2. Книжна і розмовна лексика

Склад лексики сучасної української літературної мови є стилістично неоднорідним. Залежно від сфери спілкування , мети висловлювання, мовленнєвого рівня співрозмовника ми обираємо різнорівневі мовні засоби , найбільш придатні для конкретної ситуації. Уже йшлося про те, що мова поділяється на функціональні стилі, кожен із яких характеризується особливостями на всіх рівнях мови – лексичному, морфологічному, синтаксичному тощо. Найяскравіше стилістична диференціація мовних засобів виявляється на рівні лексики.

Залежно від сфери використання прийнято виділяти 2 групи слів: 1) лексика стилістично нейтральна, чи міжстильова; 2) лексика стилістично маркована („позначена”). Остання поділяється на книжну і розмовну. Розглянемо кожну з цих груп докладніше.

До міжстильової (нейтральної) лексики належать слова, не закріплені за яким-небудь стилем. Вони можуть вживатися будь-де: у підручнику, у виступі на нараді чи науковій конференції, у художньому творі, у невимушеній бесіді чи телепередачі тощо. Міжстильову лексику становлять слова будь-якої частини мови, за винятком вигуків, які завжди вирізняються стилістичним забарвленням. Нейтральні зі стилістичного боку слова можуть називати конкретні предмети (автомобіль, стіл), явища (дощ, вітер), абстрактні поняття (увага, вимогливість, демократія), ознаки предметів (надійний, спокійний), дії (розробляти, експонувати) тощо. Нейтральні слова становлять основу словникового запасу української мови і переважають у тексті будь-якого стилю. Вони широко використовуються у мові професійного спілкування.

До книжної лексики входять слова, що вживаються переважно в писемних різновидах літературної мови (заява, протокол, накладна, договір, контракт). Вони мають відтінок офіційності, урочистості.

До книжної лексики належить:

1) Іншомовна лексика або лексика, що містить запозичені корені: еквівалент, інтенсифікувати, контингент, прерогатива, нонсенс, інкорпорація. До книжної лексики належать деякі старослов’янізми: благоденство, благочестя, предтеча, сокровенний.

2) Загальнонаукова лексика: дослідження, гіпотеза, дефініція, функція, аналіз, синтез, систематизація, класифікація.

3) Офіційно-ділова лексика, основними групами якої є:

* назви ділових паперів: заява, протокол, договір, контракт, резюме;

* номенклатурні назви (назви установ, службових осіб): міністерство, генеральна дирекція, начальник відділу збуту; диспетчер, інспектор, секретар-референт, менеджер з персоналу;

* абревіатури на позначення номенклатурних назв: МЗС (Міністерство закордонних справ), ВАТ (відкрите акціонерне товариство), КБ (конструкторське бюро), ЗАТ (закрите акціонерне товариство), ПП (приватне підприємство), ТОВ(товариство з обмеженою відповідальністю).

4) Суспільно-політична лексика: демократія, гласність, багатопартійність, толерантність, свобода слова.

До розмовної лексики належать слова, які вживаються в усному невимушеному спілкуванні. Вони не можуть використовуватися у діловому й науковому стилях , включаючи і їхні усні жанри (лекція, доповідь, виступ), а значить – і в мові професійного спрямування.

Розмовна лексика:

• має забарвлення зниженості порівняно з нейтральною: швидко – хутко, говорити – балакати, кричати – репетувати, іти – плентатися;

• виступає замінником лексикалізованих словосполучень, термінів: залікова книжка – заліковка, „Літературна газета” – „ літературка”, електропоїзд – електричка;

• для розмовної лексики характерний цілий ряд суфіксів, які надають словам експресивно-емоційної оцінки – позитивної чи негативної:-есеньк- - малесенький, -оньк- - голівонька,-ичк- - сестричка, -аг- - роботяга, -ущ- - загребущий, -ак- - писака;

• дієслова з двома префіксами: поповидумувати, попобігати, понаставляти.

Незважаючи на стилістичну зниженість, розмовні слова належать до літературної лексики. Поза її межами перебуває просторічна лексика, до якої належать грубі, вульгарні слова (жерти, тріскати, морда, свинюка. варнякати) і „неправильні”, „перекручені”слова (охтобус, радіво, шохвер, трамвай, тудою, сюдою). Основною сферою функціонування просторіччя є мовлення малоосвічених людей.