Згода, незгода, сумнів

Людина має культурно вести не тільки звичайну розмову, а й навіть суперечку. Треба уважно слухати співрозмовника, не перебиваючи, доки він не закінчить. Якщо ви вважаєте, що людина не права, ні в якому разі не можна казати: Це не так ! Ви помиляєтеся ! Є значно доцільніші форми:

Гадаю. що це не так.

На мою думку, Ви не маєте рації.

Вважаю, Ви помиляєтеся.

Мені здається, що це не так.

Категоричність висловлювання ображає партнера в дискусії. Виходить, що істиною володієте ви, а він, невіглас, нічого не знає і не тямить. Так поводитися некоректно.

Під час розмови ви погоджуєтеся з певними думками свого партнера. На знак згоди доречні такі репліки:

Так !

Ви маєте рацію.

Цілком погоджуюся з Вами.

Поза всяким сумнівом.

Це саме те, що я хотів сказати.

Домовилися.

Все зрозуміло.

Цілком можливо.

Якщо ви не погоджуєтеся із співрозмовником, використовуєте такі вирази:

Не можу з Вами погодитися.

Мені здається, що Ви помиляєтеся.

Я іншої думки.

Я проти.

Ви, здається, несправедливі.

Якщо висловлене опонентом викликало у вас сумнів, ваша реакція може бути виражена в таких репліках:

Хіба?

Ви це серйозно кажете?

Маю в цьому великий сумнів.

Ви справді думаєте, що це так?

Мені важко сказати.

Ви переконані, що це саме так?

Можна поділяти думку співрозмовника, можна з ним не погоджуватися, а можна мати й свою власну. Щоб викласти свій погляд, обстояти свою позицію, доречно скористатися такими висловами:

На мою думку...

Наскільки я розумію...

Загальновідомо, що...

Слід визнати, що...

Ви багато в чому маєте рацію,

Ви можете не погоджуватися зі мною, але...

Така моя думка....

На закінчення мені хотілося б сказати...

Я розумію Вас, але...

Такі відповіді будуть ґречними, не образять вашого опонента.

3. Тональності спілкування.

Відбором етикетних мовних форм на кожному етапі створюється та чи інша тональність спілкування, тобто така соціальна якість, яку можна визначити як ступінь дотримання етичних норм, взаємодії комунікантів, як показник культури, інтелігентності співрозмовників.

У європейському культурному ареалі виділяють 5 тональностей спілкування: 1) висока; 2) нейтральна; 3) звичайна; 4) фамільярна; 5) вульгарна.

Високою тональністю спілкування характеризується сфера суто формальних суспільних структур (урочисті заходи, дипломатичні прийоми, брифінги тощо).

Нейтральна тональність функціонує у сфері офіційних установ.

Звичайна тональність характерна для спілкування на побутовому рівні.

Фамільярна тональність забезпечує спілкування в колі сім’ї, в дружньому товаристві.

Вульгарна тональність спостерігається у соціально неконтрольованих ситуаціях.

Наводимо етикетні формули різних тональностей, які вживаються мовцями в різних мовленнєвих ситуаціях.