Лекція 1. Сучасна українська літературна мова – лінгвістична основа мови професійного спрямування План викладу

1.Українська мова за професійним спрямуванням як функціональний різновид української словесності. Предмет і завдання курсу.

2.СУЛМ – лінгвістична основа мови професійного спрямування.

3.Функції мови.

4.Унормованість – основна ознака сучасної української літературної мови.

Ключові терміни та поняття:

• українська словесність - літературна мова

- спеціальність - мовна норма

• професія - мова професії

- фах - мова

• спеціаліст - мовлення

• фахівець - функції мови

• професіонал - національна мова

• державна мова

1. Українська мова за професійним спрямуванням як функціональний різновид української словесності. Предмет і завдання курсу

Словесність – слово багатозначне. За новим тлумачним словником української мови воно означає: 1.Художня література та усна народна творчість, а також сукупність творів і фольклору якогось народу. 2. Філологічні науки (лінгвістика, стилістика, літературознавство і т.ін.). 3. Назва філологічних дисциплін у сучасній школі. Предметом нашого вивчення буде українська мова за професійним спрямуванням як один із функціональних різновидів словесності.

Науково – технічний прогрес, перебудова соціально – економічної й політичної систем в Україні потребують від студента, майбутнього фахівця певної галузі, не тільки знання свого фаху, а й високого рівня володіння професійним мовленням.

Мова і професія – це дві важливі категорії, що визначають глибину пізнання світу, оволодіння набутками цивілізації, рівень мовленнєвої культури.

Мова і професія – немов партнери, які не можуть існувати один без одного, бо обидва покликані обслуговувати потреби суспільства, окремих груп його і кожної людини.

Мова з багатьма її функціями (комунікативною, номінативною, мислетворчою та ін.) забезпечує належний рівень грамотності носіїв певної професії, формує їх уміння спілкуватися в усіх сферах комунікації – у ділових відносинах, у науці, в освіті, культурі, економіці тощо.

Знати мову професії – це вільно володіти багатим лексичним матеріалом з фаху, якого набувають студенти у вищих навчальних закладах.

Знати мову професії – це значить дотримуватися граматичних, лексичних, стилістичних, орфографічних, орфоепічних норм професійного спілкування, якого люди вчаться впродовж усього життя.

Професія менеджера, економіста, бухгалтера, аудитора ставить вимоги до забезпечення її термінологією, з перевагою не іншомовних, а власне українських слів, зрозумілих, доступних для всіх, хто працює у цій галузі.

Фахівцем з великої літери можна вважати ту людину, яка не лише володіє високою кваліфікацією, а й є духовно багатою, творчою особистістю. Формування такого фахівця дедалі більше пов’язується з глибоким опануванням української мови з її тонкощами, таїною як усного, так і писемного професійного мовлення.

Пам’ятаймо, що найбільша розкіш на світі, за словами Антуана де Сент-Екзюпері, - це „розкіш людського спілкування.”

Саме мова є таким засобом спілкування, а професія – інформаційним матеріалом, який використовуємо для вирішення важливих проблем економічного, господарського життя завдяки доречному, вмілому, правильному виборові мовних одиниць.

Знання мови професії підвищує ефективність праці, продуктивність виробництва, допомагає краще орієнтуватися в безпосередніх ділових відносинах.

Вам, майбутнім менеджерам, економістам, бухгалтерам, аудиторам, упродовж навчання та майбутньої професійної діяльності доведеться оперувати, перш за все, такими поняттями, як спеціальність, професія, фах, спеціаліст, професіонал, фахівець. Що ж означають ці поняття?

Спеціальність – окрема галузь науки, техніки, мистецтва, в якій людина працює; основна кваліфікація; улюблена справа, заняття, в якому хто-небудь проявляє хист.

Професія – рід занять, певна форма трудової діяльності, що вимагає належного рівня знань і навичок і є для кого-небудь джерелом існування. Це слово виступає як родове поняття до слова спеціальність, а тому вживати одне замість іншого не рекомендується.

Фах – уживається з обома значеннями: вид заняття, трудової діяльності, що потребує певної підготовки і є основним засобом існування; професія, спеціальність, кваліфікація; справа, заняття, в яких хтось проявляє велике вміння, майстерність, хист.

Спеціаліст – той, хто досконало володіє певною спеціальністю, має глибокі знання в якій-небудь галузі науки, техніки, мистецтва.

Професіонал – той, хто зробить яке-небудь заняття предметом своєї постійної діяльності, своєю професією; добрий фахівець; знавець своєї справи; спеціаліст; професіонал.

Фахівець – той, хто досяг високої майстерності в чому-небудь; знавець чогось.

Головна мета курсу ”Українська словесність (українська мова професійного спрямування)” – сформувати високий рівень комунікативної культури у сфері професійного спілкування в його усній і писемній формах; виробити навички професійного володіння мовою в різних видах мовленнєвої діяльності в обсязі тематики, зумовленої професійними потребами, забезпечити отримання глибоких професійних знань завдяки інноваційним схемам навчання, до яких належить структурно – модульне навчання як основна вузлова ланка розвитку творчості викладача і студента.

Основні завдання дисципліни:

• систематизувати знання з української мови взагалі і професійного спілкування зокрема;

• сформувати вміння щодо написання, складання та перекладу професійних текстів;

• сформувати навички мовного оформлення ділових паперів;

• забезпечити оволодіння нормами сучасної української орфоепії, орфографії, граматики, лексики, стилістики і правилами мовного етикету у межах професійного спілкування на рівні знань і вмінь;

• збагатити запас загальновживаної і професійної лексики.