу (підпис) ініціали, прізвище

...........................................................................................................................................................

Статут. Усі державні та приватні підприємства, а також громадські об’єднання діють на основі статуту.

Статут – юридичний акт, що є зведенням правил, які регулюють діяльність установ, структур, що є в підпорядкуванні органу, міністерства, громадян, їх відносини з іншими установами та громадянами, права та обов’язки в певній сфеоі державного управління чи господарської діяльності.

Статути поділяються на дві групи: типові (загальні) та індивідуальні.

Типові статути розробляються для певних систем установ вищими органами державної влади та управління, з’їздами громадських організацій.

Індивідуальні статути – для певної організації шляхом конкретизації типових статутів вищою установою, якій підлягають підприємства, заклади, відділи тощо.

Статути після їх затвердження підлягають обов’язковій реєстрації в органах Міністерства фінансів України.

Реквізити:

• гриф затвердження вищого органу управління;

• назва виду документа;

• заголовок;

• текст;

• відмітки про погодження та реєстрацію;

• дата.

Для чіткості викладу та зручності читання текст статуту розбивають на статті (пункти), що групують у розділи (позначають римськими цифрами.

Загальні статути затверджуються вищими органами державної влади і управління, а статути громадських організацій приймаються і затверджуються їх з’їздами.

...........................................................................................................................................................

Формуляр-зразок

Погоджено Статут зареєстровано

............................ реєстраційний номер.....

“.......”..............2008 р. Ухвалено на загальних зборах

трудового колективу

протокол №.....від............

СТАТУТ

......................................................................................................................................................................................................................................................................................................................

( назва установи, організації, закладу)

Структура тексту

1. Загальні положення.

2. Основні завдання діяльності.

3. Функції.

4. Права і обов’язки.

5. Утворення й використання коштів. Майно установи.

6. Створення та використання пайового фонду.

7. Членство.

8. Звіт, звітність, контроль.

9. Виробничо-господарська, зовнішньоекономічна діяльність.

10. Реорганізація та ліквідація.

...........................................................................................................................................................

Інструкція – це правовий акт, яким органи державного управління встановлюють правила, що регулюють організаційні, науково-технічні, технологічні, фінансові та інші спеціальні сторони діяльності та відносини установ, закладів, підприємств, службових осіб та громадян.

Залежно від призначення розрізняють:

1) інструкції, які регламентують порядок здійснення певної діяльності підрозділами чи службовими особами;

2) інструкції з техніки безпеки;

3) інструкції з експлуатації різного обладнання тощо;

4) посадові інструкції.

Реквізити:

• назва виду документа (ІНСТРУКЦІЯ);

• гриф затвердження;

• заголовок до тексту;

• дата;

• індекс;

• місце видання;

• текст;

• підпис;

• вид погодження.

Заголовок до інструкції містить визначення об’єкта чи коло питань, на які поширюються її вимоги, наприклад: Інструкція про ведення бухгалтерського обліку в установі, Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників.

Текст інструкції викладають у логічній послідовності й групують за розділами. Розділи мають заголовки і становлять завершену частину документа.Вони поділяються на пункти та підпункти, пронумеровані арабськими цифрами. Текст має бути стислим, точним, зрозумілим, оскільки він призначений для постійного користування. Зміст викладається від другої, третьої особи, рідше – у безособовій формі. Стиль викладу текстк – вказівно-наказовий із формулюваннями типу: “повинен”, “слід”, “необхідно”, “не дозволено”, “не припускається”, “заборонено”.

Текст інструкції починається розділом “Загальні положення”, у якому розкривається мета її видання, вказується сфера поширення, наводяться інші відомості загального характеру.

Інструкція затверджується вищим органом або керівником організації (чи їх наказом із зазначенням номера та дати видання). На інструкції може бути позначка про те, що вона є додатком до розпорядчого документа.При затвердженні інструкції розпорядчим документом у ньому встановлюється термін введення інструкції, зазначаються відповідальні виконавці. Датою видання інструкції є дата її затвердження.

У комплексі організаційних документів підприємств, установ, організацій особливе місце належить посадовим інструкціям.

Посадова інструкція — це нормативний документ, у якому визначено функції, права та обов'язки працівника підприємства (установи, організації).

Посадові інструкції розробляють на кожну посаду, яка перед­бачена штатним розкладом.

Посадову інструкцію оформлюють на загальному бланку під­приємства, установи, організації.

Як правило, текст посадової інструкції містить такі розділи:

1. Загальні положення.

2. Посадові обов'язки.

3. Права.

4. Відповідальність.

5. Відносини.

У розділі «Загальні положення» зазначають сферу діяльності працівника, порядок його призначення на посаду та звільнення з неї, порядок заміщення працівника в разі його тимчасової відсут­ності, вимоги щодо кваліфікаційної підготовки, підлеглість пра­цівника, коло службових осіб, які підпорядковуються даному пра­цівникові. Наводиться також перелік нормативних документів, якими працівник керується у своїй роботі; кваліфікаційні вимоги (рівень освіти, стаж роботи) і вимоги, що висувають перед робіт­ником стосовно спеціальних знань.

Розділ «Посадові обов'язки» встановлює конкретний зміст ді­яльності працівника, вказує види робіт, які виконує працівник да­ної посади та характер його дій {«керує», «готує», «затверджує», «розглядає», «виконує», «забезпечує», «відповідає» тощо).

У розділі «Права» закріплюються повноваження працівника, які забезпечують виконання покладених на нього обов'язків: пра­во приймати певні рішення, давати вказівки з конкретних питань, самостійно підписувати (візувати) документи в межах наданої йо­му компетенції, право звертатися із пропозиціями до керівника; представляти підрозділ чи заклад в інших організаціях; право бра­ти участь у нарадах, де розглядають питання, що стосуються його компетенції; право робити запити щодо необхідної для роботи ін­формації (статистичної, економічної та ін.), а також право вима­гати виконання певних дій від інших працівників.

Розділ «Відповідальність» визначає критерії оцінювання робо­ти та міру персональної відповідальності працівника. Критеріями оцінки є об'єктивні показники, що характеризують якість і своє­часність виконаної роботи. Відповідальність працівника визнача­ється згідно з чинним законодавством (дисциплінарна, адмініс­тративна тощо).

Розділ «Відносини» регулює відносини між посадовими особа­ми: визначається коло службових зв'язків, порядок подання звіт­ної інформації: від кого, у який термін і яку інформацію отримує працівник; із ким узгоджує проекти документів, які він готує; із ким спільно здійснює їх підготовку та інші питання його відносин з іншими особами, підрозділами, організаціями, установами.

На основі посадової інструкції розробляють трудовий договір (контракт) з працівником. Трудовий договір (контракт) і посадо­ву інструкцію використовують у разі виникнення конфліктних ситуацій між роботодавцем та працівником.

Посадову інструкцію розробляє інспектор відділу кадрів чи інший спеціаліст, який відповідає за роботу з кадрами, погоджує з юрисконсультом і подає на затвердження керівникові підпри­ємства (організації, установи).

Час дії посадової інструкції починається від дати її затвер­дження.

Реквізити:

• підпорядкування міністерству (для державних);

• повна назва організації;

• найменування структурного підрозділу;

• назва виду документа (ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ);

• дата;

• місце укладання;

• заголовок;

• підпис;

• текст;

• затвердження;

• віза;

• дата затвердження.

...........................................................................................................................................................

Зразок

Загальний бланк установи ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з кадрових питань

Національного університету

«Києво-Могилянська академія»

А.ГМакаренко

(особистий підпис)

«__»_______________2002 р.