Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Shpora_z_tsivilnogo_prava_OCh.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
1.16 Mб
Скачать
  1. Поняття та зміст цивільно-правових договорів.

Договір - це одна з підстав виникнення зобов'язань, а також різ­новид правочинів (угод). Договір - це домовленість двох або декількох осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільно- правових відносин. Як і будь-який правочин, договір являє собою во­льовий акт. Специфіка полягає в тому, що необхідно забезпечити єдине волевиявлення сторін і свободу договору. Принцип свободи договору складається з трьох елементів: свободи укладення договору, свободи вибору контрагента і свободи змісту договору (ст. 627 ЦК).

Свобода договору знаходить своє відображення в таких аспектах:

  • у визнанні фізичних і юридичних осіб вільними в укладанні договору. При цьому примус до укладання договору не допускається, за винятком випадків, коли обов'язок укласти договір передбачений законом або добровільно прийнятим зобов'язанням;

  • сторони мають право самостійно визначати умови договору, але ці умови не повинні суперечити закону. Наприклад, договір комі­сії, згідно зі ст. 1011 ЦК, може бути лише оплатним, а тому сторони не вправі укласти договір безоплатної комісії.

  • фізичні та юридичні особи вільні у виборі контрагента за до­говором;

  • у процесі досягнення домовленості сторони є юридично рів­ноправними одна до одної (це передбачено ст.1 ЦК);

  • сторони мають право укладати договір, у якому містяться елементи різних договорів, передбачених законом;

  • сторони мають право вести переговори з метою досягнення домовленості будь-якими правовими способами і без обмеження в часі;

  • якщо умови договору не визначені сторонами або диспозитивною нормою, то відповідні умови визначаються звичаями ділового обороту.

Свобода договору не може бути абсолютною. Обмеження сво­боди договору необхідне для: 1) захисту слабшої сторони в договорі, 2) захисту інтересів кредиторів, 3) захисту інтересів держави.За допомогою договорів опосередковуються товарно-грошові відносини, відносини щодо тимчасового володіння майном. На сього­дні, більшість юридичних осіб створюється на підставі засновницько­го договору. Договір надав можливість більш раціонально використо­вувати результати інтелектуальної діяльності. Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків. Договір дозволяє правильно визначати попит і пропозицію, а отже, і необхідні витрати на товари, послуги тощо.

  1. Форма цивільно-правового договору.

Договори можуть бути укладені в усній, письмовій формах або у формі конклюдентних дій. До форми договору застосовуються загальні положенні про форму правочину. Якщо в закон: не встановлена форма договору, то він може бути укладений у будь-якій формі за волевиявлен­ням сторін. Такий загальний порядок укладення договорів. Але для окре­мих договорів існує спеціальний порядок укладення, зокрема, договори можуть укладатися шляхом проведення торгів на аукціонах. Для вирішення певних питань, пов'язаних з правовими наслідками договору, значення має вказівка місця його укладення, оскільки виконан­ня зобов'язань може залежати від місця укладені договору. Договір є укладеним у місці проживання юридичної особи Або за місцезнаходжен­ням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір. За загальним правилом, договір повинен виконуватися на тих умовах, на яких був укладений. Сторони мають право на зміну або розірвання договору, при цьому потрібна згода ооох сторін. Зміни оформляються у тій же формі, що і сам договір. Право на зміну зумовлено свободою договору. у новому ЦК уперше чітко розмежовані зпіна та розірвання до­говору як за взаємною згодою сторін, так і на вилогу однієї з них. Для двох цих підстав встановлені прямо протилежні презумпції. А саме: можливість зміни і розірвання договору за згодою сторін встановлю­ються диспозитивною нормою, а односторонні зміна допускається лише у випадках, прямо передбачених законом і рішенням суду.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]