План викладу

1. Слово і його значення.

2. Книжна і розмовна лексика.

3. Терміни і професіоналізми.

4. Іншомовні слова.

5. Синоніми, омоніми, пароніми, антоніми та їх використання у професійному мовленні.

6. Українська фразеологія і професійне спілкування.

Ключові терміни та поняття:

• лексика - жаргонізми

• слово - суржик

• лексичне значення слова - калька

• граматичне значення слова - питома лексика

• однозначні слова - синоніми

• багатозначні слова - омоніми

• книжна лексика - антоніми

• розмовна лексика - пароніми

• запозичена лексика - фразеологія -

- терміни - мовне кліше

• професіоналізми - мовний штамп

1. Слово і його значення

„Слово має бути сказане так, щоб воно мало акцент доцільності”, – ці слова належать видатному українському драматургу і режисеру Лесю Курбасу. Звичайно, він мав на увазі те слово, яке звучить у театрі з уст актора. Таким же доцільним повинно бути слово і в устах будь-якого іншого фахівця – правника, інженера, економіста, фінансиста, менеджера тощо. Знання мови професії, вміле користування словом підвищує ефективність праці, допомагає краще на виробництві, в безпосередніх ділових контактах.

Щоб досягти цього, необхідно якомога повніше оволодіти лексичним багатством української мови, її лексичними нормами.

Що ж таке лексика? Лексика – це сукупність слів мови, говору або відповідної сфери вживання.

Слово – це найважливіша структурно-семантична одиниця мови, що являє собою єдність звукового чи графічного знака і значення.

Найважливіша функція слова – називна. Слова можуть називати предмети, явища, ознаки, дії і стан тощо. Співвіднесеність слова з певним поняттям, явищем дійсності називається лексичним значенням. Наприклад, роз’яснювати словник визначає як “робити що-небудь ясним, зрозумілим; пояснювати”.

За характером співвіднесеності з дійсністю слова поділяються на повнозначні і службові. Усі повнозначні слова – іменники, прикметники, займенники, числівники, дієслова, прислівники – мають лексичне значення, доповнене граматичним. Граматичне значення – це частина значення слова, що складається з відомостей про те, у яких формах слово слід вживати в мовленні. Ці відомості включають у себе знання про належність слова до тієї чи іншої частини мови, про граматичні ознаки тієї чи іншої частини (рід, число, відмінок). На відміну від інших повнозначних частин мови займенники не називають, а вказують на значення, що даються в інших словах. Смисловою специфікою займенника є загальність, абстрактність. Значення займенника залежить від значення того слова, на яке вони вказують (він, дехто, ніхто, всі). Отже, займенник набуває цілком конкретного змісту у висловлюванні.

Службові слова – прийменники, сполучники, частки – позбавлені предметної відповідності, не називають предметів, явищ, ознак тощо, наприклад: над, від, за, і, а, мов, що, не, ні, б, нехай. Вони вказують на залежність між повнозначними словами і вживаються для зв’язку між словами, реченнями або надають різноманітних відтінків значенню слів чи всього речення.

Як назва слово може співвідноситися і з конкретними предметами, ознаками, діями: автомобіль, твердий, голосно, і з такими явищами, які не можна сприймати почуттєво: бачити, чути, рішучість, дуже, можна. Слова, що є назвами, співвідносними з конкретними речами, об’єктами, властивостями, діями, називаються словами з конкретним значенням. Слова, що використовуються для називання понять, що мисляться поза зв’язком з конкретними предметами та явищами, називаються словами з абстрактним значенням.

Значення слова містить не лише вказівку на дійсність, а й ставлення мовця до дійсності. Тому значення слова часто включає й оцінний момент, а слово набуває того чи іншого емоційного забарвлення. Наприклад: рученька, ручище, Івасик, дідусь, дідуган. На лексичне значення цих слів накладається ще й оцінне.

Слова української мови поділяються на однозначні та багатозначні. Слова, що мають одне значення, називаються однозначними. Такими словами є, наприклад, іменники: прейскурант – „офіційний довідник цін на товари й послуги”, толь – „покрівельний та гідроізоляційний матеріал, що застосовується в будівництві”. Однозначність є характерною ознакою термінів будь-якої галузі, власних назв.

Багатозначні слова мають кілька значень, як-от: прем’єр – 1) Глава уряду, особа, яка очолює Кабінет Міністрів, раду міністрів. 2) У театрі – артист, що виконує головну роль.; стимул – 1) Причина, що спонукає до дії. 2) Зацікавленість у здійсненні чого-небудь. 3) Подразник, який викликає реакцію.

Значення багатозначних слів поділяються на прямі й переносні. Основне. вихідне значення називається прямим. Воно звичайно є нейтральним, позбавленим образності. Переносне значення слова може бути мовним, тобто таким, що закріпилося в мові, і індивідуально-авторським, тобто таким , що зустрічається лише у цьому тексті. Мовні переносні значення відображаються у словниках і супроводжуються пояснювальною позначкою ПЕРЕН., наприклад: Руїна – 1) Залишки зруйнованої споруди, населеного пункту. 2) перен., розм. Немічна від старості або хвороби людина. 3) Повний розвал, розруха. 4) Руйнування, знищення чого-небудь. 5) Повне розорення, занепад чого-небудь. Індивідуально-авторські переносні значення у словниках не фіксуються. Багатозначність – це один із найважливіших шляхів розвитку словникового складу мови. Багатозначні слова є джерелом виразності, до якого активно звертаються письменники і публіцисти. Але в окремих сферах, зокрема в професійному мовленні, діловодстві існують певні обмеження щодо функціонування багатозначних слів. У мові професійного спілкування вживаються переважно однозначні слова , а багатозначні – лише у прямому значенні, що забезпечує правильне сприймання тексту.

Необхідно пам’ятати, що першим правилом вибору слова у будь-якій сфері спілкування є чітке знання мовцями його значення. При вживанні слова у неправильному значенні зміст висловлювання стає перекрученим, спотвореним, незрозумілим, отже, спілкування може втратити свою ефективність. Французький філософ і математик Декарт радив:” Уточняйте значення слів – і ви врятуєте світ від безлічі непорозумінь”.

Немотивоване використання слів забруднює мову, у спілкуванні людей воно може стати причиною непорозуміння, а то й конфлікту.

Серйозну небезпеку для мови становить явище, яке дістало назву „суржик”. Цей термін запозичено із сільськогосподарської галузі – із млинарства. Суржиком називали суміш зерна - жита, пшениці, ячменю, вівса, а також борошно з такої суміші. Зрозуміло, що це борошно низького ґатунку. Суржиком називають ще одну суміш – мовну, яка нерідко стає об’єктом для глузування. Так, часто замість українських слів папір, аркуш, кошторис, тези, митниця, відрядження, конкурентноспроможність чуємо бумага, лист, смета, таможня, командировка, конкурентноспособний. Іноді російські слова набувають українського звучання (бувший, вмішуватися, обіщати, накінець).

Замість них необхідно вживати: колишній, втручатися, обіцяти, нарешті)

Типовою помилкою, яка створює суржик, є калькування (переклад по частинах) російських виразів. Дослівний переклад з російської мови речень «Собрание состоялось вчера», «Бригада отрабатывает новую технологию» дасть речення, що відповідають нормам української мови , - „ Збори відбулися вчора”, „ Бригада відпрацьовує нову технологію”. Але у багатьох випадках калькування спричинює утворення не властивих українській мові конструкцій, наприклад, ненормативних словосполучень „приймати участь”, „крупні недоліки”, „для видимості”, „вид з вікна” замість правильних „брати участь”, значні недоліки”, „для годиться”, „краєвид з вікна”.

Наведемо невеликий словник російсько-українських відповідників, який застерігає від калькування російських виразів, уживаних у діловій сфері:

Російська мова Українська мова

бросаться в глаза впадати в око (у вічі)

в двух словах кількома словами

в конце концов врешті-решт, зрештою

в порядке исключения як виняток

в противном случае інакше

ввести закон в силу надати чинності (сили) законові

взыскать неустойку стягнути недотримку

Вы правы Ви маєте рацію

вынести благодарность скласти подяку

выписка из протокола витяг з протоколу

денежные средства кошти

заказное письмо рекомендований лист

на протяжении года протягом (упродовж)року

нанесенные убытки завдані збитки

общими силами спільно, гуртом, спільними зусиллями

по возможности быстрее якомога швидше

повестка дня порядок денний

прийти к убеждению переконатися

сеть предприятий мережа підприємств

текучесть кадров плинність кадрів

ужесточить требования посилити вимоги