3.Терміни і професіоналізми

Основну частину лексики фахової мови складає термінологія. Термінологія – це сукупність термінів певної галузі науки, виробництва. Термінами називаються слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання – науки, культури, техніки, політики, економіки.

Основними ознаками термінів є:

• смислова однозначність, точність;

• наявність дефініції;

Дефініція – це коротке логічне визначення, яке встановлює істотні відмінні ознаки предмета чи значення поняття, тобто його зміст.

• стилістична нейтральність;

• професійний рівень практичного вживання.

Кожна галузь науки, техніки, виробництва має свою термінологію. В українській мові виділяють такі основні групи термінологічної лексики:

• математичну (множення, дільник, квадрат, кут);

• фізичну (молекула, електрон, калорія, вольт);

• літературознавчу (драма, поема, сюжет, персонаж);

• лінгвістичну (фонема, іменник, сполучник, лексикологія);

• філософську (метафізика, базис, діалектика, матерія);

• хімічну (водень, кисень, оксиди, іон);

• медичну (хірургія, ін’єкція, термометр, пеніцилін);

• біологічну (рецептор, клітина, тканина, тичинка);

• музичну (соло, тріо, октава, гітара);

• спортивну (футбол, тайм, шахи, гросмейстер);

• електротехнічну (контакт, струм, заземлення. ізоляція);

• радіотехнічну (антена, радіоцентр, радіоприймач).

Значну групу термінологічної лексики складає економічна термінологія. Переважна кількість економічних термінів іншомовного походження. Наприклад, акцепт, аукціон, акція походять з латинської мови, акциз, ажіотаж – з французької, базис, економіка - з грецької, а бізнес, бізнесмен – з англійської мови. Серед економічних термінів чимало і власне українських слів: якість, власник, господар, продаж, виробник, споживач, гривня тощо.

Економічні терміни можуть бути загальнонауковими (загальновживаними): аналіз, синтез, процес, проблема, інтенсивність, дефіцит, економія тощо і вузькоспеціальними, які використовуються лише спеціалістами: дефляція - зменшення грошової маси, вилучення з обігу грошей, випущених у період інфляції, рабат – комерційна знижка з усієї суми грошей, що належить за товар, надається при сплачуванні готівкою та ін.

За структурою економічні терміни також різні: можуть складатися з одного слова – економіка, трест, підприємець, податок, показник, збиток, замовник тощо, а також бути вираженими словосполученнями: суб’єкт господарювання, інвестиційна політика, податкова політика, вільна економічна зона, біржа праці, бригадна організація праці та ін.

Існує ряд обов’язкових вимог при користуванні термінами.

1) Термін треба вживати лише в тій формі, яка зафіксована в словнику. Так, якщо в словнику зафіксовано діловодство, то слід користуватися тільки цією формою терміна, обминаючи такі зіпсовані його форми, як ділопроізводство, діловедення, справоведення та ін.

2) Термін повинен вживатися з одним значенням, закріпленим за ним у словнику. Наприклад, термін циркуляр – це розпорядження, яке повинні виконувати всі підвідомчі даній організації установи та підприємства. Це означає, що циркуляр – лише директивний лист, а не лист будь-якого типу, і циркуляром можна називати лише документи цього типу.

3) Особливої уваги заслуговують терміни, що вживаються у двох або кількох галузях з неоднаковим значенням, а також багатозначні терміни.Так, кілька значень має термін економіка:

• історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства;

• народне господарство країни;

• наука, що вивчає специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільної діяльності.

Вживаючи такі терміни, автор документа мусить так будувати текст, щоб відразу було видно, яке значення терміна він мав на увазі.

4) Слід суворо дотримуватися правил утворення від терміна похідних форм, засвідчених у словниках чи довідниках. Наприклад, як написати: підписання акта чи акту? Зі словника довідуємося, що загальновживане слово має закінчення –у, а термін – а.Отже, підписання, складання, вилучення акта, але після першого акту, після акту проголошення. Від терміна акт можна утворити дієслово актувати, пасивну форму актуватися, дієприкметник актований, віддієслівний іменник актування, але не активування чи активація.

5) Велике, вирішальне значення має контекст, оточуючі слова для термінів, абсолютно однакових за формою, але різних за значенням. Наприклад:

• редуктор (у хіміків) – „пристрій для знижування тиску газу”;

• редуктор (у машинобудівників) - „пристрій для зниження швидкості обертання валів”.

6) У термінології багатьох галузей науки існують терміни-дуплети (нові й старі, власномовні й запозичені). Вибираючи серед цих термінів потрібний для документа, слід орієнтуватися на той, який для цієї термінологічної системи вже кодифікований (зафіксований у словнику).

Отже, терміни – група слів, яка потребує до себе спеціальної уваги, постійного звіряння зі словниками, повсякчасного поновлення в пам’яті значення потрібних для роботи найменувань.

Термінам протистоять професіоналізми – слова і звороти, властиві мовленню людей певної професії. Професіоналізми - це назви понять певної галузі виробництва, роду занять. За межами певного професійного середовища ці слова не завжди зрозумілі або не становлять інтересу..Наприклад, слова та словосполучення із мовлення шахтарів: штрек, терикон, антрацит, видавати на-гора; із мовлення вчителя, викладача: хвіст, вікно, зірватись, запаритися; із професії економіста, бухгалтера: липовий баланс, заморозити рахунки, збити в купу рахунок, дебет кредит обганяє.

Як утворюються професіоналізми?

По-перше, завдяки вживанню слова загальнонародної мови у специфічному значенні: вікно – не заповнений між уроками (лекціями) час (у мовленні вчителів, викладачів); ляп – помилка; загоряти – сидіти без діла; бублик – руль; гума – автопокришка; човник – деталь швейної машинки.

По-друге, шляхом усічення основ слів на зразок кібер (кібернетика); філфак (філологічний факультет).

По-третє, через зміни в наголошенні слів Наприклад:

Нормативні наголоси Професійні наголоси

ко́мпас компа́с

ра́порт рапо́рт

а́томний ато́мний

По-четверте, звична потреба професіоналів визначити деталі виробничого процесу чи виробу приводить до появи фахових назв, зокрема, частин глечика: дно – нижня частина виробу; утір – лінія, що окреслює дно, а також вінця, пелюстки, плечі, карнизик

По-п’яте, шляхом заміни деяких граматичних законів літературної мови. Наприклад, професійній мові властиве вживання іменників абстрактних та речовинних назв у множині: масла, води, обсяги, моменти. В інших випадках такі іменники мають лише форму однини.

Професійні слова можуть з’явитися на основі відомих шляхів префіксації та суфіксації, осново-та словоскладання:

до: дообладнання, доопрацювати, доукомплектувати;

над: надзверхплановий;

недо: недопомисел, недовнесок;

- ість: пливучість, бойовитість;

- аж: типаж, листаж;

- ація: маршрутизація, декваліфікація;

- тонно-кілометр-брутто.

Якщо терміни відзначаються своєю емоційною нейтральністю, відсутністю образності, то професіоналізми зберігають емоційність (часто іронічну або образливу), вони іноді виразно передають якийсь образ: липовий баланс; заморозити рахунок; відкрити кран; закрити кран; зводити рахунок тощо.

Де ж вживаються професіоналізми? Найчастіше в усному неофіційному мовленні людей певної професії. У писемному мовленні професіоналізми вживаються в науково-технічних професійних виданнях, призначених для фахівців (журналах, буклетах, інструкціях). Найбільше інформації професіоналізми несуть тоді, коли ними користуються фахівці. У практиці ділового спілкування треба бути обережними щодо їх уживання в службовому папері. Документ може перетворитися з офіційного в неофіційний або викликати непорозуміння, ускладнити ділові стосунки. Алла Коваль у книзі „Ділове спілкування” зазначає, що документ, „написаний наполовину професійним жаргоном, нагадує господиню, яка вийшла до гостей у розтоптаному домашньому взутті й не дуже свіжому халаті, з неприбраним волоссям і мокрими руками. А документ – офіційний документ, він застебнутий на всі ґудзики”.