Словник економічних термінів

Аваль , -ю – вексельне гарантування, за яким особа, що його здійснює (аваліст), бере на себе відповідальність за виконання векселедавцем, акцептантом чи інсодантом зобов’язань щодо оплати цього векселя.

Аванс , -у – 1) грошова сума, яку перераховують згідно з договором у рахунок майбутніх платежів за матеріальні цінності, виконані роботи чи надані послуги; 2) грошова сума, яку видають працівникові підприємства у рахунок належної йому заробітної плати, на витрати у зв’язку зі службовим відрядженням чи на господарські витрати.

Агент, -а – юридична або фізична особа, що виконує певні операції за дорученням, від імені та за рахунок іншої особи.

Ажіо – відхилення курсу валюти, акцій, векселів та інших цінних паперів від їх номінальної вартості або паритету в бік перевищення.

Акредитив, -а – 1) документ, за яким одна кредитна установа (банк) згідно з заявою клієнта доручає іншій здійснити за рахунок спеціально заброньованих для цього коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажені товари чи надані послуги або виплатити пред’явникові акредитиву певну суму грошей; 2) іменний цінний папір, що підтверджує право особи, на ім’я якої він виписаний, отримати у банку вказану в акредитиві суму.

Аудит, -у – перевірка офіційної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти й відповідності чинному законодавству.

Бізнес, -у – підприємницька діяльність з метою отримання прибутку шляхом створення та реалізації продукції, робіт чи послуг; незалежна комерційна діяльність людини, що виступає для неї як спосіб існування.

Бізнесмен, -а – це той, хто „робить гроші”, власник капіталу, що знаходиться в обігу і приносить дохід. Ним може бути ділова людина, в якої немає підлеглих, або власник, що не займає ніякої постійної посади в організації, але є володарем її акцій або перебуває членом її правління.

Біржа – форма оптового ринку, постійно функціонуюча економічна структура, де здійснюються угоди щодо купівлі-продажу цінних паперів (фондова), товарів (товарна) та валют (валютна).

Валюта – грошова одиниця, що функціонує в даній країні.

Винагороди – це все те, що конкретна людина вважає цінним та бажаним для себе, чого вона прагне і чим би хотіла володіти. Винагороди поділяються на: внутрішні – діє сам процес виконання роботи (відчуття досягнення бажаного результату, успіху, самоповаги, зміст і значимість виконаної роботи, компетенція, кваліфікованість, дружба та спілкування, взаємоповага в колективі) та зовнішні – все те, що пропонується організацією за сумлінне та якісне виконання посадових обов’язків і досягнення бажаних результатів (заробітна плата, усі види доплат, пільг та преміальних, просування по службі, символи службового статусу і престижу та ін.)

Виробник, -а – підприємство, організація, компанія, особа, які виготовляють продукцію, товари, послуги.

Відповідальність – це зобов’язання виконувати поставлені завдання та відповідати за позитивне вирішення їх. Відповідальність означає, що працівник відповідає за результати виконання завдання перед тим, хто передає йому повноваження.

Вплив, -у – активна поведінка будь-якої особи чи об’єкта, що впливає на поведінку, сприйняття чи почуття інших людей, сторін чи об’єктів, що вносять зміни в їх діяльність.

Група – це дві особи або більше, які взаємодіють одна з одною так, що кожна особа впливає на інших та одночасно перебуває під впливом інших осіб.

Групове мислення – спосіб мислення людей, які надміру заангажовані внутрішньо груповими взаєминами, і прагнення яких до одностайності (спільної думки) бере гору над їх здатністю реалістично оцінювати альтернативні лінії поведінки.

Девальвація – зниження в законодавчому порядку офіційного курсу національної валюти щодо іноземної. Здійснюється в тих випадках, коли встановлений курс не відповідає реальному співвідношенню покупних можливостей різних валют.

Делегування – це передавання завдань і повноважень особі, яка бере на себе відповідальність за їх виконання. Делегування є засобом, за допомогою якого керівництво розподіляє серед співробітників завдання, які повинні виконуватися для досягнення мети організації.

Демпінг, -у - 1) продаж товарів за низькими цінами з метою звільнення від надлишкових товарно-матеріальних засобів або захоплень ринків збуту; 2) продаж товарів за кордон за цінами, нижчими, ніж витрати виробництва.

Дефіцит,-у – ситуація, коли попит перевищує пропозицію; бюджетний дефіцит – перевищення витрат над доходною частиною.

Дилер,-а – юридична особа, що займається купівлею-продажем; уповноважений підприємством торговий агент, що представляє інтереси організацій або проводить збутову діяльність у певному регіоні й отримує за це наперед обумовлену винагороду.

Дивіденди - частина прибутку, яка підлягає поділові серед акціонерів даного підприємства залежно від виду та кількості акцій; дохід на вкладений капітал, що розподіляється за підсумками фінансово-господарської діяльності підприємства.

Дистриб’ютор,-а – фірма, що відіграє роль торговця за договором на основі привілейованого права на продаж.

Дохід,-у – виторг від реалізації; ціна, що множиться на обсяг реалізації (кількість проданих одиниць товару).

Експансія – розширення сфери впливу.

Ембарго – застосування політичної чи економічної блокади, припинення відносин з державою, закладом, фірмою, окремими особами та ігнорування їх. Заробітна плата – визначається як грошовий еквівалент вартості спожитої живої праці, задовольняє безпосередньо чи опосередковано більшість людських потреб - фізіологічних та вторинних потреб людини.

Збитки – витрати матеріальних та грошових ресурсів підприємств, об’єднань, організацій, громадян на виробництво і збут продукції (послуг), які не перекриваються виручкою від реалізації; переваги витрат над доходами.

Ієрархія – принцип загального підпорядкування, за яким ведеться розподіл повноважень, обов’язків, робіт та завдань в організації. Ієрархії сприяє організаційна структура, штатний розпис та ін.

Інвестиція – одне з джерел фінансування, збільшення обсягу функціонуючого капіталу.

Інвестор,-а – фізична чи юридична особа, що вкладає власні кошти в розвиток підприємств і прагне отримати прибуток на вкладений капітал у вигляді дивіденду.

Конкуренти – наявні чи потенційні суперники, що переслідують схожі інтереси, прагнуть досягти тієї ж мети, виробляють аналогічну продукцію, функціонують на тому ж ринку чи світовому сегменті, орієнтовані на задоволення тієї ж потреби споживачів.

Конкуренція – наявність на ринку великої кількості незалежних покупців та продавців і можливість для покупців і продавців вільно входити на ринок і залишати його. Конкуренція може бути охарактеризована терміном „суперництво” між товаровиробниками за кращі, економічно більш вигідні умови постачання, виробництва і збуту товарів.

Консорціум,-у – тимчасове статутне об’єднання промислово-банківського капіталу для досягнення спільної мети.

Контракт,-у – юридична угода між двома і більше учасниками. У ній зазначені дії та відповідальність за виконання їх (невиконання).

Контролінг,-у – це система управління процесом досягнення кінцевої мети підприємства.

Конфлікт,-у – це ситуація, набір обставин, за яких виникає зіткнення протилежних сторін, сил чи поглядів, відсутність згоди між двома чи більше суб’єктами або внутрішній дискомфорт однієї особи. Види конфліктів функціональні, тобто такі, що сприяють ефективній діяльності організацій, є позитивними за змістом, містять раціональне зерно та мають еволюційну спрямованість; дисфункціональні – паралізують нормальне функціонування організацій, обмежують перспективи розвитку, не сприяють максимально ефективному використанню власних та залучених ресурсів, організації виробництва, збуту, ефективності.

Концерн,-у – об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту, банків, торгівлі тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи підприємств.

Корпорація – договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових та комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Кредит,-у – надання грошей чи товару в користування на умовах строковості, зворотності, платності.

Лізинг,-у – оренда майна в кредитора, який купив його з метою здачі в оренду.

Лобі – будь-яка форма тиску, пресингу, спосіб об’єднання з представниками владних структур для пропаганди певної політики чи для прийняття дій, що вигідні конкретним сторонам.

Маклер,-а – посередник під час укладання угод на фондових, торгових і валютних біржах, який виконує операції за рахунок клієнтів, отримуючи винагороду.

Маркетинг,-у – це орієнтована на ринок (збут) стратегія підприємницької діяльності; система організації збуту та виробництва продукції, що ґрунтується на комплексному вивченні ринку та можливостей підприємства в забезпеченні прав споживача.

Маржа – різниця між цінами товарів, курсами цінних паперів, процентними ставками, іншими показниками.

Менеджер,-а- найманий управитель, спеціаліст з управління.

Менеджмент,-у- сукупність принципів, методів, засобів і форм управління, спрямованих на збільшення прибутку.

Моніторинг, -у – спостереження за станом природного середовища для вчасного виявлення змін, їх оцінки, попередження та ліквідації наслідків негативних процесів.

Мотивація – це процес спонукання, стимулювання себе чи інших (окремої людини чи груп людей) до цілеспрямованої поведінки або до виконання певних дій, спрямованих на досягнення власної мети або цілей організації. Мотивацію можна визначити, як сили, що змушують людей поводитися певним чином.

Мотивація до праці – внутрішні сили людини, що визначають рівень, напрям і наполегливість, її зусилля.

Ноу-хау – сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших видів знань, оформлених відповідним чином.

Опціон,-у – контракт, згідно з яким одна із сторін здобуває право (не обов’язок, а саме право) придбати в майбутньому якийсь предмет угоди за ціною, що визначається на день підписання контракту.

Партнерство – об’єднання двох чи більше людей (сторін), що діють на підставі договору(домовленості, контракту),що не йде в розріз з чинним законодавством.

Підприємець – людина, що здійснює бізнес, реалізує певні нововведення, вкладає власні кошти в розвиток підприємства і зважується на ризик; долає протидію зовнішнього середовища; організаційно використовує внутрішні чинники; рухає суспільство в напрямку постійного вдосконалення.

Підприємство – господарська діяльність підприємця, тип господарювання, якому притаманне новаторство, пошук ефективних способів використання ресурсів, активність та прагнення до нових перспектив, можливостей, творче ставлення до ризику; виробничо-господарська одиниця, що являє собою сукупність матеріальних та людських ресурсів, певним чином організовану для досягнення конкретно поставлених цілей.

Покупці – споживачі, користувачі, посередницькі чи торгові організації, фізичні та юридичні особи, що купують товари для власних потреб чи з метою будь-якого іншого використання

Попит,-у – це форма прояву потреб, забезпечення грошовим еквівалентом; бажання та здатність споживачів купувати товар. Попит відображає обсяг та структуру суспільних потреб і обмежується купівельною спроможністю. Буває: дійсний, реалізований, незадоволений(явний та прихований), потенційний, ажіотажний, еластичний, нееластичний та ін.

Послуга – будь-які запропоновані захід чи вигода однією особою іншій.

Реклама – форма надання послуг з просування ідей, продукції, робіт чи послуг та створення певного іміджу фірмі або особі.

Сальдо – різниця між грошовими надходженнями і витратами за певний час.

Сегмент ринку – розподіл ринку на окремі складові(сегменти) за будь-якою ознакою.: групам споживачів, регіонам, галузям та ін.

Стиль керівництва – це звичайна манера стосунків керівника з підлеглими, ступінь зусиль, яких він докладає, щоб вплинути на них, спонукати їх до досягнення цілей організації, ступінь делегування повноважень, типи влади, які він використовує, та його ставлення до виробничих завдань і до людських стосунків у колективі.

Стагнація – стан скорочення, застій або падіння виробництва, що поєднується з ростом безробіття тощо.

Субвенція – форма фінансової допомоги окремим галузям народного господарства, підприємствам.

Тариф,-у – плата за різноманітні послуги виробничого і невиробничого характеру, які надаються організаціям(підприємствам) і населенню.

Управління – це метод планування, організації діяльності, мотивації і контролю, необхідний для того, щоб сформулювати і досягти цілей організації.

Чартер ,-у– документ, що видає держава і який дає право на фінансово-кредитну діяльність.

Юридична особа – це об’єднання фізичних або юридичних осіб та об’єднання їх капіталів, що наділені належними їм правами та обов’язками, які мають майнову відокремленість. Юридичні особи приватного права – це об’єднання осіб та об’єднання капіталів, зареєстровані як фірми, незалежно від характеру діяльності, характеру власності, належності капіталу та контролю. Юридичні особи публічного права – державні органи, установи та організації, торгові та промислові палати, спілки підприємств, що не займаються підприємницькою діяльністю тощо.