12, Іноземці та особи без громадянства

Згідно із Законом України “Про правовий статус іноземців” іноземцями визнаються іноземні громадяни, тобто особи, які належать до громадянства іноземних держав і не є громадянами України. Особами без громадянства є особи, які не належать до громадянства будь-якої держави.

Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України. Передбачається також, що винятки з цього правила для іноземців можуть бути встановлені Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Основою адміністративно-правового статусу іноземців і осіб без громадянства в Україні є: Конституція України, Закони України “Про правовий статус іноземців” від 04.02.1994 р., “Про імміграцію” від 07.06.2001 р., “Про біженців” від 21.06.2001 p., Правила в'їзду іноземців в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 p.), Положення про прийом іноземців та осіб без громадянства на навчання до вищих навчальних закладів (затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 р.) тощо.

Іноземці є рівними перед законами України незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин. Якщо іноземною державою встановлено обмеження щодо реалізації прав і свобод громадянина України, Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про встановлення відповідного порядку реалізації прав і свобод громадянами цієї держави на території України. Це рішення може бути скасовано, якщо зникнуть підстави, за яких воно було прийнято.

Іноземці можуть перебувати в Україні постійно або тимчасово.

13. Адміністративно-правовий статус біженців

Біженець - особа, яка не є громадянином України і внаслідок цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом унаслідок таких побоювань,

Правовий статус біженців в Україні визначається Законом України «Про біженців» (у редакції Закону від 21 червня 2001 р.) та міжнародно-правовими документами, найважливішими з яких є Конвенція ООН про статус біженців 1951 р. та Протокол щодо статусу біженців 1967 p., які були ратифіковані Україною 10 січня 2002 р. Правовий статус цієї категорії іноземців та осіб без громадянства в Україні характеризується такими особливостями.

14. Види об'єднань громадян

Конституція України в ч. 1 ст. 36 чітко визначила, що громадяни України для здійснення і захисту своїх прав і свобод, а також задоволення політичних, економічних, культурних та інших інтересів мають право на об'єднання в політичні партії 50тис підп 30 днів та громадські організації 7 днів. Отже, на конституційному рівні в Україні закріплене існування двох видів об'єднань громадян.

До громадських організацій, як визначено в ч. З цієї самої статті Конституції, належать професійні спілки. Професійні спілки - добровільні, неприбуткові організації, що об'єднують громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної діяльності та основним завданням котрих є репрезентація інтересів таких працівників у відносинах з керівними органами

15, Адміністративно-правові статуси об'єднання громадян відрізняються в залежності від виду та статусу об'єднання.

Відповідно до ст.9 Закону "Про об'єднання громадян" вони утворюються і діють із всеукраїнським, місцевим та міжнародним статусом.

До всеукраїнських об'єднань громадян належать такі об'єднання, діяльність яких поширюється на територію всієї України і які мають місцеві осередки у більшості її областей.

До місцевих об'єднань належать об'єднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається об'єднанням громадян.

16, Державний нагляд та контроль за діяльністю об'єднань громадян Державний контроль за діяльністю об'єднань громадян здійснюється державними органами у порядку, передбаченому законодавством України. Органи, що проводять легалізацію об'єднань громадян, здійснюють контроль за додержанням ними положень статуту. Представники цих органів мають право бути присутніми на заходах, що проводяться об'єднаннями ромадян, вимагати необхідні документи, одержувати пояснення. Нагляд за виконанням та додержанням законності об'єднаннями громадян здійснюють органи прокуратури. Контроль за джерелами та розмірами надходжень, сплатою

податків об'єднаннями громадян здійснюють відповідно фінансові органи та органи державної податкової інспекції.

17, поняття та основні принципи державної служби

Державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів.

Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Державна служба грунтується на таких основних принципах:

§ служіння народу України;§ демократизму і законності;§ гуманізму і соціальної справедливості;

§ пріоритету прав людини і громадянина;§ професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;§ персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;

§ дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;